Країни Балтії захищаються від Росії двометровим парканом

232

Литва: паркан на кордоні

"По-перше, на кордоні з Калінінградською областю ми будуємо не стіну, а паркан, такий же паркан будується і на кордоні з Білоруссю. По-друге, причини в нас більш ніж серйозні: від нелегальних мігрантів і до контрабанди", - заявив в інтерв'ю DW міністр внутрішніх справ Литви Еймутіс Місявічюс. 2015 року, за даними литовської прикордонної служби, було затримано 264 порушників державного кордону з боку Білорусі та 37 з боку РФ. За словами міністра, будувати паркан розпочнуть нинішнього року, а завершать у 2020-му.

На 135-кілометровій ділянці кордону з Калінінградською областю Вільнюс планує встановити на укріпленому фундаменті металевий паркан заввишки від двох до трьох метрів, до того ж оснащений колючим дротом. Загальна довжина кордону Литви з цим російським регіоном по суходолу становить 288 кілометрів.

Для цього в 2017 році з держбюджету виділять 3,6 мільйона євро. Ще 20 мільйонів, які Литва вже отримала з фондів Євросоюзу, витратять на укріплення кордону з Білоруссю. "Загальна вартість реалізації проекту з гарантування повного контролю зовнішніх рубежів Євросоюзу - майже 100 мільйонів євро", - додав Місявічюс.

На думку литовського політолога Вітіса Юрконіса, одним з головних аргументів, який змусив владу країни взятися за укріплення державних кордонів, стала боротьба з контрабандою. Юрконіс стверджує, що плани будівництва значного резонансу в литовському суспільстві не викликали. Військовий експерт Дарюс Антанайтіс вважає, що паркан не тільки ускладнить життя контрабандистам і нелегальним мігрантам, але й стане чітким сигналом Кремлю про те, що Литва серйозно ставиться до захисту кордонів ЄС.

Латвія: прикордонна смуга

Як розповіла DW Євгенія Позняк, головний інспектор відділу зі зв'язків з громадськістю Прикордонної служби Латвії, за ініціативою Риги з 2015 року на кордоні з Росією зводять прикордонну смугу. Причина - завершення робіт з демаркації двостороннього кордону. "Дротова загорожа 1,8-2 метрів заввишки з'явиться на ділянці у 90 кілометрів (загальна протяжність кордону Латвії з РФ - 283 кілометри, - Ред.). Та якщо на кордоні виникнуть нові гарячі точки, доведеться продовжити загорожу і там, додала Позняк.

Укріплення прикордонної смуги вартістю в 21 мільйон євро планують закінчити у 2019 році, проект фінансується з держбюджету. За словами Євгенії Позняк, латвійська прикордонна служба розраховує, що в результаті вдасться до мінімуму скоротити потік нелегальних мігрантів до країни.

Місцеві прикордонники у 2014 році затримали 144 порушника, які намагались нелегально перейти кордон з боку Росії та Білорусі, в 2015-му їх було вже 476 (з боку РФ - 301), а в 2016-му - 376 (330). "Загорожу і смугу будуються для того, щоб запобігти нелегальній міграції, яка буквальна заполонила наші східні кордони", - пояснив DW латвійський політолог Карліс Даукштс.

Він зауважив, що будівельні роботи на кордоні не викликають жодного ентузіазму серед мешканців прикордонних з Росією районів, радше навпаки: "Люди заробляють економічним туризмом, часто зловживають поїздками на закупи в Росію. Тепер же контроль над переміщенням посилиться, ось вони і невдоволені".

На думку політолога, Москва хворобливо реагує на будівництво парканів і загорож, бо досі не може змиритися з тим, що країни Балтії, які раніше були частинами Російської імперії та СРСР, стали незалежними державами.

Естонія: сигнал "зеленим чоловічкам"

У відповідь на запит DW міністерство внутрішніх справ Естонії повідомило, що будівництво паркану 2-2,5 метри заввишки та майже 100 кілометрів завдовжки на кордоні з Росією, до якого Таллінн приступив 2015 року, завершиться у 2019-му. Естонська влада оцінює проект у 70 мільйонів євро. Кармо Тюйр, політолог з Тартуського університету, розповідає DW, що за допомогою паркану на кордоні офіційний Таллінн має на меті досягти щонайменше три цілі.

"Знизити тиск з боку нелегальних мігрантів, зменшити ризик поширення африканської чуми свиней та дати простий, але чіткий сигнал "зеленим чоловічкам": аргументи на кшталт "вони просто заблукати" в нас не пройдуть", - зазначив Тюйр.

У свою чергу професор талліннської Євроакадемії Леонід Карабешкін у розмові з DW наголосив, що, ймовірно, в естонському уряді існують об'єктивні побоювання, пов'язані з подіями в Україні. А також ризики загострення проблеми нелегальної міграції через події на Близькому Сході та в Україні. За словами Карабешкіна, паркан допоможе і в боротьбі з контрабандою підакцизних товарів, якою активно займаються місцеві жителі.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги

Останні новини