Вчені знайшли, де у тілі людини може бути "шосте відчуття"
Сучасна наука все більше розкриває, що зв’язок між мозком і тілом значно складніший, ніж здавалося раніше. Особливу увагу дослідники останніми роками приділяють кишковому мікробіому — мікроорганізмам, які мешкають у травному тракті людини.
Виявляється, ці бактерії можуть не просто допомагати травленню, а й впливати на нашу поведінку. Нове дослідження, проведене вченими Медичної школи Університету Дьюка, відкриває ще глибший зв’язок.
Вони описали механізм, завдяки якому мікроби в кишечнику сигналізують мозку про необхідність змінити поведінку — наприклад, припинити їсти. Це відкриття вказує на можливе існування так званого "шостого відчуття" — здатності тіла відчувати сигнали мікробів у режимі реального часу, пише Nature.
Нейробіотичне відчуття
У своїй публікації в журналі Nature дослідники запропонували термін "нейробіотичне відчуття", тобто здатність організму реагувати на мікробні сигнали без участі імунної чи запальної реакції. Інакше кажучи, кишечник "читає" мікробний вміст і передає інформацію безпосередньо до мозку. На відміну від попередніх досліджень, які здебільшого стосувалися тонкого кишечника та поживних речовин, ця робота зосереджена на товстій кишці. Саме там виявлено спеціалізовані сенсорні клітини — нейроподи, що реагують на певні бактеріальні білки.
Ключову роль у цьому процесі відіграє флагелін — білок, який міститься у джгутиках деяких бактерій. Коли він з’являється в кишечнику, його виявляють нейроподи, які мають специфічні рецептори — зокрема, Toll-подібний рецептор 5 (TLR5). Далі сигнал передається через вагусний (блукаючий) нерв до мозку, вказуючи на необхідність зменшити апетит. Цей механізм дозволяє організму швидко реагувати на мікробні зміни та регулювати споживання їжі в реальному часі.
Щоб перевірити дію цього механізму, дослідники провели експерименти на мишах. Тварин спочатку голодували протягом ночі, а потім вводили невелику кількість флагеліну в товсту кишку. Результати показали, що миші, які отримували білок, їли значно менше. Навпаки, миші без TLR5 не реагували на сигнал — вони споживали стільки ж їжі, як і раніше, що підтверджує ключову роль цього рецептора в передачі інформації до мозку.
Цікавим моментом стало підтвердження ефекту навіть у мишей, що не мали власного мікробіому. Дослідники повторили експеримент з флагеліном на таких тваринах і побачили аналогічне зниження апетиту. Це доводить, що сам білок, а не взаємодія з іншими бактеріями, є тригером для активації нейроподів. Таким чином, сигнал дійсно передається до мозку незалежно від стану мікрофлори.
Науковці вважають, що відкриття нейробіотичного механізму може мати далекосяжні наслідки для розуміння не лише апетиту, а й психічного здоров’я, ожиріння та харчових розладів.
OBOZ.UA пропонує дізнатися, чи здатен мозок людини вичерпати запаси пам'яті.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.