Названо 10 найважчих кримінальних фільмів в історії: рейтинг

Кримінальні драми складно назвати життєрадісним та легким жанром. Навіть ті фільми, в центрі сюжету яких – хороші люди, показують, як із ними трапляються жахливі речі. А найбільш потужні картини примудряються викликати співчуття навіть до тих персонажів, які самі коять зло.

Видання Collider вирішило зібрати десятку стрічок у цьому жанрі, які викликають найтяжчі емоції під час перегляду. Всі вони вирізняються особливою безвихіддю, приводів для песимізму у них чимало. Деталі сюжету в списку подано максимально стримано, аби уникнути спойлерів. Звісно, саме усвідомлення того, що фільм виявиться важчим, ніж очікувалося, уже є певним спойлером, але надмірних подробиць, особливо щодо фіналів, тут немає.

"Старим тут не місце" (2007)

Сюжет стрічки розгортається довкола наслідків невдалої наркоугоди: чоловік натрапляє на місце кривавої розбірки та знаходить там купу покинутих грошей. Усе ускладнюється тим, що на пошуки готівки вирушає безжальний найманий убивця, а слідом за ним іде літній шериф, який намагається розплутати цю криваву справу. Проте він постійно відстає від кілера на кілька кроків.

Технічно цей фільм є вестерном, а точніше – неовестерном. У будь-якому разі, він вважається одним із найтривожніших та найгнітючіших вестернів в історії кіно. Оскільки в центрі сюжету опинилися кримінальні авторитети та представник закону, картина ідеально вписується і в кримінальний жанр. Хоч як його класифікуй, увесь фільм нагадує нічний кошмар – дуже захопливий, але моторошний.

"Сім" (1995)

Це один із найкращих кримінальних трилерів 90-х років і взагалі еталонне кіно про полювання на серійного вбивцю. Цю тему можна вважати окремим піджанром, де "Сім" стоїть осібно: тутешній маніяк обирає жертв на основі семи смертних гріхів, а сама картина вражає тим, наскільки похмурою вона здатна бути.

Фільм темний як за змістом, так і візуально. Почуття тривоги, що виникає на самому початку, ближче до фіналу розростається до неймовірних масштабів, чим картина власне і прославилася. У цьому трилері все зроблено бездоганно, і навіть якщо ви не любите гнітюче кіно, його варто подивитися хоча б раз завдяки неймовірній режисурі та безкомпромісному зануренню в людську жорстокість.

"Неограновані коштовності" (2019)

Слово "розважальний" не зовсім пасує до цієї картини, проте серед усіх згаданих вона найближча до традиційного кінематографа. Звісно, глядачеві доведеться змиритися з постійною напругою, адже стрічка відома своїм стресовим темпом, хоча цей пресинг вдало розбавлений дуже чорним гумором. У цьому плані Адам Сендлер, який грає тут головну роль, розкрився на повну, отримавши шанс побути смішним у досить незвичному амплуа.

Якщо коротко, то це історія про людину, яка постійно втягує себе у дедалі більші неприємності у небезпечному оточенні. Головний герой сам у всьому винен, адже він женеться за недосяжним азартом, що веде за собою ставки, махінації та величезні борги. Фільм повністю виправдовує свою репутацію емоційного випробування, але водночас він дико захоплює і тримає в напрузі на одному диханні.

"Тебе ніколи тут не було" (2017)

За великого бажання цю стрічку можна назвати трилером, хоча як для цього жанру події тут розгортаються доволі повільно. Скоріше, це психологічна драма з елементами криміналу, адже в центрі сюжету опинився колишній військовий із розхитаною психікою, який намагається викрити мережу торговців людьми задля порятунку молодої дівчини.

Цю картину недарма порівнювали з "Таксистом" – ще однією кримінальною драмою про глибоко травмовану людину, яка вирішує власноруч вершити правосуддя. Стрічка триває всього півтори години, проте цей депресивний та різкий фінал точно засяде в голові надовго після титрів.

"Хрещений батько 2" (1974)

Знайти бодай якусь ваду в першому "Хрещеному батькові" (1972) майже неможливо, адже це практично ідеальне гангстерське кіно. Єдине, до чого можна причепитися – це певна романтизація мафії, яка залишає неоднозначний післясмак, але це вже якщо сильно придивлятися. Якщо це й можна було назвати недоліком, то друга частина його повністю виправляє.

У першому фільмі, безумовно, були трагічні моменти, але саме "Хрещений батько 2" перетворює всю сагу на відверту й безкомпромісну трагедію. Продовження вийшло значно похмурішим. Персонажі, які в першій частині мали бодай якісь позитивні риси, до початку другого фільму або вже мертві, або остаточно втрачають залишки людяності (як-от Майкл). Перша частина закладала підвалини, але саме сиквел стає справжньою класичною драмою у найважчому її прояві.

