Голлівудський фільм з піснею Рибчинського, наші зірки в польській картині та геній-аутист Бен Аффлек: що подивитися в кіно цього тижня
З 24 квітня в прокаті з’являться одразу дві закордонні картини про Україну. Американська "Очі: Легенда Карпат", що стала своєрідним дослідженням режисера власного роду, котрий бере початок з Карпатського регіону. А також польсько-українська драма "Дві сестри" – події у фільмі розгортаються в перші місяці повномасштабного російського вторгнення.
Крім того, кінотворці представлять на суд глядачів бойовик "Аудитор 2" з Беном Аффлеком, що зіграє роль бухгалтера-аутиста, а також романтичну картину з колишнім Джеймсом Бондом Деніелом Крейгом, який з’явиться в дуже незвичайному образі. OBOZ.UA розповість про новинки, які вже крокують великими екранами.
"Дві сестри"
Польсько-українська картина, що відкривала минулої осені кінофестиваль "Молодість" у Києві. Стрічка, яка була створена після повномасштабного російського вторгнення, розповідає про двох зведених сестер – Яшміну та Малгожату, які вирушають із Польщі до окупованого містечка на Харківщині, щоб знайти там пораненого батька. Суворі реалії війни змінюють не лише кожну з сестер, а й стосунки між ними.
Головні ролі у фільмі зіграли польські акторки (приїздили представляти фільм на кінофестивалі "Молодість") Кароліна Жепа та Діана Замойська. Також побачимо в кіно наших акторів: Ірму Вітовську, Віталіну Біблів, зірок столичного Театру Франка Марину Кошкіну та Олександра Рудинського – виконавця головної ролі у короткометражці "Камінь, папір, ножиці", відзначеної британською премією BAFTA. Днями в одному зі столичних кінотеатрів відбувся прем’єрний показ фільму за участі знімальної команди.
"Це був перший проєкт, що знімався в Україні після повномасштабного вторгнення, – розповів OBOZ.UA актор Олександр Рудинський. – Формат зйомок був дуже нетиповим, бо багато того, що побачимо в кіно, – це імпровізація. Ми знали порядок сцен, знали, що відбуватиметься в сценах, знали своїх героїв, але ми не знали всіх діалогів. Деякі сцени дописувалися просто на майданчику. Наприклад, нічна сцена на вокзалі, де одна з сестер займається коханням з моїм героєм, придумана в той же день, коли ми її знімали. Режисер закомандував, мовляв, хочу таку сцену, вона здається тут доречною. Скажу більше: ми її навіть не репетирували. Перший дубль – це і була репетиція".
"Особисто я ще сам фільм не бачив, – додає Олександр. – Що чекаю від нього? Якщо буде схвальна реакція в залі, значить, все вдалося".
"Коли вийшла влітку 2022 року на знімальний майданчик, не вірилося, що це відбувається, – згадує акторка Марина Кошкіна. – Я, напевно, як і більшість моїх колег, думала, що акторство на дуже довгий час для нас припиняється. Нам так і говорили: готуйтеся, шукайте іншу професію. І тут – зйомки. Окрім того, я відчувала неймовірну підтримку від польської команди, яка приїхала і вирішила в такий непростий час знімати стрічку у нас. І це було дуже небезпечно. Але їхня сміливість і бажання говорити про нашу трагедію на весь світ, дуже гріло".
"Згадую, перші дні була дезорієнтована, – продовжує акторка. – Я – Марина чи Соломія – жінка, яку грала? Моя героїня пережила трагічні події: втратила чоловіка, житло, яке зруйнував ракетний обстріл, і не наважується розповісти про все маленькій доньці, яку вдалося відправити за кордон фактично з чужими людьми. Як це втілити, щоб було по-справжньому? Для мене це було суперважливим завданням: створити історію Соломії за досить короткий термін, який був наданий. І моя героїня, яка зустрічає двох сестер під час їхньої шляху до тата, за якихось 15 хвилин у кадрі змінює стосунки між ними. Дівчата, які багато років перебували в конфлікті, зближуються, бо бачать, наскільки важлива родина, і як треба цінувати все це, поки є ще час. Бо завтра так може вже і не бути".
"Цей фільм – нагадування нам про часи, коли ми всі неймовірно згуртувалися проти навали, – додає Марина Кошкіна. – Дуже добре, якщо ми подивимося на себе тодішніх, які робили нереальні речі разом. Зараз, коли багато людей втомлені, ця історія, сподіваюся, стане для них підтримкою йти далі і не здаватися. На зйомках ми дуже зблизилися з польськими акторками, що грали головних героїнь. Досі підтримуємо теплий зв'язок. Вони постійно цікавляться, що в нас відбувається, і всім серцем з нами. Мені здається, що я знайшла друзів по майданчику. Це не так часто буває, але для мене якось так відбулося".
Зйомки картини проходили у 2022 році в Києві, Бучі, Бородянці, Погребах, Чернігові та Харкові. Аби надати правдивості картині, польський режисер Лукаш Карвовскі відвідав прифронтові регіони та залучав до зйомок місцевих жителів.
