Чи може у мозку закінчитися памʼять? Вчені дали відповідь
Сучасна техніка має чіткі межі пам’яті, а от людський мозок працює за зовсім іншими принципами. Дослідження нейробіологів показують, що наш мозок не має фіксованої межі для зберігання інформації. Навіть у моменти, коли ми відчуваємо, що "все забули" перед важливим іспитом чи після напруженого дня, це не означає, що пам’ять вичерпалася.
Натомість мозок використовує унікальний спосіб організації спогадів, що дозволяє зберігати величезну кількість інформації. У Live Science пояснили, як працює пам’ять мозку та чому людина не пам’ятає абсолютно все.
Унікальна природа пам’яті мозку
Мозок не зберігає спогади як окремі файли на комп’ютері. Замість цього кожен спогад розподіляється між багатьма нейронами, формуючи так звану енграму — мережу клітин, розкиданих по різних ділянках мозку. Цей метод, відомий як розподілене представлення, дозволяє кожному нейрону брати участь у кодуванні кількох спогадів.
Наприклад, спогад про сімейне свято включає кольори, звуки, смаки та емоції, які активують різні частини мозку, такі як зорова кора чи емоційні центри. Ці елементи об’єднуються в єдиний шаблон нейронної активності. Завдяки цьому мозок може зберігати величезну кількість інформації без чітких обмежень.
Чому пам’ять здається безмежною
Експерти, такі як Елізабет Кенсінгер із Бостонського коледжу, стверджують, що мозок не має фіксованої межі для зберігання спогадів. Це пояснюється здатністю нейронів формувати численні комбінації, що зростають експоненціально. Навіть якщо деякі нейрони пошкоджуються, спогад можна відновити, оскільки він не зберігається в одному місці.
Така система також допомагає мозку пов’язувати схожі спогади, що сприяє узагальненню та прогнозуванню. Наприклад, подібні переживання групуються, що дозволяє нам швидше адаптуватися до нових ситуацій. Ця гнучкість робить пам’ять мозку надзвичайно ефективною.
Обмеження у зберіганні спогадів
Якщо пам’ять мозку настільки потужна, чому ми не пам’ятаємо кожну деталь нашого життя? За словами Пола Ребера з Північно-Західного університету, проблема не в обсязі пам’яті, а в процесі її зберігання.
Мозок обробляє величезний потік інформації, але лише невелика її частина переходить у довгострокову пам’ять через процес консолідації. Уявіть, що ваш мозок — це камера, яка записує лише 10% подій. Решта просто не фіксується, оскільки мозок відбирає лише те, що вважає важливим. Цей відбір допомагає уникнути перевантаження інформацією.
Як мозок вирішує, що запам’ятати
Ліла Давачі з Колумбійського університету пояснює, що наша пам’ять еволюціонувала не для ідеального запам’ятовування, а для виживання. Мозок пріоритетно зберігає інформацію, яка допомагає орієнтуватися у світі чи уникати небезпек. Наприклад, ми краще запам’ятовуємо емоційно значущі події, ніж рутинні деталі. Ця вибірковість пояснює, чому ми можемо пригадати яскраві моменти з дитинства, але не пам’ятаємо, що їли на обід два тижні тому. Мозок просто віддає перевагу адаптивній інформації, ігноруючи менш значущі деталі.
Ефективність зберігання інформації
Мозок оптимізує зберігання інформації, переходячи від запам’ятовування окремих деталей до узагальнених схем. Наприклад, щоденні поїздки на роботу зливаються в один загальний спогад, якщо нічого особливого не відбувалося. За словами Кенсінгера, лише незвичайні події, такі як аварія чи несподіваний дощ, зберігаються як окремі спогади. Такий підхід економить ресурси мозку, дозволяючи йому зосередитися на важливому. Ця здатність до узагальнення допомагає нам швидше реагувати на схожі ситуації в майбутньому.
Людський мозок не має меж для зберігання спогадів, але він вибірково обробляє інформацію, щоб залишатися ефективним. Замість того, щоб накопичувати кожну деталь, він відбирає те, що допомагає нам адаптуватися, передбачати та навчатися. Наступного разу, коли ви забудете, де залишили ключі, пам’ятайте: ваш мозок не "переповнений". Він просто зосереджений на більш значущих речах. Дослідження нейробіологів показують, що наша пам’ять — це не жорсткий диск із фіксованим обсягом, а динамічна система, яка постійно працює над нашим виживанням і розвитком.
OBOZ.UA пропонує дізнатися, яку особливість людського мозку виявили науковці.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.