Археологи знайшли 1000-літню священну дорогу і храм у Перу. Фото
Археологи на північному узбережжі Перу зробили масштабне відкриття, яке проливає нове світло на організацію життя доколумбових цивілізацій. У долині Чікама виявили священну дорогу-геогліф завдовжки близько двох кілометрів, храмову платформу та розгалужену систему полів. Комплекс датується періодом між XI та XV століттями нашої ери.
Центральним елементом відкриття стала так звана "Священна дорога" – геогліф, складений з вирівняних кам’яних насипів, що простягається пустельним ландшафтом майже ідеально прямою лінією. Вона перетинає природні яри та зберігає стабільну орієнтацію, що свідчить про ретельне планування.
Археологічна програма Чіками повідомила, що ця лінія виконувала не транспортну, а насамперед церемоніальну функцію.
Священна дорога як вісь ритуального простору
За попередніми інтерпретаціями, дорога поєднувала укріплене поселення Серро-Лескано з сільськогосподарськими угіддями та пагорбом Серро-Трес-Крусес. Такий просторовий зв’язок вказує на існування ритуального коридору, який структурував рух людей під час обрядів. Археологи припускають, що навколишні пагорби могли вважатися священними горами — апу.
Науковці наголошують, що це відкриття розширює уявлення про традиції геогліфів у Перу, які зазвичай асоціюють лише з південними регіонами. Приклад Чікама демонструє, що подібні монументальні лінії активно використовувалися й на півночі країни. Вони були частиною сакральної географії, вписаної безпосередньо в ландшафт.
Сто гектарів полів і контроль над ресурсами
Не менш вражальною є площа сільськогосподарських угідь, пов’язаних із ритуальною дорогою. За допомогою дронів археологи зафіксували понад 100 гектарів оброблюваних земель лише в одному секторі долини. Це значно перевищує попередні оцінки аграрного потенціалу регіону в період Чіму.
Поля мали складну конфігурацію та були інтегровані в систему зрошення, пов’язану з великим каналом Кумбре. Знахідки кам’яних мотик і сліди інтенсивного обробітку ґрунту свідчать про високий рівень організації праці. Дослідження ґрунтів мають уточнити, які саме культури тут вирощували.
Археологи вважають, що такий масштаб землеробства був можливий лише за умов централізованого управління. Це підтверджує уявлення про Чіму як про розвинену державу з ефективною адміністрацією. Сільське господарство тут було не ізольованою діяльністю, а частиною цілісної соціально-релігійної системи.
Храм, технології та загрози спадщині
Поруч із полями дослідники задокументували масивну кам’яну платформу, імовірно храмового призначення. Споруда заввишки до трьох метрів та простора площа перед нею могли слугувати місцем масових церемоній. Кераміка, знайдена на території комплексу, підтверджує його використання в період розквіту держави Чіму.
Про відкриття повідомила археологічна програма Чікама разом із державним агентством Agencia Andina. Значну роль у дослідженнях відіграли сучасні технології — цифрове картографування та аерозйомка, які дозволили зафіксувати ландшафт з високою точністю. Раніше цей район уже привертав увагу вчених, однак лише тепер його вдалося осмислити як єдиний комплекс.
Водночас дослідники попереджають про серйозні загрози для пам’ятки. За даними міжнародних видань, зокрема Ancient Origins, на територію впливають інфраструктурні проєкти та приватна діяльність. Саме тому вчені називають свої роботи "екстреною археологією", адже зволікання може призвести до втрати унікального культурного ландшафту, співмірного за значенням зі спадщиною столиці Чіму — Чан-Чан.
OBOZ.UA писав, що у Сербії археологи виявили масове поховання жінок і дітей, убитих близько 2800 років тому.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.