"Очі: Легенда Карпат"
Чарівне фентезі про дівчину на ім’я Юля, що живе у віддаленому карпатському селі. З дитинства вона чула від дорослих легенди про злих лісових істот, яких місцеві називають Очі та полюють на них. Одного разу Юля знаходить пораненого та покинутого малюка Очі – й розуміє, що це зовсім не чудовисько.
Це перше велике кіно американського режисера Ісаї Саксона, яких вже встиг дуже гучно заявити про себе як режисер музичних кліпів для топових виконавців – Бьорк, Каньє Веста та інших. У картині – топовий зірковий склад. Головну героїню грає юна німецька акторка Гелена Зенгель, яка отримала популярність після стрічки Пола Грінграсса "Новини з усього світу", де її партнером був Том Генкс. За цю роботу акторка була номінована на премію "Золотий глобус" та відзнаку американської Гільдії кіноакторів.
Батька головної героїні Максима грає чотирикратний оскарівський номінант Віллем Дефо ("Носферату", "Бідолашні створіння"). Маму дівчини Дашу втілила на екрані дворазова оскарівська номінантка Емілі Вотсон ("Розсікаючи хвилі", "Чорнобиль", "Дюна: Пророцтво"). А Петра, зведеного брата Юлі й одного з мисливців на Очі, зіграв Фінн Вулфард ("Воно", "Щиголь", "Мисливці на привидів", "Дивні дива").
Для Ісаї Саксона цей фільм став своєрідним дослідженням власного роду, котрий бере початок з Карпат. Хоча фільм знімався у румунський частині легендарних гір, у ньому є багато українського. Зокрема – музика: наприклад, у стрічці можна почути, як по радіо грає пісня композитора Ігоря Шамо на слова Юрія Рибчинського "Три поради", а в одному з епізодів Віллем Дефо співає українську народну пісню "Взяв би я бандуру".
Фільм мав вийти у прокат наприкінці лютого, але на заваді стала стихія. Сумнозвісні пожежі у Лос-Анджелесі зруйнували будинок режисера, і через це вихід натхненного Україною фільму був відкладений.
"Аудитор 2"
Продовження бойовика 2016 року про Крістіана Вольфа, бухгалтера з високофункціональною формою аутизму, який веде подвійне життя. Цього разу математичний геній знову виявляється втягнутий у смертельно небезпечну гру.
Перша частина історії про бухгалтера-генія, якого грає Бен Аффлек, стала несподіваним хітом, зібравши у світовому прокаті понад 155 мільйонів доларів за бюджету 44 мільйони.
"Квір"
Романтична драма режисера Луки Гуаданьїно, яка заснована на однойменному романі Вільяма Берроуза. Головні ролі у фільмі виконують Деніел Крейг та Дрю Старкі. Прем'єра картини відбулася в основному конкурсі минулорічного Венеціанського фестивалю. Фільм залишився без нагород, але все одно став однією з найгучніших прем'єр сезону. Пізніше Крейг удостоївся за свою роль номінації на "Золотий глобус", картина потрапила до десятки найкращих фільмів року за версією Національної ради кінокритиків Америки.
Події в картині відбуваються в 1950-х роках. Письменник Вільям Лі (Деніел Крейг), що залежний від алкоголю та наркотиків, переїздить з США до Мексики, аби вкотре не привертати увагу американського правосуддя. Більшу частину дня Лі проводить у барах, аж поки не зустрічається з Юджином (Дрю Старки) – серйозним молодим чоловіком, що раніше служив на флоті, а зараз пише роман.
"Переродження: Дім, милий дім"
У центрі подій фантастичного трилеру – поліцейський на ім'я Джейк. Після смертельної стрілянини у торговому центрі він потрапляє в альтернативну реальність. Тепер головний герой, заручившись підтримкою загадкового Послушника, має врятувати свою дружину і зупинити окультиста Мека, який має намір відкрити ворота до пекла. Цю роль зіграв відомий італійський актор Мікеле Морроне, який зараз досить затребуваний у світовому кінематографі ("365 днів", "Непокірна Еліс").
"Насіння священного інжиру"
Драма від іранського режисера Мохаммада Расулофа – володаря низки міжнародних нагород на фестивалях за фільми, які викривають репресії в Ірані. У травні минулого року влада країни засудила його до восьми років увʼязнення та побиття батогами, однак Расулофу вдалося втекти з Ірану. Картина "Насіння священного інжиру" отримала спеціальний приз журі на Каннському кінофестивалі, а також претендувала на "Оскар" у категорії "Найкращий міжнародний фільм" від Німеччини. Минулоріч фільм був уперше показаний в Україні на кінофестивалі "Молодість". Режисер презентував картину особисто – Мохаммад був головою міжнародного журі 53-ої "Молодості".
У центрі сюжету – родина слідчого судді Революційного суду в Тегерані, який бореться з недовірою та параноєю, коли в країні посилюються політичні протести. Раптом у голови сім’ї зникає пістолет, і він підозрює у цьому дружину Наджмех і доньок. Чоловік запроваджує вдома радикальні заходи, що призводять до зростання напруги в родині та жіночого бунту.
Також OBOZ.UA писав, що відомий український режисер назвав дві картини воєнного часу, які варто побачити: один із фільмів почали ненавидіти ще до прем’єри.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!