За великим рахунком: скільки коштує Україні блокада Донбасу

311

DW порахувала разом з експертами збитки від припинення Україною переміщення вантажів через лінію зіткнення на Донбасі.Запровадивши з 15 березня офіційну транспортну блокаду непідконтрольних Україні районів Донецької і Луганської областей, президент Петро Порошенко доручив міністерству фінансів прорахувати збитки для економіки України від блокування шляхів, що сполучають її з окупованими районами Донбасу.

Відповідь міністерства фінансів, однак, далека від конкретики. За словами міністра Олександра Данилюка, втрати в залежності від сценарію складуть від одного до двох відсотків ВВП. "Враховуючи обсяг національної економіки у 2016 році у 2 585 мільярдів гривень, мова йде про приблизний діапазон від 1 до 2 мільярдів доларів", - пояснив міністр.

Проте, на думку керівника аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександра Паращія, подібні погрози наразі досить умовні. "Це, як правило, статична оцінка. А ми маємо прогнозувати сценарії розвитку, щоб оцінювати їх різні ефекти. Для цього потрібно розуміти кон’юнктури ринків, а головне - який план дій матиме уряд щодо виходу з цієї кризи чи подолання її наслідків. Поки що цього плану немає", - пояснює експерт.

Втрачені активи

Поки що найбільш прямим і очевидним ефектом цивільної блокади і водночас причиною блокади офіційної є втрата контролю над підприємствами, що були розташовані на території самопроголошених "республік", але працювали за українським законодавством. З 1 березня сепаратисти їх "націоналізували", запровадивши на них так звані тимчасові адміністрації.

Утім фактично більшість державних шахт, заводів і комунальних підприємств були захоплені сепартистами ще у перший рік конфлікту. Тож наразі жертвами "націоналізації" стали активи українських олігархів, яким до цього часу вдавалось домовлятися про гарантії безпечної роботи на Донбасі. І, в першу чергу, це стосується Ріната Ахметова.

Його холдинг "СКМ" 15 березня повідомив про повну втрату контролю над активами у так званих "ДНР" та "ЛНР". Мова йде загалом про понад 20 підприємств з металургійного (група "Метінвест") та паливно-енергетичного (група "ДТЕК") секторів, а також готельний бізнес, місцеві активи оператора зв'язку “Укртелеком”, стадіон “Шахтар” тощо.

Опитані DW аналітики оцінюють вартість активів "СКМ" у непідконтрольних районах у 25-30 відсотків від вартості усього холдингу. "Якщо казати про пряму вартість, не враховуючи синергетичних зв'язків з іншими активами, мова йде про 1,5-2 мільярди доларів", - говорить Олександр Паращій.

Перспективи для металургії

Водночас Сергій Фурса з інвестиційної компанії Dragon Capital вважає, що про остаточну втрату "СКМ" активів у "республіках" говорити зарано. "Безумовно, відсутність контролю відобразиться на поточному бізнесі "ДТЕК" і "Метінвесту", - пояснює він. - Холдинг багато років структурував свій бізнес, всі його активи пов’язані технологічним циклом".

Однак при цьому, за оцінкою Dragon Capital, втрати "Метінвесту" не є катастрофічними - на рівні 5 мільйонів доларів на місяць. "Метзавод у Єнакієвому був малоефективний, тож група може перенапривити потоки на маріупольські металургійні заводи. А вони вже не перший місяць використовують російський кокс, тож втрата не така суттєва", - пояснює Сергій Фурса.

Між тим представники металургійної галузі є значно песимістичнішими у своїх прогнозах. За оцінками президента галузевого об'єднання “Укрметалургпром” Олександра Каленкова, втрати промисловості від припинення постачання сировини з непідконтрольних областей у 2017 році можуть скласти 3,5 мільярда доларів, а бюджет недоотримає 60 мільйонів доларів податків. Загальні втрати прямих надходжень держбюджету заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньопереміщених осіб Юрій Гримчак у коментарі агентству "РБК-Україна" оцінив у 5 відсотків від загального обсягу або понад 36 мільярдів гривень.

