Чи завжди у близнюків алергія на однакові речі: вчені дали відповідь

Питання того, наскільки спільними є медичні особливості, включаючи алергії, у близнюків, давно викликає жвавий інтерес. Здавалося б, якщо двоє людей мають значну генетичну схожість, їхні організми повинні реагувати на зовнішні подразники ідентично.

Проте, у випадку алергічних захворювань, ситуація виявляється набагато складнішою, ніж простий генетичний збіг. Алергія є результатом комплексної взаємодії між генетичною спадковістю людини та безліччю факторів навколишнього середовища, в якому вона зростає та живе.

Це поєднання робить прогноз схильності до алергій індивідуальним. Дослідження проливають світло на те, чому у близнюків алергії часто схожі, але не завжди ідентичні, пише BBC.

Що таке алергія та чому вона виникає

Алергією називають підвищену чутливість імунної системи організму до певних речовин, які зазвичай не спричиняють шкоди. В нормі імунна система виробляє антитіла для захисту від вірусів, бактерій та інших шкідливих агентів. Однак, при алергії ці захисні білки помилково реагують на безпечні молекули, що називаються алергенами. Ця помилкова імунна відповідь призводить до вивільнення хімічних речовин в організмі, що викликають типові симптоми: чхання, нежить, закладеність носа, свербіж та сльозотеча очей, а також кашель.

Хоча у більшості випадків алергічні симптоми є неприємними, але керованими, іноді алергія може викликати загрозливу для життя реакцію – анафілаксію. Цей стан характеризується швидким розвитком важких симптомів, таких як набряк горла, утруднене дихання, падіння тиску, висип. Анафілаксія потребує негайної медичної допомоги, яка зазвичай включає термінове введення гормону адреналіну (епінефрину) за допомогою спеціального автоінжектора.

Алергени, що викликають реакції, можуть бути різноманітними і знаходитись практично всюди. До них належать зовнішні агенти, такі як пилок дерев і трав, укуси комах. В приміщеннях поширеними алергенами є шерсть та частинки шкіри домашніх тварин, а також пилові кліщі – мікроскопічні істоти, що мешкають у пилу килимів та меблів. Окремою значною групою є харчові алергени, до яких найчастіше належать білки молока, яєць, пшениці, сої, арахісу, горіхів, риби, молюсків та кунжуту. Важливо зазначити, що деякі харчові алергії можуть зникати з віком.

Фактори ризику: хто схильний до алергії

Схильність до розвитку алергії не є випадковою, а формується під впливом складної взаємодії генетики та навколишнього середовища. Дослідження показують, що ранній контакт з різноманітними мікроорганізмами може мати захисний ефект. Діти, які виростають на фермах, мають домашніх тварин у ранньому віці або мають багато братів і сестер, що сприяє більшому контакту з бактеріями, як правило, менш схильні до розвитку алергічних захворювань. Також захисним фактором для немовлят може бути грудне вигодовування.

Натомість деякі фактори середовища підвищують ризик алергій. Проживання в міських умовах, що асоціюється із забрудненням повітря, частіше призводить до розвитку алергічних захворювань. Вплив тютюнового диму також є значущим фактором ризику. Щодо харчових алергій, то сучасні рекомендації часто передбачають раннє введення потенційно алергенних продуктів у раціон дитини під наглядом лікаря, оскільки це може допомогти знизити ризик розвитку алергії у майбутньому, тоді як відстрочка може його підвищити. У дорослих деякі професії, пов'язані з регулярним контактом з хімікатами або пилом, можуть сприяти розвитку професійної алергії.

Генетична схильність відіграє дуже важливу роль. Якщо у батьків або близьких родичів є алергічні захворювання, ризик розвитку алергії у людини зростає. Цей зв'язок особливо виражений для деяких видів алергій, наприклад, алергія на арахіс. Доведено, що якщо у когось із найближчих родичів (батьків чи братів/сестер) є алергія на арахіс, то у людини ймовірність розвитку такої ж алергії зростає у сім разів.

Повертаючись до питання про близнюків, дослідження показують, що генетична схожість та спільне раннє середовище дійсно збільшують ймовірність того, що вони матимуть алергію на одні й ті ж речовини. В одному з австралійських досліджень було виявлено, що від 60% до 70% близнюків мали спільні екологічні алергії. При цьому однояйцеві близнюки, які мають 100% однакових генів, демонстрували вищий рівень збігу алергій порівняно з різнояйцевими близнюками (які мають близько 50% спільних генів, як звичайні брати чи сестри). Схожі тенденції спостерігалися і в дослідженнях харчової алергії, зокрема на арахіс.

Таким чином, близнюки частіше мають спільну алергічну схильність, ніж інші люди. Однак, це аж ніяк не є автоматичним правилом. Навіть при повній генетичній ідентичності у однояйцевих близнюків, фактори зовнішнього середовища накладають свій відбиток. Можна уявити гіпотетичну ситуацію, коли близнюків розділили б при народженні: одного виховували на фермі з багатьма тваринами та братами/сестрами, а іншого – у центрі міста, в родині, що курить, як єдину дитину. У таких різних умовах їхні імунні системи та схильність до алергій могли б розвиватися абсолютно по-різному. Це яскраво ілюструє, що середовище може переважити генетичну ідентичність у прояві алергічних захворювань. Дослідження у цій складній галузі тривають, і вчені продовжують шукати нові відповіді щодо взаємодії генів та середовища у формуванні алергічної відповіді.

OBOZ.UA раніше писав, що категорично не можна робити при алергії.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.