Археологи знайшли унікальний скарб часів Київської Русі. Фото

Скарб купця
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

На Волині археологи зробили відкриття, яке вже називають безпрецедентним для всієї території Київської Русі. Під час масштабних рятівних досліджень у межах княжого Володимира було знайдено скарб, що вражає кількістю та збереженістю предметів.

Йдеться не лише про коштовності, а й про цілісний речовий комплекс, який дозволяє по-новому поглянути на торгівлю й міське життя домонгольського часу. Подробицями поділився у Facebook Віктор Баюк, історик та археолог, керівник експедиції.

Колектив експедиції зі скарбом та сам «Скарб купця». Джерело: Віктор Баюк, Facebook

Волинська археологічна експедиція ДП НДЦ "Охоронна археологічна служба України" повідомила про один із ключових результатів рятівних археологічних досліджень, проведених у 2025 році в історичному урочищі "Апостольщина" – на території Окольного міста княжого Володимира на Волині.

Окрім значної кількості різноманітних знахідок, про які повідомлялося раніше, у сховку археологічного об’єкта № CLXXXVII (187) було виявлено унікальний скарб, що вже отримав неофіційну назву "Скарб купця".

Польові фото розчистки скарбу. Джерело: Віктор Баюк, Facebook
Польові фото розчистки скарбу. Джерело: Віктор Баюк, Facebook
Польові фото розчистки скарбу. Джерело: Віктор Баюк, Facebook

"Скарб купця" складається із:

  • 573 цілих давньоруських скляних браслетів;
  • масивного хреста-енколпіона (облачення священника високого рангу);
  • 9 бронзових та 8 мармурових невеликих натільних хрестиків;
  • 18 ромбічних пряжок;
  • 5 срібних скроневих кілець;
  • свинцевої накладки у вигляді стилізованого під тризуб сокола;
  • щиткового срібного перстня, бронзового кистеня, пломби із солярним знаком у колі "дорогочинського типу" та ряду інших речей та їх фрагментів".
Давні браслети. Джерело: Віктор Баюк, Facebook
Скарб купця. Джерело: Віктор Баюк, Facebook

Комплекс із Володимира налічує 109 типів браслетів, які відрізняються формою (виті, гладкі, трапецієвидні), кольором (зелені, сині, фіолетові, жовті, золотисті у різних відтінках) і діаметром – від 4,0 до 5,9 см. Частина виробів представлена серіями від 5 до 31 екземпляра, інші трапляються в одиничних зразках або невеликих групах.

Наразі науковці інформують лише про браслети, що збереглися цілими. Реконструкція численних фрагментів, знайдених у тому ж сховку, має суттєво доповнити колекцію.

"Виходячи із наповнення "Скарб купця" можна визначити як речовий. Власником такого багатства мав бути купець, який цілеспрямовано привіз речі на торжище до Володимира або ж тікав зі своїм крамом на Волинь від війни", – зазначив Віктор Баюк.

Археологи також пов’язують обставини приховування скарбу з подіями монголо-татарської навали.

"Стосовно обставин сховку то цілком очевидно, що його було залишено безпосередньо під час монголо-татарської Батиєвої навали на центр удільного Волинського князівства – княжий Володимир наприкінці зими 1241 року", – пояснив вчений.

історичне районування міста Володимира (опрацювання С.Терського на основі досліджень О.Цинкаловського). Джерело: Віктор Баюк, Facebook

Ці події описує Галицько-Волинський літопис: "І прийшов він (Батий) до Володимира, і взяв його списом, і вибив його без пощади, так само і город Галич, і інших городів багато, що їм нема числа".

Ілюстрація із Оксфордської ілюстрованої енциклопедії «Взяття Києва монголами 1240 року». Джерело: Віктор Баюк, Facebook

Науковці наголошують: результати досліджень мають виняткове значення, адже вперше виявлено настільки чисельний і цілісний комплекс жіночих прикрас домонгольського часу, які раніше траплялися лише у поодиноких зразках. Це дає змогу комплексно проаналізувати одну з важливих категорій міської матеріальної культури Київської Русі.

Давній браслет. Джерело: Віктор Баюк, Facebook
Давні браслети. Джерело: Віктор Баюк, Facebook

Після завершення наукового опрацювання всі матеріали буде передано до Володимирський історичний музей імені Омеляна Дверницького для створення експозиції. Також не виключається подальше експонування знахідок у музеях національного рівня.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що в Україні 18 тисяч років тому будували оселі із кісток мамонта.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.