Транспортна галузь

Напряму б'є блокада і по транспортних підприємствах, що здійснювали сполучення з непідконтрольними територіями - в першу чергу, по "Укрзалізниці". Ще на початку блокади компанія оцінювала свої щотижневі втрати на рівні 8 мільйонів гривень.

Загалом за 2016 рік "Укрзалізниця" перевезла у бік "республік" 13,4 мільйона тонн вантажів, у зворотньому напрямку - 19,4 мільйона тонн. Щоправда, більшу частину з цього об'єму становили вугілля та залізна руда, які перевозяться по пільгових, тобто збиткових для підприємства тарифах, зазначає екс-заступник міністра інфраструктури Олександр Кава. "Тож блокада могла б мати скоріш позитивні наслідки для фінансового стану компанії, якби не подальший ефект від втрати на більш рентабельних перевезеннях того ж металопрокату", - пояснює він.

За оцінками "Укрметалургпрому", наслідками блокади може стати загальне скорочення залізничних перевезень на 17 мільйонів тонн на рік, а також зменшення перевалки у морських портах у 3,5 мільйона тонн.

Енергетика

Та чи не найчутливішою сферою економіки у зв'язку з поставками до "ДНР" та "ЛНР" є українська енергетика. Близько 15 відсотків усієї електроенергії в країні виробляється з вугілля марок "А" і "Т", які видобувають тільки на непідконтрольних територіях Донбасу. Найбільшими виробниками є все той же "ДТЕК" Ріната Ахметова, який мав у регіоні власні шахти, а також державне підприємство "Центренерго".

Станом на 15 березня запасів антрациту на українських елетростанціях мало вистачити на 36 днів. "Центренерго" вже кілька тижнів шукає дефіцитний антрацит закордоном, те ж саме, очевидно доведеться робити і "ДТЕК".

"Звісно, імпортний антрацит коштуватиме дорожче, ніж вітчизняний на 50-60 доларів за тонну", - пояснює Олександр Паращій з Concorde Capital. - Тож, наприклад, для "ДТЕК" це означатиме річні втрати у 100-120 мільйонів доларів, або близько третини прибутку".

З травня 2016 тарифи на вироблення електроенергії для теплових електростанцій (ТЕС) і так розраховуються з урахуванням вартості імпортного вугілля і його доставки в Україну - за сумнозвісною формулою "Роттердам ", що й стало одним з аргументів активістів на користь блокади. На думку Олександра Паращія, держава і надалі підтримуватиме "ДТЕК" і "Центренерго", компенсуючи втрати за рахунок підвищення тарифів.

Припинення постачання антрациту з непідконтрольного Донбасу поставило питання про переорієнтацію ТЕС на вугілля газових марок, які виробляються у мирних регіонах країни. Зокрема, пілотний проект переобладнання котлів реалізує Зміївська ТЕС. Його вартість становить 240 мільйонів гривень, термін закінчення - не раніше другої половини 2017 року.

"Подальше переобладнання ТЕС, у першу чергу з холдингу "ДТЕК", так само залежить від підтримки цього процесу державою шляхом підвищення тарифів", - говорить Олександр Паращій, очікуючи додатковий інфляційний ефект від підвищення вартості електроенергії в країні через припинення поставок вугілля з "республік" на рівні 0,5 відсоткового пункту. У прийнятому в грудні держбюджеті-2017 прогноз інфляції був закладений на рівні 8 відсотків. У лютому Національний банк України (НБУ) підвищив прогноз до 9,1 відсотка.

Торговельний баланс і курс гривні

Скорочення виробництва і експорту металургійної продукції та необхідність нарощування імпорту вугілля негативно впливатиме на платіжний баланс України, зазначала очільниця НБУ Валерія Гонтарева ще на початку березня. За її словами, втрати валютних надходжень за підсумками року можуть скласти 2 мільярди доларів.

Це мало б негативно відбитися на курсі гривні в найкоротшій перспективі, однак, як зазаначає Олександр Паращій, суттєвої девальвації нацвалюти у лютому-березні так і не сталося.

"З одного боку, нам підіграє кон'юнктура на міжнародних ринках - ціни на сталь зростають. З іншого боку, виявилось, що економічне життя непідконтрольних територій вже майже не пов'язане з гривнею, мабуть через те, що вона там майже не використовується як платіжний засіб".

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Джерело

Наші блоги