Турецький парламент ухвалив конституційну реформу

Задля остаточного ухвалення раніше затверджених поправок до конституції потрібно було мінімум 330 голосів. Тож правлячій Партії справедливості та розвитку (AKP), що має 316 мандатів у парламенті, знадобилась підтримка з боку ультраправої Партії націоналістичного руху (MHP), яка раніше висловила готовність співпрацювати з провладними депутатами в питанні змін до конституції. Схвалені поправки до основного закону передбачають перехід до президентської форми правління та істотно розширюють повноваження президента, у тому числі й у сфері юстиції.

Відео дня

Під час дебатів навколо реформи, що тривали близько двох тижнів, у парламенті нерідко доходило до запеклих суперечок та сутичок. Втілення пунктів конституційної реформи мають завершити до 2019 року.

Референдум навесні

Відповідні зміни після схвалення парламентом мають винести на референдум, що, як очікується, відбудеться навесні цього року. Критики запропонованої реформи стверджують, що вона є частиною плану президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана із запровадження одноосібної влади. Новації передбачають зокрема, що президент буде одночасно й керівником уряду та матиме право керувати країною за допомогою указів. Прихильники реформи стверджують, що вона створить в Туреччині систему, подібну до французької або американської.

За дотеперішніми положеннями конституції, Туреччина є парламентсько-президентською республікою. Однак з часу запровадження у країні надзвичайного стану після невдалого перевороту у липні 2016 року Ердоган отримав розширення повноважень через ухвалення указів.