Вчені знайшли, де ховаються до 170 млн чорних дір
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Астрономи тривалий час поставали перед труднощами під час підрахунку загальної кількості чорних дір зоряної маси в Чумацькому шляху. Оскільки ці об'єкти не випромінюють світла й виявляють себе лише під час поглинання речовини, більшість із них залишається повністю невидимою.
Щоб розв'язати цю проблему, дослідники створили детальні комп'ютерні моделі еволюції нашої галактики протягом понад 13 мільярдів років. Отримані результати показали, що в галактичних просторах може ховатися приблизно 170 мільйонів таких згаслих об'єктів, зазначає видання ScienceAlert.
Комп'ютерна реконструкція Чумацького Шляху
Група науковців під керівництвом астрофізика Тома Вагга з Інституту Флатірон реалізувала масштабне моделювання життєвого циклу галактики. Вони відтворили процес зародження й загибелі мільярдів зірок від самого початку формування Чумацького Шляху.
За оцінками вчених, за весь час існування галактики приблизно 170 мільйонів масивних світил завершили свій шлях вибухами та перетворилися на чорні діри. Утім, на тлі колосальних об'ємів космосу це не так багато. Зокрема, у районі розташування нашого Сонця на одну чорну діру припадає величезний об'єм у понад 6 000 кубічних парсеків, тому безпосередньо поруч із Сонячною системою подібних об'єктів немає.
Під час створення чорних дір відбуваються потужні асиметричні вибухи наднових, які надають новонародженому об'єкту сильній початковий поштовх. Цей імпульс змушує чорну діру залишати місце свого народження та вирушати в тривалу подорож галактикою.
Через такі переміщення диск, у якому дислокуються чорні діри, виявився значно ширшим порівняно зі стандартним зоряним диском Чумацького Шляху:
- Товщина зоряного диска: близько 306 парсеків.
- Товщина диска чорних дір: орієнтовно 790 парсеків.
Найлегші чорні діри отримують найсильніші імпульси під час вибуху, оскільки скидають більше речовини, тому вони відлітають найдалі від центральної площини галактики. Натомість масивніші об'єкти поглинають більшу частину власної матерії назад, що суттєво гасить швидкість їхнього вильоту.
Моделювання не просто вказує потенційне розташування невидимих об'єктів, а й слугує дороговказною картою для майбутніх телескопів та спостережень. Вивчаючи масу та траєкторії руху чорних дір, астрономи зможуть дізнатися більше про умови загибелі давніх зірок і перевірити наявні теорії вибухів наднових.
OBOZ.UA писав раніше, що науковці спрогнозували зіткнення гігантських чорних дір.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.