УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Коментар: Чорне море - не місце для військових провокацій

552
Коментар: Чорне море - не місце для військових провокацій

Зміна курсу НАТО

На останньому саміті НАТО у Варшаві у липні стало зрозуміло, що Альянс ще доволі далекий від спільної стратегії щодо геостратегічно важливого регіону Південно-Східної Європи. Але навіть і самі причорноморські країни - Болгарія, Румунія та Туреччина - не представили єдиного бачення того, що саме має з себе являти посилена присутність НАТО. Румунія вже роками застерігає, що Чорне море перетворилося на "російський ставок".

Анексію Криму Росією в Бухаресті сприйняли як зайве підтвердження своєї давньої вимоги розмістити там міжнародну флотилію Альянсу. У відповідь Туреччина ще якось лавирувала між ідеєю відданості Альянсу та прагненням підтримувати відносини з Росією, тоді як Болгарія повністю відкинула румунську вимогу. Глава уряду в Софії Бойко Борисов натомість мріяв про море, по якому плаватимуть лише вітрильні човни, яхти та круїзні лайнери, й не хотів чути й слова про флот НАТО.

Та під час зустрічі міністрів оборони НАТО наприкінці жовтня зрештою було остаточно вирішено надіслати спільний сигнал: союзники дотримуватимуться спільної лінії і на південно-східному рубежі Альянсу. Там має бути створено бригаду під румунським командуванням, до якої входитиме до 5 тисяч солдатів. Одразу кілька держав дали свою згоду долучитися до неї, відрядивши частину своїх військово-морських і військово-повітряних сил. Тобто постійної флотилії НАТО у регіоні все ж не буде, але рішення щодо постійної присутності Альянсу на Чорному морі вже прийнято.

Альянс демонструє єдність

Це правильний сигнал у бік країн-членів на східному кордоні НАТО. Їхні стурбованість і побоювання російської агресії далеко не безпідставні. Бойові дії в Грузії та України вплинули на сприйняття безпекової ситуації в регіоні. Захід надто довго вагався із пошуком спільної відповіді на все це. Тепер ця вичікувальна позиція Альянсу зазнала докорінних змін. Стратеги в Москві мусять взяти до уваги те, що НАТО в разі чого єдиним фронтом заступиться за всіх своїх членів. Зрештою, це справа Росії - показати, що вона не прагне конфронтації із Заходом. Чорне море не повинно стати плацдармом для військових провокацій. Москві варто було б утриматися від подальшої ескалації. Ще одна війна у Європі означатиме катастрофу, зокрема й для Росії.