Що чекає українців і кого будуть карати: автор резонансного закону про мову розкрив нюанси

Верховна Рада України дійшла до фінальної стадії ухвалення закону про українську мову. Цього пленарного тижня нардепи розглянуть до двох тисяч правок, а вже потім вийдуть на голосування. З моменту оприлюднення законопроект викликав жваві суперечки, маніпуляції та побоювання.

Саме тому OBOZREVATEL зустрівся з його автором, головою комітету з питань культури, народним депутатом від “Народного фронту” Миколою Княжицьким. Говорили про майбутнє не тільки української, а й російської мов, штрафи, кримінальну відповідальність, а також вплив закону на повсякденне життя українців.

— Я із Миколаєва, у нас там приблизно 90% мешканців розмовляють російською у повсякденному житті...

— Це ж таке питання, ось ви зараз зі мною українською розмовляєте. У нас у фракції (Народного фронту. — Ред.) Тарас Кремінь, Ігор Бриченко, Вадим Підберезняк, навіть Аркадій Корнацький, який хоч і не в нас, але сидить поряд, — розмовляють українською.

Читайте: Тотальна українізація на підході: що зміниться і кого покарають

— Можливо на фракції і українською говорять.

— Але вони приїдуть у місто, в своєму домі будуть розмовляти українською. Вийдуть на вулицю, на работу і теж будуть говорити російською. Саме тут і показана вся соціологія, ці люди ж говорять українською…

— Добре, тут більше мої власні спостереження. Чому проект закону розглядається саме зараз, за три тижні до виборів? Рішення Конституційного суду було прийняте у кінці лютого 2018 року, проект поданий ще раніше.

— Ми не прив’язувалися до цих рішень. Наш комітет підготував на основі 3-х законопроектів один комітетський, потім лідери фракцій його поставили на розгляд парламенту. Рада його підтримала і почали до проекту в законний спосіб надходити правки, працювати робочі групи у комітеті.

Після цього законопроект винесли у зал і поставили на голосування. Моя справа, як голови комітету, організувати цю роботу, а виносила на голосування коаліція. Голови фракцій вирішили, що його варто винести зараз, я це вітаю, як депутат, і як громадянин. Вважаю, що його треба ухвалити до президентських виборів.

Потім може ситуація змінитися, ми ж живемо у демократичній країні і не знаємо, хто навіть у другий тур вийде. Тому є вірогідність, що політичної волі не буде, до того ж такої волі може не бути після парламентських виборів. У наступному парламенті проукраїнських сил, можливо, буде ще менше. Я вважаю: добре, що він розглядається зараз.

Читайте: В Україні відмовляються від російської мови: хто на черзі

— Тому якщо і був зв’язок, то це голови коаліції?

— Звичайно. Я не прив’язую це до виборів і політичних подій, тому що для мене головне — ухвалити та заповнити вакуум, бо ми не маємо жодного закону. І в принципі захистити українську мову, яка принижувалася стільки років, для мене це громадянська мета. І я хочу, щоб це було зроблене, хоча на цих виборах не виступаю за жодного з цих кандидатів, представник нашої партії теж не балотується.

Люди, які намагаються знайти тут політичну мету, часто помиляються. Хтось мені каже: “Це вигідно Петру Порошенку, бо тут написано "мова". А я відповідаю: “Чому тоді його фракція просувала свій закон, а цей валила на очах усієї країни?”. Мабуть він боїться, що за нього не проголосують на сході, або у Миколаєві, бо, як ви кажете, — там інша ситуація”.

Деякі мені кажуть навпаки, що це вигідно Юлії Тимошенко, щоб завалити Порошенка. Не бачу тут жодної політичної вигоди для когось. Можливо, у цей час буде в парламенті менше напруги, блокувань, бо всі розуміють необхідність прийняття закону. Тому сьогодні на Погоджувальній раді (11 березня. — Ред.) представники всіх фракцій підтримали проект закону.

— Тобто голоси під нього є?

— Це інше питання. Боюся наврочити, бо в кожній фракції є люди, які проти.

— У вівторок, 12 березня, увійдете в цей проект, і розглядатимете до вечора четверга?

— Не знаю. Є ймовірність, що і на наступному тижні, а є, що і в четвер. Це залежатиме від того, як будемо йти за правками.

— Ви сказали, що у фракціях є нардепи, які проти. Це мажоритарники зі сходу і півдня?

— Є такі люди, але не завжди вони є мажоритарниками. Загалом не підтримують ті, хто дивиться на те, кому це буде вигідно. Чи шкодить це Порошенку, або Тимошенко, або Зеленському… Вони мають свою мотивацію.

Читайте: День Незалежності перенесуть? Що задумали у Раді і навіщо

— Заява нардепа Олександра Вілкула про те, що його політична сила зібрала мільйон підписів проти проекту. Що думаєте з цього приводу?

