Шевченко - це Сталін
Дія перша.
До пам `ятника Тарасові Шевченку рішучім кроком Підходить Діма Табачник. ВІН у кітелі полковника української АРМІЇ. В руках у нього квіти. Внизу мирно несе свои води Дніпро-Славута.
Табачнк. (До пам'ятника) Ти натхненник і творець наших перемог! (Скарбі квіти до постаменту)
З `являється Ірина Фаріон.
Фаріон. (Співає) Пане полковнику, мій синьоока ... Захисник Батьківщини (намагається обняті Табачника).
ТАБАЧНИК. (Відштовхує) Ти, галичанка немита! (Співає) Берези, російські берези ...
Фаріон. (Ошелешено) Тю, форма наша, а под нею москаль. Зрада!
Проходити група студентов, Які под гітару співають лірічну пісню: "Дай Табачнику підсрачніка". Хтось Із студентов єхідно махає рукою Табачнику и кричить "Діма, привіт".
Фаріон. Так ві, пане, Діма? (Хапає Табачника за бороду) Тоді чамайдан-вокзал-Росія. Захоче повернути - Ставай Дмитром.
З кущів віскакує Популярний письменник Олесь Бузина у білогвардійському кітелі и пірскає Фаріон в Обличчя сльозогіннім газом. Фаріон падає, вітірає сльози и співає: "Жіночі сльози щастя не приносять, жіночі сльози краплинками дощу ...".
БУЗИНА. Діма Володимирович! Що це у вас за піджачок такий дивний з трізубчіком? Ви в вузькі кола україномовної інтелігенції записалися?
ТАБАЧНИК. (Співає) Вставай страна огромная, вставай на смертний бій ... Мене націоналістична нечисть позбавила звання, але полковників колишніх не буває. Українська армія згорне націоналізму голову!
БУЗИНА. (Шікується поруч з Табачником) білогвардійці з вами в одному строю! (Співає) Господа офіцери, блакитні князі ... Табачник скарбі квіти до пам'ятнику Шевченку.
БУЗИНА. (Обур) Ви зрадник! Це ж вурдалак Тарас Шевченко ... Він ще "Кохайтеся, чорнобріві, та не з москалями" написав, негідник.
ТАБАЧНИК. Який ще Шевченко? Ти на вуса його подивися - це Петруха Симоненко Сталіну поставив пам'ятник. Чому не написано, що це Шевченко?
БУЗИНА. Напис бронзову комуністи зірвали і на металобрухт віднесли.
ТАБАЧНИК. Це нічого (бере фломастер и пишет на постаменті великими літерами "СТАЛІН"). Це ж не паркан. Тут як написав - так і є.
БУЗИНА. Ось це зовсім інша справа! Бузина і Табачник співають "Нас виростив Сталін на вірність народу".
Дія друга.
Ракетний крейсер "Москва" з Віктором Януковичем и Дмітрієм Медведєвім на борту прічалює до берега под пам'ятником. Янукович і Медведєв співають "Ми на човнику каталися вдвоем". Смороду що сходив на берег и йдут до пам'ятника.
ЯНУКОВИЧ. Дмитро Анатолійович, дорогий, а беріть Дніпро для Чорноморського флоту. На знак дружби між братніми народами.
Медведєв (мовчить).
ЯНУКОВИЧ. А Хрещатик хочете?
Медведєв (мовчить) ЯНУКОВИЧ. Ну а Київ?
Медведєв. Вітя, ти б мені кімнатку на пару днів здав в оренду в Межигір'ї.
ЯНУКОВИЧ. Вибачте, Дмитро Анатольчевіч, але незалежністю не торгують. (Співає) З чого починається Батьківщина? ..
Янукович і Медведєв підходять до пам'ятника. Бузина і Табачник дуетом співають "Зеленеє жито, зелене, хорошії ГОСТІ у мене ...".
ЯНУКОВИЧ. (Оглядає пам'ятник) О, справжній менеджер. Без всяких референдумів поставили.
Т АБАЧНІК. (Гордо) А навіщо референдуми? Це ж не НАТО каное-то.
ЯНУКОВИЧ. (Оглядає полковничий кітель Дімі) Дима, ти в генерали хочеш чи шо?
ТАБАЧНИК. А хіба не заслужив? ...
ЯНУКОВИЧ. Поїзд пішов. А крейсер приплив! А навіщо нам армія, Діма? Нас Чорноморський флот захистить, якщо шо.
ТАБАЧНИК (знімає з кітеля тризуб и вішає Собі двоголового орла) Я там буду генералом, а тут Міністра освіти. Ми підручники підготували, Дмитро Анатолійович. Дозвольте їх з вами узгодити?
ЯНУКОВИЧ. Віддай їх Ющенка. Нехай своїх дітей націоналістів вчить. А ми за російськими навчатися будемо. Все одно аш два о что російською, шо на українських однаково.
З `являється Віктор Ющенко з мішком у руках. Співає "Чогось наша славна Україна Зажурилась ...".
ЯНУКОВИЧ. Ти шо тут робиш?
ЮЩЕНКО. Незалежністю НЕ торгують. Кізяки Збирай. Я краще замерзну, а не буду москальської газом топить. Я краще з голоду помру ...
ЯНУКОВИЧ. З голоду? Ві на то багато натякаєте? На Який такий голодомор? (Телефонує) Ганю, по-бістро підготуй указ за пропаганду голодомору. Десять років тюрми з конфіскацією майна.
ЮЩЕНКО. І мою резіденцію конфіскують?
ЯНУКОВИЧ. Буде тобі резиденція на десять років тепер.
Біжить мужчина у протігазі, а за ним Женет Андрій Парубій Із Дімова шашки. Чоловік підбігає до Януковича и Медведєва и зріває з собі протигазах. Це - Володимир Литвин. Я
НУКОВІЧ. (До Литвина) Флот ратифікували?
ЛИТВИН. (До Медведєва) Товаришу Президенте! Дозвольте доповісті? Верховна Рада України Ухвалами закон, Яким призначила вас нашим начальником.
ЯНУКОВИЧ. (Обур) А я тоді хто?
ЛИТВИН. Хочете завгаром буті при Верховній Раді? (До Медведєва) Сподіваюся, мої заслуги будут враховані при призначенні Наступний голови Верховної Ради? Ой, перепрошую - Верховної Ради.
Підбігає Андрій Парубій и кідає Димова шашку. З диму лінуть пісні. Дим розвіюється. Янукович, Литвин, Табачник, Бузина співають "Союз нерушимий республік вільних". Ющенко, Фаріон и Парубій співають "Ще не вмерла України ...".
Медведєв. (Януковичу) Ну, мені пора. Будете біля Межигір'я, заходьте в гості. Скажете охороні, що я вас запрошував. Чаю вип'ємо.
Медведєв іде.
Завіса.