УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Як працює система відеофіксації порушень ПДР у Німеччині

450
Як працює система відеофіксації порушень ПДР у Німеччині

Як функціонує система відео- та фотофіксації порушень правил дорожнього руху та штрафних балів у Німеччині.

У Німеччині система відео- та фотофіксації поведінки на дорогах та порушень правил дорожнього руху (ПДР), а також штрафних пунктів має багаторічну історію. А в Україні вона от-от почне діяти: 6 серпня український президент підписав закон, що запроваджує автоматичну фотозйомку та відеофіксацію порушень ПДР. Як тільки закон в Україні опублікують, порушники ПДР отримуватимуть "листи щастя" та матимуть справу з новим видом адміністративного стягнення - штрафними балами.

DW вирішила розповісти, як же з цим живуть німці? Згідно з принципами німецьких ПДР, радарний контроль з відео- та фотоспостереженням має насамперед виховувати водіїв, а не карати їх. До того ж його використання необхідне на особливо небезпечних ділянках з великою кількістю аварій.

Фіксують порушення ПДР у Німеччині за допомогою близько 3500 стаціонарних радарів, що встановлені як на автобанах, так і в населених пунктах. Учасників руху автобанами про контроль та спостереження сповіщають табло з написом Radarkontrolle. Натомість у населених пунктах потреби у попередженні немає. Техніка постійно вдосконалюється, приміром, є системи, що фотографують мотоцикли, тобто - зі спини. Кожний такий пристрій вартує кілька десятків тисяч євро.

На додачу до стаціонарних радарів поліція широко застосовує мобільні станції та ручні прилади. Мобільні станції розміщують як на триніжках обабіч доріг у непримітних місцях, так і в самих автівках поліції. Тож спостереження за поведінкою учасників руху можуть вести і з нічим не примітного автомобіля. Особливо це стосується автобанів. Вимоги на дозвіл та експлуатацію - дуже високі, а перебіг налаштування на кожному новому місці фіксується детальними протоколами.

Обмеження швидкості та штрафи

У Німеччині максимальна швидкість у межах населених пунктів становить 50 км/год, поза межами - 100 км/год, на автобані швидкість не обмежується, але рекомендованою є 130 км/год. Утім, не варто думати, що німецький автобан - синонім треку для автогонщиків. Приміром, сукупна протяжність проїжджої частини автобанів в обох напрямках у ФРН складає близько 25 тисяч кілометрів. Водночас на 2300 ділянках - загальною протяжністю вісім тисяч кілометрів - діють постійні або тимчасові обмеження швидкості. Знаки встановлені перед розв'язками, з’їздами-виїздами, на небезпечних ділянках, для зменшення шуму біля житлових районів, а також там, де проводяться будівельні роботи.

Що стосується перевищення швидкості, то за межами міста їзда, швидша за дозволену на до 20 км/год, штрафується від 10-ти до 35-ти євро в залежності від самого перевищення. У межах міста чи населеного пункту за перевищення швидкості сплачувати доводиться вищі ставки адмінштрафу.

У Німеччині також діє таке поняття, як "толерантність" до порушення швидкісного режиму. Однак, на від України, німці застосовують його винятково для позначення похибки при технічній фіксації порушення ПДР, адже кожен прилад відео- та фотофіксації порушення має свої технічні особливості. Фахівці Німецького автомобільного клубу ADAC зазначають, на швидкостях до 100 км/год фіксаторами "толерується" перевищення швидкості до 3 км/год. А при вимірюванні швидкостей у понад 100 км/год поріг "толерантності" досягає 3 відсотків.

Штрафи ж за перевищення швидкості мають виписуватися протягом трьох місяців. У противному разі по цим порушенням спливає термін давності. Самі ж штрафи надходять до місцевих бюджетів.

Бали гірше за штраф

Однак штрафи - це менше лихо порівняно з балами. Останні можна порівняти з жовтими картками для футболістів. Так само, як футболіст, який одержав два "гірчичники", має піти з поля гри, у Німеччині водій, який набрав 8 балів, має розпрощатися з правами. А щоб повернути права потрібен час - насамперед, треба скласти так званий "тест для ідіотів" та довести свою придатність до водіння. Тож балів у Німеччині бояться значно більше, ніж грошового покарання.

Інформація про штрафні бали за неправильну поведінку за кермом заносять до реєстру у Фленсбурзі - комп’ютерної бази даних. Кожне порушення - це не обов’язково ще один бал. Є порушення, за які взагалі мусиш лише сплатити штраф. До них належить згадане перевищення швидкості до 20 км/год поза межами міста чи в населених пунктах. А вже перевищення на 21-25 км/год - 80 євро та один бал, на 51-60 км/год - 280 євро й 2 бали на додачу з позбавленням прав на два місяці.

На автобанах ситуація дещо інша: за перевищення 21-25 км/год - 70 євро та один бал, понад 70 км/год - 600 євро, 2 бали та три місяці без прав. Провину може збільшити порушення дистанції. Покаранням може бути штраф від 25 до 400 євро та від одного до двох балів на додачу.

Відеоспостереження - (не)прибуткова справа

Попри неабиякі інвестиції, відео- та фотозйомка поведінки на дорогах цілком "рентабельна". Але не повсюди: багато громад зиску від штрафів не мають, "доходність" від них ледь покриває витрати на адміністрування системи.

Утім, є і "рибні місця". За даними німецької газети Bild, "найбільш прибутковий" радар знаходиться на автобані А2. Кожен другий його знімок призводить до штрафу. За рік - це 10-12 мільйонів євро. "Двійка" вважається однією з найбільш жвавих трас у ФРН, адже щодня нею проїздить до 50 тисяч автівок.