УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Коментар: Німеччино, це - вражаюче

486
Коментар: Німеччино, це - вражаюче

Пригнічених і переслідуваних з усього світу тягне до Німеччини. Кращий комплімент країні важко навіть уявити. Німці виправдають покладені на них надії, упевнений шеф-редактор DW Александер Кудашефф.

Німеччина - країна іммігрантів. Це країна надії для людей з Близького Сходу, з Африки, Азії та Балкан. Для людей, які тікають - від війни і тиранії, від катувань та переслідувань, від гноблення, дискримінації, бідності, від безнадійності. Вони тікають сотнями тисяч, часто попри небезпечні для життя умови, майже завжди залежні від злочинного свавілля банд нелегальних перевізників. Вони тікають до країни, в якій більшість населення зустрічає біженців з розумінням, турботою, щедрістю, зі взірцевою готовністю допомогти. Емоційно це вражає.

Однак Німеччина і сама перебуває під враженням. Здається, усе втратило свою силу - правила, закони, норми, впевненість. Усі можливі застереження і хвилювання виносяться за дужки або відкладаються на другий план. 800 тисяч біженців - це та задача, яку ставлять перед собою німці, точніше - змушені ставити перед собою. На цих людей дивляться як на шанс, а не щось обтяжливе й тим більше щось непідйомне.

Нова німецька чеснота

І дійсно - німці, схоже, на даний момент зустрічають біженців з інших культур та континентів із симпатією, допитливістю та вражаючою готовністю допомогти. Лишається тільки, затримуючи подих, дивитись на цих "нових" німців, яких федеральна канцлерка закликала проявити зовсім нову німецьку чесноту - гнучкість. Іншими словами: робити справу й спостерігати за тим, що з цього вийде.

Звідки береться ця зворушлива готовність приймати чужинців і біженців, не наполягаючи на їхній трудовій кваліфікації так, як це типово робить будь-яка імміграційна країна? Це все тінь Третього Рейху, це - передані з покоління в покоління спогади і досвід сотень тисяч німців, які у відчаї мусили емігрувати й приживатись в Англії, США, Франції, Швейцарії чи у Шанхаї. Це спогади про Одіссею багатьох німців, яким не вдалося втекти, які на хвилі відчаю чинили суїцид або були затримані, депортовані або убиті під час втечі.

Соціальна ДНК Німеччини

Як наслідок - у німецькому Основному законі передбачена унікальна для світової практики стаття, яка закріплює за політично переслідуваними іноземцями право на притулок у Німеччині. Забезпечення права на притулок - не акт помилування, а юридичний і моральний обов’язок. І попри те, що ця норма німецького права 20 років тому була змінена і звужена у дії, право на притулок чинне у своїй основі й досі. Воно належить до політичної, до соціальної ДНК Німеччини.

Переважна більшість німців дотримується цього морального обов’язку, не кажучи вже про еліту. Невеличка меншість натомість, на жаль, висловлюється щодо нього зухвало й заявляє протест біженцям. Це некрасиво, без питань, але важливо те, що ця частина населення залишається абсолютно незначною меншістю. Водночас не можна виключати, що німецьке населення, яке вражає своєю готовністю до допомоги, може перетворитись на переобтяжене суспільство, не здатне упоратись із задачами. Що розуміння може перетворитись на відторгнення. Саме тому політики у національних масштабах та на рівні Євросоюзу мусять, нарешті, діяти: говорити, чого вони хочуть, що можна зробити, а що - вже ні. Ми опинились у надзвичайному стані, коли держава виглядає переобтяженою покладеними на неї завданнями. Поки що - переобтяженою більшою мірою, ніж її громадяни.