УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Коментар: Результати опитувань - відображення двомислення у головах росіян

426
Коментар: Результати опитувань - відображення двомислення у головах росіян

Чому більшість росіян заявили соціологам, що підтримують посилення контролю держави над інтернетом? І на що вони готові проміняти свободу у мережі? Олександр Плющев спеціально для DW.

Два роки тому на одній з технологічних конференцій я вів секцію про досвід боротьби з протиправним контентом в ЄС та Росії. Коли йшлося про блокування, один зі спікерів, заступник міністра зв'язку РФ Олексій Волін заявив, що держава у своїх заходах щодо регулювання інтернету могла б діяти і жорсткіше.

Держава - "єдиний європеєць"

"По-перше, переважна частина населення впевнена, що у нас недостатнє регулювання. По-друге, населення весь час хоче , щоб держава відігравала більш активну роль. І, по-третє, якщо ми запитаємо у населення, то воно взагалі не впевнено, що інтернет - це добре, - пояснив Волін. - Тому ми як раз перебуваємо у такій ситуації, коли…держава в Росії - єдиний європеєць".

Тому мене зовсім не здивували результати опитування, згідно з яким росіяни хочуть бачити цензуру в інтернеті, а деякі не проти його зовсім закрити. Мені Волін розповів усе це вже два роки тому, хоча і без цифр.

Нагорода за правильну відповідь

Та й взагалі, мене не сильно дивують опитування. Якщо не брати до уваги методику та коректність їх проведення, здається очевидним, що багато людей в Росії давно звикли відповідати владі те, що вона хоче від них почути. І відповіді на запитання соціологів можуть мати, а можуть і не мати взагалі жодного відношення до того, що вони насправді думають.

Запитайте, хто хоче служити в армії (ще кращий варіант - захищати Батьківщину), і порахуйте, скільки людей прийдуть до призовного пункту. Поставте безтактне запитання, хто хоче отримати "грін-карту" і подивіться, скільки людей скористаються посвідкою на проживання в США, якщо раптом їх дійсно почнуть роздавати. Якщо влада хоче відчувати себе "останнім європейцем" на тлі дикого і неосвіченого населення - так, будь ласка.

Це двомислення існує тут давно, воно нікуди не зникло з часів Радянського Союзу. Населення, яке піддається дресируванню, розраховує на винагороду за правильну відповідь: в одні часи це просто можливість вижити, в інші - отримати хліба та/чи видовищ. Протягом нетривалого проміжку часу здавалось, що стан речей змінився - кажи, що хочеш. Але, як бачимо зараз, ця ілюзія виникла більшою мірою через те, що не було чим винагородити за відданість, все йшло на першочергове накопичення капіталу.

Порно - річ нагальна

Я вже писав, що в інтернеті вималювалась своя модель громадського договору з владою: свобода контенту в обмін на інформаційну цензуру. Ви не заважаєте нам скачувати, дивитися і слухати все, що ми хочемо, а ми вам - розбиратись з усілякою політикою в інтернеті.

Згідно з опитуванням, росіяни хочуть, щоб влада піддавала цензурі іноземні ЗМІ та інші закордонні ресурси (45 і 38 відсотків відповідно), але не порнографію (15 відсотків). Що доброго в іноземних медіа та сайтах? Взяти хоча б той ресурс, який ви читаєте просто зараз. Ну, нудьга ж безпросвітна, у порівнянні з умовним лайфньюзом. Ті, кому дійсно потрібна уся ця нудотина, і в Радянському Союзі крізь глушилки слухали, і тут спосіб знайдуть. А от порно - справа нагальна, вибачте.

70 відсотків опитаних негативно ставляться до відеоконтенту, який захищений авторським правом. Тобто до відео вони відносяться як раз дуже добре, а от до авторського права - погано. І при цьому 95 відсотків вважають, що держава повинна такі матеріали піддавати цензурі. Ну, як це можна зрозуміти інакше, як не надію на те, що прилетить раптом чаклун на блакитному вертольоті та безкоштовно покаже кіно? Точніше, не дозволить задавити тих, хто його безкоштовно показує.

А от на нас довго чекати не довететься - ми зовсім не заперечуємо, щоб блоги регулювались як ЗМІ і навіть засуджуємо негативну інформацію про чиновників. Нехай у вас, попри скромні офіційні доходи, годинник вартістю у літак, грець з ними, з шубосховищами та палацами, нам же їх все одно ніхто не віддасть.

Не буде інтернету - буде Firechat

Утім, я би не став вірити такій народній лояльності. По-перше, тому що, як уже було сказано, вона вкрай оманлива. А, по-друге, навіть найбільш масштабні протести завжди здійснює абсолютна, але активна, пасіонарна меншість. І 48 відсотків на підтримку відключення інтернету у випадку загрози національній безпеці не говорять більшою мірою ні про що.

Так, для опозиції інтернет - надзвичайно важливий засіб інформації та комунікації. Але в основному - доти, доки вона намагається залишитися в правовому полі, наприклад, взяти участьу регіональних виборах. Де ж іще агітувати, якщо до ЗМІ не пускають?

Відключення же інтернету, як показує практика Єгипту, не приносить бажаних результатів, більше того, активним опозиціонерам нічого не залишається, як вставати з-за комп'ютерів та йти на вулицю. А от як налагодити комунікацію - знайдуть, тим більше, що і чисто технічних можливостей стає дедалі більше, наприклад, мессенджер Firechat, який може працювати взагалі без інтернету. І мені чомусь здається, що "останні європейці" чудово все це розуміють.

Олександр Плющев, журналіст, інтернет-експерт, популярний блогер, постійний ведучий радіостанції «Эхо Москвы»