Закон кам'яних джунглів - сплеск насильства через проблемні забудови Києва

Для Євгена Брадаченка, що живе у приватному будинку в десяти метрах від однієї з численних київських проблемних забудов, "тітушки" - це не спогад часів Майдану, а постійні сусіди. У час, коли все спокійно, хлопців спортивної статури біля будівельного майданчика на вулиці Толбухіна, 43 близько п'яти. "Вільний час вони вбивають тим, що ходять у школу поруч і тренуються на брусах і перекладині", - розповідає Бардаченко. Та коли місцеві мешканці намагалися заблокувати проїзд вантажівок із будівельними матеріалами, біля 50 "спортсменів" у будівельній формі жорстко відтіснили протестувальників. Під час цього конфлікту правоохоронці були змушені взяти сторону "представників забудовника" - мовляв, він має всі необхідні дозволи.

Протест мешканців викликали спроби побудувати на невеличкому майданчику, оточеному двома школами та приватним сектором, два 14-поверхових будинки. Місцеві мешканці впевнені, що 26 соток, на яких ведеться будівництво, були вкрадені у київської громади. Поліція Шевченківського району ще влітку минулого року відкрила кримінальне провадження через підозру в самовільному захопленні ділянки, хоча особливих успіхів розслідування поки що не досягло. А на початку вересня Спеціалізована антикорупційна прокуратура внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом зловживання владою з боку депутата Київради Сергія Кримчака. Саме його місцеві мешканці звинувачують у відчуженні землі на користь родича та спробі побудувати на ній багатоповерхівки.

Цей далеко не поодинокий випадок добре пояснює, чому від початку вересня кияни не перестають протестувати проти проблемних забудов. Та чому ці протести супроводжуються запеклими сутичками із застосуванням піротехніки та постраждалими, що опиняються в реанімації.

Війна й мир

Найбільшим сплеском насильства відзначився нещодавній конфлікт довкола забудови на Святошинському провулку, в якому взяли участь не лише місцеві мешканці, але й представники Цивільного Корпусу "Азов". Бійки довкола цього будівництва відбувалися і раніше. Але цього разу протистояння, що відбувалося кілька днів спочатку на самому будівельному майданчику, а потім - біля офісу компанії-забудовника "Київміськбуд", принесло чималу кількість жертв. У "Азові" заявили, що під час штурму будівельного майданчику, під час якого використовувалася піротехніка та палилися шини, від рук "тітушок" постраждало біля 30 осіб. У Національній поліції цю цифру поставили під сумнів - за даними правоохоронців йдеться лише про кількох людей. Але вже наступного дня в сутичках під офісом "Київміськбуду" серед постраждалих було двоє поліцейських, трьох "азовців" затримали.

Причиною втручання у цей конфлікт керівник штабу Цивільного корпусу "Азов" Назар Кравченко називає бажання захистити місцевих мешканців від "ті тушок". Святошинці, яких захищав "Азов", обурені тим, що будинок почали зводити на місці, де раніше мав з'явитися дитячий садок. І, як і у випадку забудови на вулиці Толбухіна, з боку місцевих мешканців звучать сумніви у законності робіт, а на стороні забудовника виступають кремезні хлопці, більше схожі на представників приватних охоронних фірм, ніж на будівельників. І тут забудовник так само запевняє, що усі дозволи оформлені належним чином, і не збирається припиняти будівництво. Законним називає це будівництво і голова комісії з питань містобудування, депутат фракції "Солідарність" у Київраді Олександр Міщенко. Втім, протестувальникам поки що вдалося зупинити роботи, каже керівник штабу "Азова".

Інший гучний протест киян - проти проблемного будівництва торгово-розважального центру на станції метро "Героїв Дніпра" - завершився мирно. Кравченко запевняє, що саме тому "азовці" так і не взяли участі у ньому. Але й тут напруження було високим - кияни перекривали вулиці з вимогою їх почути.

Побоювання передусім викликає надійність конструкції, що зводять прямо над зупинкою метрополітену. І хоча у комунальному підприємстві "Київський метрополітен" тиждень тому визнали "незначне пошкодження склепіння станції", протестувальники кажуть, що внаслідок будівельних робіт на гранітній підлозі платформи метро з'явилися тріщини, а стелю були змушені укріпити металевою заплаткою. Продовження будівництва, на їхню думку, може остаточно зруйнувати станцію.

Попри рішучість сторін, тут насильства вдалося не допустити. Міська влада змогла досягти порозуміння між місцевими мешканцями та замовником будівництва, про що навіть було підписано протокол спільної наради. Про це повідомив голова Оболонської районної держадміністрації Олександр Цибульщак.

Перший крок

Ці події змусили київську владу реагувати. 14 вересня міський голова Віталій Кличко підписав разом із представниками київської поліції та столичними забудовниками "Меморандум про співпрацю у сфері забезпечення законності, правопорядку, порозуміння з громадськістю під час здійснення будівельної діяльності у столиці".

Будівельні компанії, згідно з меморандумом, зобов'язуються щонайменше за 60 днів до початку робіт розпочати діалог із місцевими мешканцями, пояснюючи власні плани та підтверджуючи їхню законність. Забудовники також погодилися відмовитися від залучення приватних охоронних компаній та окремих осіб для фізичної охорони будівельних майданчиків, чим опосередковано підтвердили справедливість закидів у використанні "тітушок". Натомість правоохоронці пообіцяли забезпечити дотримання громадського порядку під час будівництва та охорону будівельних майданчиків в разі підтвердження законності робіт.

Однак чи зможе роз'яснювальна робота з боку будівельних компаній змусити киян, що впевнені у незаконності будівництва, повірити в протилежне? Бардаченко, що заробляє на життя музикою і до початку будівельних робіт на порозі його дому намагався триматися подалі від політики, поки що покладає свої надії на правове врегулювання конфлікту. Він чекає на засідання суду, що відбудеться в справі щодо захоплення земельної ділянки вже 20 жовтня, розраховує на успішне розслідування НАБУ і сподівається, що силового протистояння місцевих мешканців із забудовником не відбудеться.