— Вони передали ці підписи голові Ради, але як це вплине на рішення? Це піар-технологія нардепа Вілкула, котрий має свій електорат, на який він розраховує і сподівається, що ці люди проти цього закону.

— Зрозуміло, що питання мови в нашій країні делікатне. Підняв соціологію за червень 2017 року. КМІС, Соціс, Рейтинг, Центр Разумкова підрахували, що 24% українців розмовляють у повсякденному житті російською, ще 24% — українською і російською. 50,5% спілкуються тільки українською. Закон не буде зачіпати повсякденне життя цих українців, які використовують російську?

— Закон жодним чином не зачіпатиме повсякденне життя. Цифри, які ви наводите, можна інтерпретувати інакше. Наприклад, Центр Разумкова проводив дослідження у 2017 році, де, умовно кажучи, 17% вважають рідною українську й російську, і десь 65% — українську. Це більшість населення України, права цих людей мають бути захищені.

Соціологія — завжди спосіб для маніпуляції. Ми повинні розуміти, що Українська держава побудована для захисту громадян, мови, культури. Так, ми демократичні, ми не дивимося на етнічне походження того чи іншого українця, але якщо держава не буде захищати культуру, то навіщо вона потрібна?

Інші держави же захищають свої культури. Чим ми відрізняємося від Брянська чи Курської області, якщо не своїми мовою, культурою? Нічим.

— Можете сказати точно — особистого життя закон не торкнеться? Українці зможуть розмовляти румунською, угорською або російською?

— Будь-якою. Закон стосується лише функціонування української мови як єдиної державної. Права інших мов регулюються іншими законами, наприклад законом про нацменшини. Ми, до речі, у цьому проекті вносимо зміни до нього і доручаємо захистити права меншин на свою мову.

— Із чим пов’язуєте значну увагу до проекту закону? Часом і маніпулятивну.

— З виборами, але й не тільки. Питання мови завжди маніпулятивне. Воно в нас не врегульоване, ми скасували закон Колесніченка-Ківалова, хоча в багатьох законах ще залишилися на нього посилання. Ми навіть із юридичної точки зору маємо його регулювати. Якщо б я писав цей закон, зробив би його меншим та простішим. Але є значна воля народних депутатів, громадськості — урегулювати питання.

Читайте: Українська — в пріоритеті: експерт пояснив, чого чекати від нового закону про мови

Наше завдання — зробити його живим, який насправді би захищав нашу мову, але й водночас не принижував, а стимулював інші мови. Він ніби жорсткий, але в той же час найліберальніший у Європі.

Якщо подивитеся, що пишуть Фаріон (Ірина Фаріон. — Ред.), Ніцой (Лариса Ніцой. — Ред.), то вони називають нас зрадниками... Мовне питання як таке не хвилює людей, це у всій соціології показано. Дійсно, дуже легко ділити людей за мовним питанням, але цей закон їх не розділяє, а навпаки, об’єднує. Він ні для кого не страшний, а через деякий час він об’єднуватиме всіх. Буде більше людей переходити на українську.

— Перейдемо до "тіла" законопроекту. Резонансна стаття про кримінальну відповідальність за спробу ввести двомовність. Це прирівнюється до повалення конституційного ладу, а це ж 10 років в’язниці.

— Коли йдеться про кримінальну відповідальність, мають бути внесені відповідні зміни до Кодексу. Цих змін тут немає, жодної. Це лише декларація, описана у першій статті. Вона не може встановлювати відповідальність. У першій редакції такі зміни були, але вони вже виключені…

У цій статті вказано, що держава це забороняє, але і не дає саме за це кримінальну відповідальність. Там йдеться про офіційну двомовність, це фактично встановлення ще однієї державної мови. Такі дії були у той час, коли встановлювались регіональні мови.

Коли кожне село могло визнати офіційно інші мови, і тоді весь статус української нівелювався. А такі дії, на думку науковців, і стосуються саме запровадження двомовності.

— Щодо освіти: дошкільна, середня, вища, а також позашкільна повністю перейдуть на державну мову. Що буде з російською чи угорською мовами в освіті?

— Ми не змінювали чинний закон про освіту. Дослівно перенесена стаття, яка є зараз. Єдине, ми у перехідних пунктах змінили період, він вступить у силу з 2023 року, як це просила зробити Венеційська комісія. Окрім цього, ще є пункт про здачу ЗНО українською мовою з 2030 року.

— Чому квота в українських ЗМІ виросла з 75 до 90%?

— Такою була позиція народних депутатів. Багато хто хотів зробити 100%. Ми залишили 90% для мовлення національних меншин. Маємо розуміти, що в нас і 75% ніколи не було. Бо це лише було у прайм-тайм, який закінчується о 10-ій вечора. А після мовлення йде будь-якою мовою. Якщо ви вмикаєте об 11-ій вечора телевізор, то можете побачити серіал російською мовою.

