Майкл Щур розповів про перші дні служби в армії

Покликаний в армію, відомий український журналіст Майкл Щур поділився першими враженнями від військової служби.

Про це журналіст пише у своєму Facebook:

"День 2-й.

Довгий день виявився. Якось навіть не впевнений, чи було це все сьогодні, чи вчора або позавчора. Хоча розумію, що насправді сьогодні, тому що це - перший наш день у навчальному центрі. Піду по порядку.

Підйом о 6:00 пройшов на диво безболісно. Я виспався. Напевно, завдяки свіжому повітрю.

Що було далі - сніданок, а потім шикування або навпаки - не пам'ятаю, перепрошую.

Потім ми почали носити матраци. По 3 на кожного. І так 4 ходки. Метрів по 200 кожна. А потім - подушки. А потім - ковдри.

А потім був обід. Про харчування напишу окремо якось.

Читайте: Майкл Щур зробив селфі у формі солдата ВСУ: фотофакт

Після обіду - дошки. Носили дошки і для нових нар. Щоб із них збирати 2-поверхові нари. Ми живемо в наметах. Спимо на нарах. Є матраци, ковдри та подушки. І печі, якщо буде холодно.

Коли носили дошки, приїхали з прес-служби Західного оперативного командування. Сказали, що журналісти хочуть приїхати знімати, як "Майкл Щур проходить навчання". Я не проти. Так що в понеділок буде відео. Я думав, що сам буду знімати відео, але ніяк не почну. Можливо, пізніше.

Потім - вечеря.

Після вечері отримували зброю на роту. Завтра, - сказали, - повезуть на стрільби. У мене, схоже, буде РПК. Це ручний кулемет Калашникова (розшифровую для таких, як я).

Потім було вечірнє шикування. У процесі у одного солдата стався напад. Епілептичний. Кажуть, що це вже 5-й солдат.

Також кажуть, що таке трапляється, якщо різко припинити випивати. Типу пив-пив, прийшов на навчання, а тут - не дають (тут дійсно із цим суворо). При вході змушують всіх показувати вміст сумок, щоб не пронесли випивку.

Насправді в нас тут досить мало людей, по яким видно, що вони пили невпинно останні сімсот років. Але декілька є. От ви можете сказати по людині, що вона п'є без перестанку останніми роками? Це ж можливо, правда? Таких людей видно. Навіть якщо вони говорять, що не п'ють. Це тільки підсилює впевненість у протилежному.

Але з медкомісією військкоматів, схоже, ситуація інша. Там сидять не такі люди, як ми. Вони, на відміну від нас, ніколи не судять ні про кого за його зовнішнім виглядом. Навіть якщо ти ще п'яний, слово "доброволець" вимовляєш як "доро-, доро-, доро-олець" і поблажливо либишся 2-м головам медичної комісії, медкомісія все одно побачить в тобі те, чого не бачили всі інші люди протягом всього твого життя - циферки, щоб виконати план.

Читайте: Відомому телеведучому знайшли посаду в зоні АТО

Ну а припадки - це вже потім. І це вже головний біль не медкомісій. Це головний біль тих, хто випив.

Але таких людей тут дуже мало. Але про це всі говорять. Не кожен день у тебе на очах хтось починає корчитися в припадку, потім хтось говорить "а він приколюється". І ти такий вже ось-ось заржеш і чекаєш, як він сам заірже. Не ірже. Падає. Його ловлять. Кладуть набік (рот не розтискали, хоча один хотів - відмовили), і кличуть медика.

А потім нам сказали, що будемо будувати собі свій душ і туалет. Ура! У нас це все буде!

А потім - відбій.

Велике дякую всім, хто пропонує мені свою допомогу. Поки нічого не треба. Все ОК.

На добраніч.

Ну і для привернення уваги показую фото своєї шкарпетки. Трохи стерлася за день)".