За два роки дії закону про очищення влади 98 відсотків українських чиновників, які обіймали керівні посади за Януковича, більше не причетні до управління державою. Натомість "майнова люстрація" провалилась.Люстрація, за задумом ініціаторів, мала на меті очищення влади від людей, які гальмували розвиток України протягом довгого часу: від колишніх діячів тоталітарного радянського режиму до можновладців погрузлого у корупції режиму екс-президента Януковича. Два роки тому, у жовтні 2014 року, набрав чинності закон "Про очищення влади". Крім того, закон передбачав звільнення посадовців, що не змогли підтвердити законність джерел набуття у власність наявного у них майна. За законом, всім хто підпадає під дію цього закону, заборонено протягом десяти років обіймати державні посади. Таких в Україні було п'ять тисяч осіб. Прогрес є Два роки потому департамент з питань люстрації міністерства юстиції України, який слідкував за виконанням закону про очищення влади в країні, прозвітував, що люстрація таки відбулася. "Щодо усунення посадовців, які займали керівні посади, визначені законом, або були причетні до тоталітарних режимів люстрація спрацювала на 98 відсотків. Ці особи більше не обіймають державних посад і, відповідно, не причетні до державного управління", - повідомила директор департаменту з питань люстрації міністерства юстиції Тетяна Козаченко під час прес-конференції 26 жовтня. За її словами, досі не люстровано 934 особи, які підпадають під критерії закону, бо через суди зараз вони оскаржують рішення про своє звільнення. Козаченко зазначила, що державні органи чинили опір люстрації і лідером такого опору залишаються органи Державної фіскальної служби (ДФС). Зокрема, 42 вищі посадові особи ДФС досі залишаються на своїх посадах. Крім того, представниця Мінюсту зазначила, що очищення не вдалося провести в органах судової влади. "Фактично на сьогоднішній день протягом року саме за законом про очищення влади була люстрована лише одна особа із судової влади - екс-голова Вищого господарського суду Віктор Татьков", - сказала Тетяна Козаченко. При цьому вона зауважила, що частина суддів, які виносили неправомірні судові рішення щодо протестувальників на Майдані взимку 2013-2014 років, таки була звільнена, але за іншим законом – "Про відновлення довіри до суддівської системи". Окрім цього в Мінюсті очікують, що склад суддів може суттєво оновитися в ході судової реформи, яка стартувала в Україні 30 вересня цього року. Надії на е-декларування Водночас у Міністерстві юстиції відзначають, що один з критеріїв закону "про очищення влади" в Україні так і не вдалося виконати. Зокрема, це стосується проведення майнової люстрації. Документ передбачає, що всі чиновники, які не зможуть підтвердити законність походження свого майна, також мають бути люстровані. Однак за цим критерієм звільнені зі своїх посад лише 111 осіб. "На жаль, це не та масштабна люстрація, на яку сподівалося суспільство. Однак це величезний крок на оздоровлення. Тому що зробити реформи чи відновити державу з кадрами Януковича неможливо", - каже Тетяна Козаченко. У Мінюсті сподіваються, що майнова люстрація чиновників буде продовжена після отримання результатів е-декларування. Як відомо, свої електронні декларації держчиновники мають подати до 30 жовтня. "Коли людей, які не зможуть пояснити походження свого майна не буде в судовій системі, прокуратурі, в держадміністраціях, в політиці, тоді можна буде сказати, що люстрація вдалася повністю", - впевнений голова парламентського комітету з питань запобігання корупції Єгор Соболєв. Зарано відкорковувати шампанське Громадські організації, які слідкували за проведенням люстрації в Україні, схвально оцінюють її результати. Голова ради громадської організації "Громадський люстраційний комітет" Олександра Дрік наголошує, що тепер головне, аби всі ті, хто був звільнений в результаті люстрації не змогли поновитися на державній службі до 2024 року, як це визначено законом. "Протягом дії закону про очищення влади кожен кандидат на посаду, не нижчу заступника керівника держоргану, повинен проходити перевірку на відповідність критеріям закону. Якщо він підпадатиме під дію закону, то така особа не може бути призначена. За цим має ретельно слідкувати громадськість і ми будемо це робити", - сказала Олександра Дрік в інтерв’ю DW. Окрім цього, за її словами, досі залишається гострим питання перегляду закону "про очищення влади" в Конституційному суді України, який майже два роки розглядає подання від Верховного суду України та 47 народних депутатів України про конституційність окремих положень цього закону, не зважаючи на позитивні результати двох років люстрації в країні. "Перегляду цього закону хочуть ті, хто залишається депутатами ще з часів Януковича. У нинішньому складі парламенту є 21 народний депутат, на якого розповсюджуються люстраційні заборони. Поки діє закон про очищення влади, тобто протягом 10 років, вони не можуть бути ні міністрами, ні прокурорами, ні податківцями, вони не можуть займати ніякі посади в органах виконавчої влади", - сказала Дрік. За її словами, саме тому ці народні депутати з числа колишніх соратників екс-президента Віктора Януковича, які у більшості своїй нині представляють Опозиційний блок, звернулися до Конституційного суду із проханням скасувати ті норми закону, які їм забороняють доступ до органів виконавчої влади. Наступне засідання Конституційного суду з цього питання заплановане на 27 жовтня.
