Ревізія "закону Савченко": що може бути далі

689

Правозахисники констатують, що "закон Савченко" так і не виконав своєї мети. Уряд пропонує відмовити у достроковому звільненні засудженим до позбавлення волі на строк понад п'ять років.У четвер, 23 лютого, українські парламентарі отримали на розгляд відразу три проекти поправок до резонансного "закону Савченко". З моменту набрання ним чинності у грудні 2015 року - внесення змін до Кримінального кодексу, які передбачають зарахування засудженому одного дня попереднього ув'язнення в СІЗО за два дні позбавлення волі, минуло трохи більше року. Однак народні депутати під час обговорення останніх законопроектів, згадуючи ухвалення "закону Савченко", найчастіше використовували слово "помилка".

Суперечливі наслідки

Сама Надія Савченко полюбляє згадувати як ідея законопроекту з'явилась у неї під час перебування у російському ув'язненні після листа від в'язня з Львівщини, який, чекаючи на вирок, сидів у Стрийському СІЗО уже більше восьми років. Перейнявшись його долею та на собі відчувши умови утримання у СІЗО, колишня льотчиця за допомогою адвоката Іллі Новікова склала текст майбутнього законопроекту. У Верховній Раді його зареєструвала група депутатів з тоді ще широкої коаліційної більшості. Прізвище героїзованої полонянки РФ на чолі списку авторів забезпечило законопроекту підтримку без жодного голосу "проти". Наприкінці грудня 2015 року після підписання президентом закон набрав чинності.

Та вже за кілька місяців правоохоронці почали безжально критикувати закон, стверджуючи, що завдяки створеній системі заліку на волю виходять небезпечні злочинці. У квітні 2016 року тодішня очільниця Національної поліції Хатія Деканоїдзе назвала "закон Савченко" одним з основних факторів зростання рівня злочинності. Критика посилилась після виходу Савченко з російського ув'язнення та її активного залучення в українську політику. Керівники міністерства внутрішніх справ, мінюсту та прокуратури регулярно оголошували кількість звільнених за новим законом та лякали громадськість рецидивами злочинів. Навіть нинішній генеральний прокурор Юрій Луценко, колишній в'язень Лукьянівського СІЗО, який до останнього підтримував ініціативу Савченко і називав її зразком гуманізму в кримінальному праві, восени минулого року змушений був виступити проти закону.

За даними МВС та мінюсту, які час від часу суперечать один одному, за 14 місяців дії "закону Савченко" з місць позбавлення волі вийшли майже дев'ять тисяч засуджених. При цьому, наголошують правоохоронці, близько 10 відсотків з цих людей знову вчинили злочини. Утім, за даними представника секретаріату уповноваженого з прав людини Євгена Нецвєтаєва, частка рецидивів серед загальної кількості злочинців, що вийшли на свободу, значно вища ніж 10 відсотків. "При чому, чим довше людина сидить, тим меньше шансів на подальшу ресоціалізацію, тим вище імовірність рецидиву. Серед злочинців, що відсиділи по 15 років і більше частка рецедивістів сягає 30-40 відсотків", - додає адвокат юридичної фірми "Юскутум" Денис Овчаров у коментарі DW.

Однак сама депутатка вбачає маніпуляцію у цифрах рецидивів і зазначає, що можливість скорочення терміну ув'язнення існувала і до прийняття її законопроекту. Так, згідно з відповіддю мінюсту на її депутатський запит, протягом 2015 року внаслідок застосування умовно-дострокового звільнення та процедури заміни частини покарання на більш м'яке вийшли на волю понад 12 тисяч засуджених. "Що ж до частки рецидивів, то вона завжди на рівні близько 10 відсотків, коли б хто не вийшов. Зокрема тому, що на колишніх в'язнів легко вішають нерозкриті злочини", - стверджує Савченко з трибуни.

Не досягли мети

Опитані DW правозахисники погоджуються - "закон Савченко" дійсно можна назвати зразком гуманного ставлення до засуджених, адже умови тримання у переповнених українських слідчих ізоляторах часто-густо нестерпні, про що свідчать регулярні моніторинги і рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Навіть офіційно затверджені санітарні норми в СІЗО гірші, ніж у колоніях - два з половиною квадратних метри камери на людину проти чотирьох. "Терміни досудового тримання під вартою під час суду, безумовно, треба скорочувати", - зазначає Нецвєтаєв.

Представник секретаріату уповноваженого з прав людини додає, що найбільш активними супротивниками "закону Савченко" є мінюст і ліквідована минулого року Пенітенціарна службу, які "керують" місцями позбавлення волі. Однак вони мають свої мотиви, припускає Нецвєтаєв. "Їхнє фінансування прив'язано безпосередньо до кількості підопічних в'язнів. А за 2016 рік, у тому числі через закон Савченко, кількість в'язнів в тюрмах і колоніях скоротилась щонайменше з 69 тисяч до 60 тисяч. Це суттєвий удар по бюджетах", - пояснює він.

Утім, навіть поза кількістю утримуваних у пенітенціарних установах закон не вирішує поставленої проблеми в принципі, стверджує адвокат Денис Овчаров. "Він не впливає прямо на терміни розгляду кримінальних справ, які затягуються через незадовільний стан слідчої та судової системи. Він не покращує умови утримання в СІЗО, розвантажуючи, в першу чергу, колонії. Не пропонує шляхи ресоціалізації колишніх злочинців. Для всього цього потрібні більш глибокі реформи. Однак питання просто заполітизували", - пояснює він.

Фактичне скасування

Під час парламентських обговорень Надія Савченко була змушена підтримати поправки позафракційного депутата Віталія Купрія. Він пропонував застосовувати норму "день за два" тільки у разі, якщо строк досудового тримання під вартою перевищує граничну норму встановлену у КПК - півроку для нетяжких злочинів і злочинів середньої тяжкості та один рік - для тяжких. Однак ця ініціатива не знайшла необхідної підтримки у залі.

Не наважились депутати і повністю скасувати "закон Савченко", як це пропонував інший позафракційний депутат Євген Мураєв. Такий крок міг бути трактований як законодавче погіршення існуючих прав та свобод і оскаржений в Конституційному суді, зазначають правозахисники.

Натомість підтримку знайшов урядовий законопроект, розроблений міністерством юстиції. Він передбачає заборону застосування "закону Савченко" до осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини, тобто покарання за які передбачене, зокрема, як позбавлення волі на строк понад п'ять років. Також у разі остаточного ухвалення законопроекту на наступній сесії практика "день за два" не поширюватиметься на рецидивістів, тобто тих осіб, які, маючи судимість, вчиняють злочини повторно.

"Такі зміни фактично зводять застосування закону до мінімуму, - пояснює Денис Овчаров, - адже підозрювані у нетяжких злочинах, згідно з законодавством і так не повинні чекати на суд у СІЗО і можуть претендувати на умовні терміни".

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги

Останні новини