Археологи знайшли під водою посуд, якому понад 900 років: він навіть не змінився. Фото

Археологічні знахідки, з дна моря не завжди потрапляють до рук дослідників у хорошому стані. Тим цікавішим виявився посуд, який вчені знайшли біля західного узбережжя Південної Кореї на території, занесеній до списку ЮНЕСКО.

Відео дня

Як пише видання ArkeoNews, південнокорейські дослідники оголосили про нещодавно знайдену партію селадону (особливого виду кераміки) епохи Горео. До неї увійшли 87 мисок і чашок, що датуються серединою 12 століття. Вони мають настільки бездоганний вигляд, що чимало спостерігачів поставили під сумнів її вік у майже 900 років.

Ці предмети були підняті з вод біля берегів окруху Тхеан, недалеко від місця, де цього сезону також була розкопана податкова судно епохи Чосон, відоме як Мадо 4. На знімках артефакти, викладені на чорній тканині та акрилових підставках, сяють так, ніби вони щойно вийшли з печі, а не з морського дна. Насправді таку збереженість посуду забезпечили глинясті мули Жовтого моря.

Чому кераміка XII століття збереглася в ідеальному стані

"У цьому випадку ми віднайшли всі 87 одиниць селадону в цілості. Рівень збереження фактично становив 100 відсотків", — розповів Хонг Гван-хі, дослідник з підводного розкопкового відділу NRIMCH. Команда знайшла вантаж у щільно укладених штабелях — майже напевно в тій же упаковці, яка використовувалася, коли судно із цим вантажем вийшло в море 9 століть тому. Таке розташування, пояснив Хонг, діє як природний буфер. Зовнішні чаші захищають внутрішні частини, розподіляючи зовнішній вплив і запобігаючи значним пошкодженням. Все, що довелося зробити археологам з посудом перед тим, як сфотографувати його, це очистити від бруду.

Прихована сила припливних рівнин: природна камера збереження

Щоб зрозуміти, чому селадон виглядає новим, потрібно зрозуміти, де він перебував майже тисячу років. Західне узбережжя Кореї характеризується широкими припливними рівнинами — однією з найбагатших систем мулових рівнин у світі. ЮНЕСКО визнало велику екологічну цінність цієї місцевості. Величезне значення ці рівнини мають і для морської археології.

"Наші прибережні приливні рівнини на західному узбережжі в основному складаються з густих глинистих відкладень. Коли уламки корабля осідають і заглиблюються в ґрунт, артефакти фактично опиняються герметично запечатані під товстим шаром бруду", — пояснила Пак Є-рі, також дослідниця NRIMCH.

Такий шар працює на збереження артефактів двома шляхами. По-перше, він створює середовище з низьким вмістом кисню, що пригнічує мікробну активність. Це різко сповільнює розкладання органічних матеріалів, таких як дерево, насіння, мотузка, бамбук або навіть папір. По-друге, глина іммобілізує все, що потрапляє в її товщу. На відміну від піску або каменю, в якому хвилі та течії можуть штовхати артефакти, клейкий бруд тримає об'єкти на місці. В таких умовах немає катання, тертя або стирання — трьох найбільших загроз для кераміки під водою.

Винятковий стан збереження селадону, знайденого біля Тхеану, є унікальним, а не типовим для всіх корейських корабельних аварій. У той час як Тхеанська кераміка була захищена щільними мулистими ґрунтами, які запобігли пошкодженню від хвиль та мікроорганізмів, знахідки в інших регіонах, наприклад, біля острова Чеджу (Сінчан-рі), виглядають зовсім інакше. Там скелясте та піщане дно, відкрите для сильної хвильової дії, призводить до значної ерозії, поломки та фрагментації кераміки. Цей контраст підкреслює, що дивовижна збереженість артефактів в Тхеані є заслугою специфічних екологічних умов, а не випадковістю.

Значення скарбу з Тхеану

Унікальність Теану полягає у збігу кількох факторів: мілководдя, великі мулисті мілини та багатовікове інтенсивне державне та комерційне судноплавство, що створило щільне скупчення добре збережених місць аварій.

Фахівці наголошують, що цінність цього скарбу значно більша, ніж просто добре збережений посуд. На місці аварії корабля археологи також знайшли інші цінні предмети, як-от дерев'яний якір, якірні камені, зерна рису та фрагменти деревини, що вказують на наявність невідомого раніше судна епохи Корьо (попередньо названого "Мадо 5"). Все це було поховано під мулом.

Найважливішими майбутніми відкриттями можуть стати письмові пам’ятки — дерев'яні чи бамбукові мітки, які традиційно кріпилися до вантажів. Такі написи можуть розкрити походження предметів, пункти призначення, власників та податкові записи, що дозволить реконструювати торговельні мережі та адміністративні системи. Таким чином, недоторкані селадонові чаші з Тхеану є яскравим нагадуванням, що минуле іноді зберігається не завдяки диву, а завдяки тихій роботі мулу, часу та надзвичайно сприятливому морському дну.

Раніше OBOZ.UA розповідав про 4000-літній цвинтар в Англії, який може пролити світло на давню загадку.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.