Якою була Жовква понад 100 років тому: архівний кадр

Початок ХХ століття на західноукраїнських землях був часом бурхливого розвитку. Відчула це на собі і старовинна Жовква – зараз це Львівська область, а на той момент вона була частиною Королівства Галичини і Лодомерії з центром у Львові і входила до складу Австро-Угорської імперії.

Місто мало статус повітового центру і підпорядковувалося австрійській адміністрації, яка принесла сюди нові правові норми, систему освіти і певний порядок у міському управлінні. Який вигляд у 1906 році мав центр Жовкви, показала Facebook-сторінка "Мандрівка старим кордоном".

Серцем міського життя Жовкви незмінно залишалася площа Ринок (зараз площа Вічева) – і на початку ХХ століття це було не просто торгове місце, а справжній центр усього публічного існування міста. Її і бачимо на опублікованій старовинній фотографії. Площа мала унікальне планування: вона була поєднана з простором перед замком, що робило її одночасно і торговим, і представницьким осередком. Навколо розташовувалися будинки міщан – кам'яниці різних епох. Тут відбувалися щотижневі торги і сезонні ярмарки, де продавали збіжжя, худобу, ремісничі вироби.

Покинутим і занедбаним місто не здавалось, тут кипіло активне ділове і культурне житті. Втім, порівняно зі своїм королівським минулим – часами Яна ІІІ Собеського і розквітом Речі Посполитої – Жовква початку ХХ століття виглядала містом, що живе спогадами про власну колишню велич.

Населення міста було строкатим і багатонаціональним – як і більшість галицьких міст того часу. Тут поруч жили українці, поляки, євреї та представники інших громад. 

Поштовхом для певного пожвавлення міського життя дав розвиток залізничного сполучення, яке зв'язало Жовкву з Львовом та іншими містами регіону. Залізниця полегшила торгівлю, прискорила товарообіг і дала змогу місцевим ремісникам виходити на ширші ринки.

А ще місто стало центром книгодрукування. При василіанському монастирі наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття тут виходила україномовна релігійна, наукова і популярна література, часописи. І це дуже сприяло ширшому українському духовному відродженню в Галичині.

Тому, хоч статус Жовкви на момент початку нового століття сильно змінився, її значення все ж не варто применшувати. Містяни справді жили тихим провінційним ритмом, де минуле було присутнє у кожному закутку – в замкових мурах, у силуеті ратуші, у давніх кам'яницях навколо Ринку – втім, вони щодня робили свій важливий внесок у майбутнє.

Раніше OBOZ.UA показував, якими були околиці Тернополя під час Першої світової війни – коли німецько-австрійська армія вигнала з цих територій росіян.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.