Завжди тягнуло на схід: як склалася доля відомої української дівчинки
З'явилися нові подробиці про долю дочки Тетяни Яблонської, автора знаменитої картини "Ранок", яка потрапила в 1954 році в журнал "Огонек", а також про історію створення самого творіння.
Про це пише "Комсомольська правда".
"Я була дуже спортивною дівчинкою, займалася гімнастикою, мріяла стати балериною. На картині я розминаюся перед позою "ластівка". Зарядку робила не кожен день, але, побачивши це, мама одразу вирішила: ось він, новий сюжет. З нас, дочок, було написано вже чимало картин. І хоч позувати ми не дуже любили, в сім'ях художників це не обговорювалося: треба - значить треба", - розповіла дочка Яблонської Олена Бейсембінова.
Читайте: Кинути все і поїхати на край світу: неймовірна історія українки
"Жили ми бідно, навіть подружок у гості соромилися приводити. Хоч мамині картини і друкували в підручниках разом із шедеврами Шишкіна і Рєпіна, ні грошей, ні якоїсь всенародної слави це не приносило. І вже звичайно, ніякі гори листів мені ніколи не приходили. Мої однокласники навіть не підозрювали, що я дочка тієї самої Яблонської, тому що я носила прізвище батька - Отрощенко і нікому не хвалилася своєю ріднею", - додала вона.
Також Олена розповіла історію свого знайомства з чоловіком Арсеном.
"Арсен вступив першим - розумниця, відмінник, кращий студент на курсі. А я стала останньою, після мене вже нікого не брали. Подружилися ми з ним із перших днів: завжди сиділи поруч, разом гуляли. Пара у нас була дивовижна: він великий чорнявий казах із екзотичною зовнішністю, а я маленька сіра мишка. Що він в мені знайшов, не знаю", - розповіла Олена.
Для 18-річної Олени Арсен став першим і, як потім виявилося, єдиним коханням.
"Чоловік із мамою любили один одного, вони були зразком стосунків теща-зять. І справа не в тому, що Арсен вважав "Ранок" нашим сімейним талісманом. Вони якось одразу відчули один в одному споріднену душу, мама навіть пропонувала нам жити з нею в Києві. Але мене завжди тягнуло на схід. Напевно, поклик крові - мої дідусь і прадідусь були родом із Казахстану", - розповів Олена.
В Алма-Аті Олена й Арсен влаштувалися в видавництво, ілюстрували дитячі книги, потім разом працювали мультиплікаторами на "Казахфільм". Паралельно писали картини.
"Ми прожили в шлюбі майже сорок років - з 1961 по 2000-й. Я була поруч із чоловіком до останнього дня, коли він боровся з важкою хворобою. А через п'ять років не стало і мами. Мій син Зангара, теж художник, весь час у роз'їздах: жив у Канаді, Туреччині, зараз - у США. Чим тільки не займався: живописом, реставрацією, дизайном ювелірних прикрас, відкриттям виставок... Такий ось невгамовний кочівник", - додала Бейсембінова.
Тепер вона живе одна в старенькому дерев'яному будинку - завела фазанів, розводить півонії і продовжує писати.
Тетяна Яблонська була дуже працьовитою, але при цьому суворою до себе і, як згадує дочка, "палила свої забраковані роботи цілими рулонами".
Сама Яблонська згодом назвала "Ранок" - супротивною, антиживописною картиною.
Як повідомляв "Обозреватель", раніше неймовірна історія про українську дівчинку захопила мережу