Швейцарський суд виправдав менеджера "Газпрому" у корупційній справі

Заступника керівника департаменту з транспортування, підземного зберігання і використання газу компанії "Газпром" Олександра Шайхутдінова прокуратура Швейцарії звинувачувала в отриманні хабарів на суму щонайменше 2,2 мільйона доларів від виробників турбін та обладнання для газокомпресорних станцій.

Утім, 1 квітня Федеральний суд з кримінальних справ у Беллінзоні виправдав Шайхутдінова. Як випливає з вироку, копія якого є у розпорядженні DW, рахунки посадовця "Газпрому" у швейцарському банку Credit Agricole будуть розморожені, а зі швейцарського бюджету він отримає компенсацію витрат на судовий процес розміром у 151 тисячу франків і три тисячі франків морального відшкодування. Усі судові витрати понесе швейцарська сторона.

Крім Шайхутдінова, суд виніс також виправдувальний вирок колишньому керівнику компаній "АББ Росія" і "Альстом Росія" Володимиру Ушакову. Швейцарія сплатить послуги його адвокатів, які коштували майже 150 тисяч франків.

Хто давав гроші

Згідно з матеріалами слідства, у період з квітня 1999 року по жовтень 2006 року, Володимир Ушаков в інтересах свого роботодавця - спершу швейцарської компанії АВВ і французької ALSTOM, а після 2004 року і шведської Siemens Industrial Turbomachinery (SIT) - платив гроші Богдану Будзуляку, який тоді очолював департамент з транспортування у "Газпромі", і його заступнику Шайхутдінову, аби отримати замовлення на модернізацію газогону "Ямал-Європа". Саме департамент Будзуляка і Шайхутдінова відповідає у "Газпромі" за експлуатацію та ремонт газогонів.

Богдан Будзуляк також донедавна був головним фігурантом кримінальної справи. Утім, прокуратура на завершальному етапі суду зняла обвинувачення з Будзуляка. Імовірно, це пов'язано з тим, що Будзуляк вже тривалий час перебуває на пенсії і перспективи у справи були невисокими.

Сам факт отримання грошей менеджерами "Газпрому" адвокати підсудних не заперечували. Більше того, компанія SIT два роки тому визнала, що "недостатньою мірою стежила за дотриманням принципів доброчесності у реалізації проекту з модернізації газогону "Ямал-Європа". В обмін на зізнання кримінальну справу проти менеджменту SIT у Швейцарії було закрито. Компанія сплатила до швейцарського бюджету весь прибуток від отриманої, імовірно, корупційним шляхом угоди - 10,6 мільйона доларів - і пожертву у 125 тисяч швейцарських франків Міжнародному комітету Червоного хреста.

"Газпром" - не "квазідержавна організація"

Обґрунтування вироку Федеральний суд у кримінальних справах поки не оприлюднив.

Однак, як відомо, головне питання, яке мав вирішити суд, стосувалось того, чи є Будзуляк і Шайхутдінов посадовцями у сенсі визначення швейцарського антикорупційного законодавства. Так, під час розгляду клопотань підсудних про розмороження їхніх рахунків, суд ставав на бік прокуратури.

Остаточний висновок щодо того, чи є посадовці "Газпрому" посадовцями з державними повноваженнями, а російська газова монополія "квазідержавною організацією", мав зробити Федеральний суд у кримінальних справах.

Хабарі чи гонорари?

Згідно зі статтею 322 Кримінального кодексу Швейцарії "Підкуп іноземних посадовців" (Bestechung fremder Amtstrager), злочином вважається підкуп не лише чиновників чи держслужбовців, а широкого кола осіб, які наділені державою певними повноваженнями. Згідно з цією статтею, отримання посадовцем хабара карається позбавленням волі терміном до п'яти років або грошовим штрафом. З 2006 року злочином вважається не лише підкуп іноземного посадовця, але й отримання іноземними посадовцями хабарів. Саме на цій підставі швейцарці звинувачували у корупції Будзуляка і Шайхутдінова. Швейцарська юрисдикція поширюється на них з огляду на те, що імовірні хабарі вони поклали на рахунки у банках Швейцарії.

Наприкінці 2010 року на рахунках Будзуляка у двох швейцарських банках було заарештовано близько 1,4 мільйона доларів. Йдеться лише про кошти, які надійшли на рахунки у Швейцарії після 1 травня 2000 року. Саме з цього моменту набрав чинності швейцарський закон, згідно з яким підкуп іноземних посадових осіб вважається у Швейцарії злочином. Росіянин протягом наступних років кілька разів безуспішно через суд домагався розмороження коштів. Адвокат Богдана Будзуляка заявляє, що 2,2 мільйона доларів отримані ним абсолютно законно - "за надання консультаційних послуг". "Якщо вони не чиновники, то і нема за що їх переслідувати", - наголосив Філіпп Кюрра у розмові з DW.