"Одного разу в Америці" (1984)

Ще один епічний кримінальний шедевр, який умістив у собі сюжет цілої трилогії. Ефект трикомпонентності виникає через те, що історія охоплює три різні епохи, показуючи героїв спочатку дітьми, потім молодими людьми і, зрештою, стариганями (тих, хто дожив). Якби історія йшла хронологічно, це справді було б три окремі фільми або три чіткі акти.

Проте режисер Серджо Леоне відмовився від лінійної оповіді, що робить перегляд значно цікавішим, особливо коли ближче до кінця всі деталі пазла збираються докупи. До того ж кожен етап життя героїв важкий по-своєму: дитячі трагедії, гріхи молодості та гіркі розчарування старості роблять багато сцен дуже складними для сприйняття. Кіно неймовірне, але для нього потрібен відповідний настрій та готовність дивитися важку драму протягом майже чотирьох годин.

"Ірландець" (2019)

Попередні гангстерські роботи Мартіна Скорсезе теж мали свої жорстокі моменти, але жодна з них не була такою просякнутою розпачем, як "Ірландець". Цей фільм чимось перегукується з "Одного разу в Америці" (тут так само знявся Роберт Де Ніро, а ще в обох стрічках грає Джо Пеші), проте в "Ірландці" основний акцент зроблено саме на старості, що й логічно, адже режисерові та головним акторам під час зйомок уже було за 70.

Сюжет охоплює багато десятиліть, але головна його думка – невідворотність смерті, яка постійно чигає на людей через їхній кримінальний спосіб життя. Це один із найсильніших фільмів про неминучість старіння у цьому столітті. Він сприймається особливо важко саме через реальний вік акторів, і можна лише уявити, наскільки сильніше це кіно б'є по емоціях, коли ти сам наближаєшся до такого віку.

"Вбивці квіткової повні" (2023)

Попри всю похмурість "Ірландця", наступна стрічка Скорсезе виявилася ще важчою в плані чистого смутку та безвиході. Цей масштабний фільм заснований на реальних злочинах проти корінного народу осейджів у 1920-х роках. На їхніх землях найшли нафту, і ділки, що злетілись на запах грошей, були готові на будь-які звірства, аби прибрати до рук це багатство.

Стрічка "Нафта" Пола Томаса Андерсона була радше драмою, хоча й піднімала схожі теми, але у "Вбивцях квіткової повні" все показано значно масштабніше, з більшою кількістю смертей та психологічно важких сцен. Як і попередній епос режисера, цей фільм занурює в депресивний стан надовго, адже екранний час тут теж триває майже три з половиною години.

"Танцюристка в темряві" (2000)

Це історія про злочин та судовий процес, яка водночас є мюзиклом – неймовірне жанрове поєднання. Щоправда, це один із найтрагічніших мюзиклів в історії кіно. Головна героїня Сельма (у виконанні співачки Бйорк) стрімко втрачає зір і намагається заробити гроші на операцію сину, щоб його не спіткала та сама доля. Музичні номери тут виникають тому, що вона обожнює цей жанр і в такий спосіб ховається у своїх фантазіях від суворої реальності.

Життя героїні й так не назвеш легким, але все стає в рази гіршим, коли картина остаточно перетікає в русло кримінальної драми. Це унікальне за своєю жорстокістю і дуже емоційно оголене кіно. Його легко порекомендувати до перегляду один раз, але вкрай важко змусити себе передивитися знову – одного разу цілком достатньо.

"Страх" (1983)

Як і "Сім", цей фільм розповідає про серійного вбивцю, але, на відміну від більшості подібних стрічок, у ньому немає детективів, які шукають маніяка. Головним персонажем є сам убивця. Стрічка "Страх" (Angst) детально і реалістично показує, як він обирає випадкову родину, вдирається до їхнього будинку та коїть жахливі злочини.

Картина балансує на межі трешу та експлуатаційного кіно, проте високий рівень режисури та операторської роботи не дозволяє їй скотитися в банальну жорстокість. Фільм просто безкомпромісний у своєму прагненні передати той первісний жах, який відчувають люди під час нападу на власну оселю. Саме завдяки такій приземленості та реалістичності "Страх" залишається унікально моторошним і, мабуть, найважчим кримінальним фільмом в історії.

Раніше OBOZ.UA розповідав про 5 фільмів з літнім теплом, які можна переглянути на Netflix.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.