В Антарктиді після виявлення аномальних структур зникла субмарина: що відомо

В  Антакртиді під час планової місії у січні 2024 року зник роботизований підводний апарат, за допомогою якого вчені створювали детальні підльодовикові карти. Апарат досліджував шельфовий льодовик Дотсона і незадовго до зникнення виявив на його нижній частині невідомі раніше науковцям особливості.

Йдеться про візерунчасті утворення, яких немає в існуючих моделях танення льоду і які вчені не можуть пояснити. Подробиці повідомляє IDR.

В Антарктиді під час місії під шельфовим льодовиком зник роботизований підводний апарат

Видання зазначає, що роботизований підводний апарат, що працював під одним із найбільш ретельно контрольованих шельфових льодовиків Антарктиди, зник у січні 2024 року під час планової місії. Ця місія є частиною міжнародних зусиль, спрямованих на розуміння динаміки шельфових льодовиків та їх зв'язку з підвищенням рівня моря. І за допомогою зниклого апарату вченим вдавалося отримувати найдетальніші підльодовикові карти, коли-небудь записані в цьому регіоні.

Зникнення сталося під шельфовим льодовиком Дотсона, плавучою крижаною платформою у Західній Антарктиді. Перш ніж втратити зв'язок, підводний апарат провів ретельне дослідження під льодом, виявивши раніше не задокументовані особливості на нижній стороні льодовика. Серед них були візерунчасті утворення, яких немає в існуючих моделях танення льоду .

Хоча місія була безпілотною, інцидент призвів до втрати високоспеціалізованого апарату та призупинив ширші зусилля зі збору даних у морі Амундсена, критичній зоні для вивчення стабільності льодовиків Західної Антарктики. Після очікуваного періоду виходу апарата на поверхню сигналу не було отримано, а акустичні пошуки не дали результатів. Остаточне місцезнаходження апарата залишається невідомим.

Підлідне картографування виявляє структури талого покриву, сформовані океанічними течіями

Підводний апарат Ran був розроблений у Швеції та розгорнутий у рамках Міжнародної співпраці з льодовиків Туейтса, спільної дослідницької програми США та Великої Британії, що вивчає Західно-Антарктичний льодовиковий щит . На початку 2022 року він завершив 27-денну місію під шельфовим льодовиковим масивом Дотсона, повернувшись з даними, які значно розширили розуміння базальних процесів танення.

Дослідження охопило приблизно 140 квадратних кілометрів під шельфовим льодовиком. Використовуючи багатопроменевий гідролокатор, що працював на відстані 50 метрів від основи льоду, Ran наніс на карту такі особливості, як плоскі тераси, глибокі канали танення та зони гладкої ерозії. Формації відрізнялися за структурою залежно від їхнього положення під шельфом та характеристик навколишнього водного потоку.

У центральній та східній частинах дослідники виявили сходоподібні тераси та плато з гострими вертикальними гранями. Це узгоджується з таненням з низькою турбулентністю, спричиненим повільнішими течіями. Західні регіони, навпаки, демонстрували більш гладкі поверхні та ознаки ерозії, що пояснюються швидшим потоком, спричиненим зсувом.

Результати дослідження були опубліковані в Science Advances. Океанографічні дані, зібрані з суднових датчиків та свердловини, підтвердили, що модифікована Циркумполярна глибоководна течія, відносно тепла, потрапляє в порожнину під Дотсоном і безпосередньо сприяє швидкості танення в найбільш постраждалих зонах.

Переломи та краплеподібні утворення свідчать про структурні недоліки

Окрім картографування зон танення, гідролокатор Ran виявив повнорозмірні тріщини льоду, що простягаються крізь основу шельфу. Деякі з цих тріщин були видно на супутникових знімках з 1990-х років. На глибині вони, здається, розширюються та часто облямовані дрібномасштабними терасами та ерозійними елементами, що свідчить про постійне танення вздовж їхніх стінок.

Дослідження також задокументувало клас утворень, яких раніше не спостерігалося під антарктичними шельфами. У зонах високошвидкісного відтоку, особливо на заході, сонар виявив видовжені, краплеподібні заглиблення в льодовиковій основі. Ці утворення мали від 20 до 300 метрів завдовжки та до 50 метрів завглибшки.

Їхня орієнтація та форма свідчать про формування внаслідок обертання потоку в прикордонному шарі . Дослідники припустили зв'язок з динамікою Екмана, де обертові океанічні течії в тонкому шарі під льодом генерують асиметричні структури танення. Ця гіпотеза була розроблена на основі вимірювань швидкості та солоності, детально описаних у дослідженні Science Advances, яке пов'язало поведінку потоку зі спостережуваними особливостями ерозії під шельфом.

Краплеподібні "риски" не були видимі на поверхні.

Втрата підводного апарату призупиняє подальше дослідження

У січні 2024 року Ran  знову увійшов у підльодову западину Дотсона для подальшого дослідження, спрямованого на оцінку змін, що відбулися з моменту першої місії. Апарат був запрограмований на 24-годинне занурення. Під час операції відстеження в реальному часі було недоступне через товщину льоду, і після запланованого часу повернення сигнал не був отриманий.

Втрату підтвердила Британська антарктична служба , яка брала участь у місії. З моменту зникнення не було виявлено жодного акустичного маяка чи поля уламків. Серед можливих причин, що розглядаються, є відмова обладнання або зіткнення з невідомими базальними формаціями.

Незважаючи на операційні труднощі, оригінальний набір даних за 2022 рік залишається незмінним. Багатопроменеві зображення продовжують використовуватись для перегляду оцінок базального танення та відступу шельфового льодовика в секторі моря Амундсена.

Вимірювання показали, що танення під шельфовим льодовиком Дотсона не є рівномірним. Тераси, канали та зони ерозії збігаються з напрямками океанічних потоків та давніми тріщинами льоду. Високі швидкості танення, які в деяких районах досягають 15 метрів на рік, пов'язані з проникненням теплої води вздовж глибоких підлідних жолобів і вузьких каналів.

Карти гідролокатора підтвердили, що витончення льодовика Дотсона зосереджено вздовж його західного схилу. Це підтверджує попередні висновки супутникової альтиметрії та моделювання океанічних моделей, які свідчили про асиметричне базальне танення, зумовлене шляхами океанічних течій. Між 1979 і 2017 роками шельфовий льодовик Дотсона зумовив  підвищення рівня моря загалом на приблизно 0,02 дюйма, згідно з оцінками, опублікованими в Science Advances .

З початку 2000-х років Дотсон втратив майже 390 гігатонн льоду. Цю цифру підтверджують дані океанографічних датчиків, супутникова альтиметрія поверхні та змодельовані оцінки потоку льоду з дослідницької мережі льодовика Туейтс .

Багатопроменеве гідролокаційне зображення було виконано в шести зонах дослідження, що охоплюють західну, центральну та східну частини шельфу. Океанічні течії реєструвалися на глибині від 20 до 80 метрів під льодом. Під час дослідження за допомогою бортових датчиків провідності, температури та глибини реєструвалися приплив теплої, солоної води зі східного схилу та відтік пріснішої талої води на захід.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що, згідно з останніми висновками вчених, Юпітер насправді менший і має іншу форму, ніж вважалося досі.

Також науковці заявили, що розкрили таємницю Бермудського трикутника.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!