Україна нині більш захищена від російської музики – Рудницька

5,4 т.
Україна нині більш захищена від російської музики – Рудницька

Київ – від виступів у студентських клубах до тисячних стадіонів, від "Червоної рути" Івасюка до "Я не здамся без бою" Вакарчука, від "других-після-росіян" до перемоги на пісенному конкурсі "Євробачення-2016". Такий шлях пройшла українська естрадна і популярна музика. А яким буде її подальший поступ? Роздуми музикантів, музикознавців, популяризаторів поп-музики на цю тему передає "Радіо Свобода".

Зі здобуттям Незалежності, в Україні активніше почала розвиватися і культура. Сучасна українська естрада, як і шоу-бізнес у цілому, пройшли шлях "від хобі купки ентузіастів до світового визнання й прибуткової індустрії", як зазначають українські музикознавці у публікації для видання "Кореспондент".

На їхню думку, українські музиканти відкривали Україну світові, завоювали популярність за кордоном, фактично доклавши зусиль для створення позитивного міжнародного образу Української держави.

Відео дня

Подібні процеси відбуваються у шоу-бізнесі після Революції гідності та початку військової агресії Росії проти України. З одного боку, українська спільнота об’єднала зусилля для підтримки держави та її культури, з іншого – українську сцену "звільнили" виконавці з Росії. Варто зазначити, що чимало відомих українських співаків та ансамблів виступали на сцені Майдану, тепер їздять з концертами до бійців Збройних сил і Національної гвардії України.

Але як і 20 років тому, так і нині увага держави до підтримки української музики (включно з популярною, тією, що звучить на естраді) мінімальна. Більшість сучасних музичних проектів митці реалізують за власний кошт або за рахунок меценатів. Про це Радіо Свобода розповіла автор і ведуча першого українського музичного хіт-параду "Територія А", співачка Анжеліка Рудницька.

"Початок Незалежності супроводжувало піднесення української культури. Однак усі тодішні ініціативи – наприклад, фестиваль "Червона рута", яка досі є прапором українськості й оновлення української музики – були приватними ініціативами. Держава нас не підтримувала, не виявляла до музичних проектів особливої уваги. Натомість, як і тоді, так і нині, політичні партії увагу приділяли, намагалися "прогнути" музику під свої інтереси, але цього ми не хотіли. Щодо нинішнього часу, то він навіть сприятливіший (для поп-музики. – Ред.), тому що за ці 25 років були відкриті ворота у музичний світ", – зазначила Рудницька.

На її думку, на порядку денному для розвитку популярної музики України не лише підтримка талантів та їхня "розкрутка" у ЗМІ, а й підготовка "технічного персоналу": звукорежисерів, музичних менеджерів тощо. Не менш важлива й "перевірка якості" самої поп-музики, яку робили експерти, поціновувачі музики й глядачі "Території А", каже Рудницька.

"Інформаційний простір України нині більш захищений від російської музики – це величезний шанс для українців. Наскільки вони готові цим скористатись – це вже інше питання", – визнає Рудницька.

"Х-фактори" української естради і шоу-бізнесу

Ознакою інтересу до популярної української музики фахівці називають мега-шоу, які демонструють українські телеканали та які приносять цим каналам високі рейтинги ("Голос країни", "Х-фактор" та інші). Але насправді, такі шоу – це не що інше, як проекти міжнародного формату, телеканал платить власникам за ліцензію і зацікавлений у "розкрутці" не стільки самих учасників, скільки шоу як такого, зазначають експерти.

Тим не менше, як будь-які музичні шоу й конкурси, ці проекти заохочують до участі виконавців популярної музики, з одного боку, а з іншого боку, перемогу на них здобувають ті, чиї пісні й манера виконання сподобались певній категорії слухачів. Подібне має місце і на конкурсах та фестивалях української музики, які відбуваються у різних куточках країни. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода зауважила співачка, організатор міжнародного фестивалю "Пісенний Спас" імені Володимира Шинкарука Ірина Шинкарук. За її словами, в Україні вистачає талановитих молодих авторів і виконавців естрадної пісні, їм потрібен майданчик, де буде звучати ця музика.

"Нині ми отримуємо, або ж виборюємо, новий шанс на те, щоб українська музика звучала в ефірі і на фестивалях, і на концертах. Насправді, нині ми бачимо, що українська публіка готова слухати українську музику. Адже насправді є цікаві українські виконавці, є автори, які пишуть гарну українську музику. Ми у Житомирі організовуємо фестиваль мистецтв "Пісенний Спас" і в рамках фестивалю (на підтримку сучасної української музики) буде відбуватись конкурсна програма у трьох номінаціях: виконавець естрадної пісні, авторська пісня "Співана поезія" і конкурс конферансьє. Ми ставимо на меті дійсно відкривати нові імена як серед молодих виконавців, так і серед тих, хто пише музику", – зазначає Шинкарук.

Громадський діяч, засновник мистецького центру "Остання барикада" Олесь Доній в інтерв’ю Радіо Свобода зауважив, що проблеми, пов’язані з успішним розвитком шоу-бізнесу, треба розглядати у контексті державної гуманітарної політики.

"Потрібно розрізняти зовнішній імідж України і засоби для його покращення, та в цьому контексті використання музичної складової. Набагато більш важливо для України те, чим ми є по суті. Тобто сутнісні речі, і в цьому плані слід говорити про необхідність наявності стратегічної гуманітарної політики, яка б у себе вбирала розвиток і культури, і мови, й освіти, і міграційну політику, і медійну політику тощо", – зазначив Доній.

У цьому контексті Доній радить розглядати і наявне протистояння російської і російськомовної поп-музики та музики української, що особливо актуально за нинішніх обставин. Популярна музика є не лише складовою "культурної дипломатії", а й частиною "гібридної війни", наголошує експерт.

"У цьому плані розглядати окремо музику неможливо. І в цьому ж зв’язку можна сказати, що в музиці – один із потужних авангардів українськості, на відміну від, скажімо, кричущих проблем у кінематографі, де Україна наразі не може змінити повністю інформаційний продукт і "голку", на яку його "підсадила" Росія. А в музиці ми "російську голку" (фінансову, інформаційну підтримку. – Ред.) цілком можемо замінити. І нині, після початку агресії Росії, ми можемо бачити, що на кілька порядків зменшилась російська гастрольна діяльність і великі зали на цей момент заміщені українським продуктом. Інше питання – це якість українського продукту", – зазначив Доній в інтерв’ю Радіо Свобода.