Скандал довкола "Миротворця": викриття чи удар по професії журналіста?

Робота журналіста у гарячих точках на Донбасі відтепер стала ще небезпечнішою. Сайт "Миротворець", у середу, 11 травня, опублікував списки акредитованих при сепаратистському утворенні "ДНР" журналістів. У відкритому доступі в інтернеті опинилися сотні імен та контактних даних представників ЗМІ з усього світу. Серед них не лише українські журналісти, працівники російських пропагандистських каналів та місцевих ЗМІ сепаратистів, але й репортери провідних міжнародних ЗМІ та телеканалів з десятків країн світу, а також асистенти знімальних груп та перекладачі.

Сайт "Миротворець" позиціонує себе як ресурс "Центру дослідження ознак злочинів проти нацбезпеки України, світу, безпеки людства та міжнародного правопорядку". Сайт і раніше публікував особисті дані: вони переважно стосувалися осіб, що перейшли на бік сепаратистів на Донбасі або зрадили присязі після анексії Криму. Єдині вихідні дані цього ресурсу - електронна адреса на безкоштовному сервісі Googlemaіl. "Миротворець" вже не вперше спричиняє скандал. Зокрема, ресурс оприлюднив особисті дані проросійського публіциста Олеся Бузини, який був вбитий у Києві в квітні 2015-го року.

Нинішню публікацію списків журналістів ще напередодні анонсував депутат Верховної Ради і радник голови МВС України Антон Геращенко. За його словами, списки отримали українські хакери. Раніше у ЗМІ прізвище Геращенка вже неодноразово пов'язували із цим ресурсом.

Міжнародний скандал

Публікація списків журналістів призвела до міжнародного скандалу. Автори публікації у передмові закидають журналістам "співпрацю з терористами". Десятки українських та закордонних журналістів звернулися із вимогою негайно видалити списки із відкритого доступу. "Під удар потрапили українські та закордонні журналісти, які, ризикуючи життям, об'єктивно висвітлювали події (...). Ми особливо наголошуємо, що акредитація не означає і ніколи не означала співробітництво журналістів з будь-якою стороною конфлікту. Акредитація - це форма захисту і безпеки журналіста", - йдеться у їхній заяві. Понад те, репортери зазначають, що після звинувачень у "роботі на терористів" та оприлюднення персональних даних, їм почали телефонувати та писати з погрозами.

Украй негативно цю публікацію оцінили і правозахисники. У коментарі DW голова відділу Східної Європи і Центральної Азії базованої у Парижі міжнародної правозахисної організації "Репортери без кордонів" Йоганн Бір закликав українську владу невідкладно притягнути до відповідальності осіб, причетних до оприлюднення списків. За його словами, журналісти лише "виконували свою роботу", а акредитація "жодним чином не вказує на підтримку" репортерами сепаратистів. Також, вважає Бір, політичні наслідки повинні спіткати і народного депутата фракції "Народний фронт" Антона Геращенка, який анонсував і привітав оприлюднення цих даних. Крім того, на думку "Репортерів без кордонів", внаслідок подібних витоків інформації зростає загроза для об'єктивного висвітлення конфлікту на Сході України. "Вказування на когось пальцем і звинувачення у підтримці тероризму може мати дуже серйозні наслідки не лише для тих, хто був у сепаратистських "республіках" у минулому, але й для тих, хто лише планував це зробити, що лише сприятиме поглибленню інформаційного вакууму у висвітленні подій", - наголосив Бір.

У схожому ключі ситуацію прокоментувала директорка Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк, яка вважає це "ударом по іміджу України". Із критичною заявою з цього приводу виступила і представниця ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович.

Акредитація в Донецьку і в Газі

Водночас у Києві сдалеко не всі політики і медійники критично поставилися до оприлюднення даних журналістів. Приміром, журналіст і оглядач Віталій Портніков засудив українських журналістів, що акредитувалися при "ДНР". "Неможливо навіть уявити собі ситуацію, у якій ізраїльський журналіст акредитується при "міністерстві інформації" адміністрації ХАМАС в секторі Газа…Не можна акредитуватися в міністерствах колабораціоністів і запевняти, що це для блага читачів", - написав Портніков у Facebook.

Водночас, за інформацією правозахисної організації Freedom House, акредитацію для іноземних журналістів у Газі угруповання ХАМАС запровадило ще 2007-го року, а 2-ий канал ізраїльського ТБ свого часу навіть мав постійного кореспондента у Газі, який працював там цілком відкрито.

Кримінал чи ні?

Та незважаючи на критику правозахисників та обурення самих журналістів, схоже, що діяльності сайту "Миротворець" і надалінічого не загрожує. У коментарі DW голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар зазначила, що в Україні "немає передбаченої кримінальної відповідальності за такі порушення". Разом з тим, вона закликала усунути приватні дані журналістів з інтернету та повідомила, що мала розмову на цю тему зі своїм колегою-депутатом Геращенком. Критику правозахисників Сюмар відкинула. "Я би хотіла нагадати "Репортерам без кордонів", що вони не ведуть сьогодні війну з російським агресором і сепаратистами", - сказала вона, додавши, що цю ситуацію трактують по-різному.

Тим не менше, голова незалежної медіа-профспілки України Юрій Луканов вважає, що дії "Миротворця"- підсудна справа. "Це не лише порушення законодавства, але й усіх морально-етичних норм. Не виключаю, що журналісти почнуть звертатися до міжнародних судів", - сказав Луканов у коментарі сайту "Обозреватель".

Омбудсмен України Валерія Лутковська, яка підтримала заяву журналістів з вимогою видалення даних, раніше виступала з вимогою закрити сайт "Миротворець". Водночас в СБУ заявляли, що сайт українських законів не порушував.