Читайте: ''Потрібна поліція'': Ніцой розповіла, як боротися із російською мовою в Україні

Українські компанії роблять цей контент на замовлення Росії, продають його туди, а також показують у нас. В умовах воюючої країни, це ганебно… Коли активісти враховують пряму мову, а також нічний контент, виходить, що української мови на телебаченні десь більше 40%. Тобто вона досі у меншості.

— Що будуть робити з друкованими ЗМІ, а також книговидавництвами. Була проблема у тому, що книговидавництва прагнули відтермінувати перехід на українську.

— Хотіли робити видавництва газет і журналів. У нас у законі стоїть 30 місяців.

— Чи є проблема з переорієнтуванням друкарень? Бо зараз є один обсяг, а після прийняття закону доведеться усе змінювати.

— З літературою у нас немає проблем. Приблизно на 70% вона україномовна. Наші україномовні наклади продаються втричі краще, ніж російські. Тому ці процеси все одно відбуваються, люди прагнуть купувати таку літературу.

— Чи було економічне обґрунтування наслідків прийняття закону?

— Видатки, очевидно, потребуються, але закон забезпечує основні права народу.

— Розумію, проте все одно ж були підрахунки?

— Профільні міністерства підтримали закон, проводилися підрахунки. Ми з усіма радилися, але великих видатків не буде, якщо не брати до уваги центри з вивчення української мови у регіонах, на яких ми наполягаємо. Ми намагатимося збільшити видатки Міністерства освіти, але тут нічого дорогого нема.

— Уповноважений із питань державної мови — які його повноваження?

— Все прописане. Якщо, наприклад, Нацрада не слідкує за виконанням мовного законодавства, то Уповноважений зможе дати припис та накласти штраф.

Читайте: ''Хіба так робиться?'' Макаревич різко висловився про відмову Львова від російської мови

— Прописані у законі штрафи — хто буде визначати правопорушення?

— За актом, який буде складати Уповноважений або відповідні органи, які мають повноваження. Відповідно до закону, вони можуть накладати штрафи. Але це також буде визначати конкретно суд.

— Уповноважений бачить правопорушення, складає акт та передає в суд. А той уже визначає — винний чи ні?

— Так.

— Комісія із сертифікації — яка її мета?

— Орган, який контролює систему складання іспитів і нормативне забезпечення мови. Туди входитимуть мовознавці та науковці. Там ніхто штрафувати не буде.

— Не буде проблем із мовними сертифікатами? Комусь можуть дати, а комусь ні. Чи не є це платформою для корупції?

— Вона є зараз, бо для отримання громадянства можна мати довідку з будь-якого вишу. Люди йдуть, платят туди кошти й купують. А коли це буде проводити центр, який у нас існує давно і проводить ЗНО точно так само, незалежно за європейською методикою, то проблем не буде.

Це не означає, що ти маєш написати диктант без жодної помилки, ти просто маєш показати, що знаєш мову. Дуже складно цей іспит не здати, там не буде нічого такого, що не зможе написати пересічна людина.

— Якщо у держоргані двоє працівників спілкуються російською мовою між собою, їх можуть оштрафувати? Ми ж розуміємо, що в один момент по всій країні ніхто не перейде на українську в усіх установах.

— У законі є відтермінування низки статей. В органах і зараз люди зобов’язані розмовляти українською. Якщо немає насилля, звичайно, ніхто не буде штрафувати.

— У якому сенсі "насилля"?

— "Насилля" — це коли один каже: "Я буду говорить с тобой по-русски, иначе тебе справку не выпишу". А другий напише на нього заяву, що він порушує його права. А якщо обидва спілкуються російською, то чиї права порушуються? Щоб порушити права, треба знати чиї саме.

Читайте: Сучасний ''нацизм'': як в Україні вдарять по ''русскому міру''

Якщо ви є держслужбовцем на робочому місці, я до вас звертаюся українською мовою, а ви відповідаєте російською, то я можу або промовчати, або написати на вас скаргу. Але якщо я до вас приходжу і звертаюся російською, і ви відповідаєте російською, то чиї права порушуються? Тим паче у законі прописано, що люди можуть між собою спілкуватися тією мовою, яка їх влаштовує.

— Ви вважаєте, що відтермінування дії положень закону на 2,3,5 років — це нормально у нинішній ситуації?

— Я вважаю, що зовсім нічого не варто відтерміновувати. Але більшість людей у комітеті й у Раді вважають по-іншому.

— Чи був проведений діалог із інтелегенцією під час формування проекту закону зі східних, південних або західних областей?

— Народні депутати представляють усю Україну. У нашому комітеті є нардепи Вадим Новінський, Сергій Тарута, вихідець з Маріуполя, або Ірина Подоляк, котра зі Львову, чи Віктор Єленський, який із Києва, Марія Матіос — із Буковини, де багато румунських сіл.

У нас люди звідусіль, ми проводили багато круглих столів із представниками Європейського парламенту національних меншин. Звичайно, це більше 2-х років такої роботи. До цього проект закону готувався і в міністерствах, там були робочі групи, залучена професура. Тому все виходить максимально зважено.