Прокляття Тутанхамона: спливли моторошні факти про мумію

Мумію фараона Єгипту Тутанхамона виявили понад 100 років тому, але її секрети спливають досі. Так вченим вдалося розкрити, яким саме чином її вдалося дістати з гробниці, і подробиці жахають.

Як пише видання MailOnline, британський археолог Говард Картер з командою, які виявили знамениту гробницю в Долині Царів, мусили обезголовити та скалічити мумію, щоб витягти її з труни. На такий крок їм довелось піти, тому що мумія застрягла в оболонці зі смоли, яка використовувалась під час похоронного ритуалу в 1323 році до н. е., тобто понад 3300 років тому.

Хоча Картер написав серію аж із трьох книжок про свою знамениту знахідку, він не вказав у них деталі розчленування тіла фараона зі свого звіту. На думку дослідників, він замовчав цей факт, щоби уникнути розкриття неповажного ставлення до мумії.

Розтин, який провели після видалення мумії, теж не був надто обережним. Так нові дані вказують, що тіло Тутанхамона залишили без голови, його руки були відокремлені на плечах, ліктях і кистях, ноги на стегнах, колінах і щиколотках, а його тулуб відрізаний від тазу по гребеню клубової кістки. На це вказала доктор Елеонор Добсон з Бірмінгемського університету. "Його останки пізніше склеїли, щоб імітувати ціле тіло, моторошна реконструкція, яка приховала насильство процесу", – додала вона.

Після оприлюднення цієї інформації таблоїди знову заговорили про прокляття фараонів – міф, який стверджує, що кожного, хто турбує мумію єгипетського фараона потім переслідують невдачі, хвороби та смерть. Легенда про прокляття фараона поширилася по всьому світу після того, як ключові члени експедиції Картера померли за дивних обставин саме після того, як відкрили робницю Тутанхамона.

Століття потому деякі дослідники, зокрема Добсон, стверджували, що Картер навмисно приховав жахливе обезголовлення Тутанхамона, щоб уникнути обурення громадськості. Ці твердження набули ще більшої ваги, коли дослідники в 1960-х і 1970-х роках виявили, що тіло Тутанхамона було склеєне назад після розтину, щоб створити враження недоторканості мумії. Однак вчені десятиліттями сперечалися, чи мали Картер та його помічники інший вибір, враховуючи обмежені ресурси археології 1920-х років.

Попри те, що Картер не згадував подробиці розтину Тутанхамона у своїх книгах, все ж збереглись фотографії розчленування мумії. Їх зберіг Інститут Гріффіта Оксфордського університету, тож публіка тепер може побачити пошкодження на власні очі.

У щоденниках Картера зазначалося, що мумія повністю прилипла до дна труни, оскільки стародавні жерці під час поховання вилили величезну кількість густих чорних олій та смол на фараона 3300 років тому. Ці матеріали згодом затвердли і стали схожі на камінь.

Протягом кількох днів золотий саркофаг Тутанхамона археологи тримали на гарячому єгипетському сонці, температура якого досягала майже 65 градусів, щоб розплавити ці смоли. Вони також використовували лампи, щоби прискорити цей процес. Однак зусилля були марними. Тому Картер та анатоми Дуглас Деррі та Салех Бей Хамді вирішили застосувати силу, щоб витягти фараона з труни, нагріваючи звичайні ножі у вогні до червоного кольору, щоб розплавити смолу. Цими ножами, а також стамесками та молотками вони буквально розбили мумію на частини, щоби дістати її з труни. Однак перед тим, як відрізати фараону голову, з нього встигли зняти його знамениту золоту маску.

Зрештою, тіло було розібрано та розчленовано на понад дюжину окремих частин, щоб вчені могли вилучити як мумію, так і безцінну золоту труну та коштовності, які були в ній. Роки потому дослідження тіла Тутанхамона показали, що Картер та анатоми покрили кожну частину гарячим парафіном, щоб захистити її від руйнування, а потім склеїли тіло назад смолою, щоб його можна було виставити.

"Варто переосмислити спадщину розкопок Картера, не лише як визначну подію в єгиптології, а й як момент етичного осмислення", — сказала в інтерв’ю доктор Добсон. На її думку, таке спотворення тіла Тутанхамона, приховане від публіки, может "кинути виклик наративам археологічного тріумфу та поглянути на минуле більш критичним поглядом".

Однак не всі вчені критикують методи Картера. Так у році єгиптолог, історик і автор Айдан Добсон сказав, що вжив би тих самих заходів, щоб звільнити Тутанхамона після знаходження його гробниці. "Я б зробив усе, що зробив Картер того дня — він випередив свій час як польовий археолог, і я не думаю, що хтось інший, хто жив у той час, був би настільки успішним у проведенні розкопок", — сказав Додсон видавництву Американського університету в Каїрі.

Раніше OBOZ.UA розповідав про аномалію однієї з пірамід Гізи, яку виявили вчені – що вона може означати.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.