Якими були вокзали на заході України за часів Австро-Угорщини: історичні фото

Наприкінці ХІХ і на початку XX століття залізничний транспорт став основним на Галичині, сприяючи інтенсивному розвитку міських територій та збільшенню вантажних і пасажирських перевезень. Залізничні станції, як стратегічні об'єкти інфраструктури, часто ставали об'єктами руйнувань під час воєн, адже контроль над ними давав суттєву військову перевагу.

Історія старовинних вокзалів Галичини збереглася на фотографіях, що дає можливість поринути в атмосферу минулого.

Галицька Трансверсальна залізниця 

Була важливою транспортною артерією Австро-Угорщини, що з'єднувала Краків і Чадцю з Гусятином. Залізниця мала стратегічне значення, виконуючи мілітарну функцію та забезпечуючи транспортне сполучення між західними та східними регіонами для оборони від Росії. Її будівництво почалося на основі вже наявних ділянок залізниць і тривало з 1884 до 1885 року, включаючи важливі відгалуження та нові лінії в Карпатах. Головними станціями були Живець, Новий Санч, Сянок та Станиславів. Після Другої світової війни, через зміну кордонів, рух по залізниці було припинено, а частина колії розібрана.

Львівський вокзал

Найстарішим вокзалом на території України є головний вокзал Львова, відкритий 4 листопада 1861 року. Зі зростанням пасажиропотоку станція потребувала розширення, тому на початку XX століття було збудовано нову будівлю.

Львівський вокзал було відкрито 26 березня 1904 року, і він став одним з найсучасніших у Європі на той час. Споруда зазнала значних руйнувань під час Першої світової війни, польсько-української війни та Другої світової війни, зокрема від бомбардувань, після чого її відновлення тривало до 1957 року. У 2003 році вокзал був реставрований до 100-річчя, а під час повномасштабної російської війни у 2022 році став важливим транспортним вузлом, обслуговуючи до 130 тисяч пасажирів на день.

У Львові існували й інші залізничні станції, зокрема станція Личаків, збудована в 1906 році, звідки львів'яни виїжджали на вікенди та літні канікули. Згодом ця станція була перетворена на житловий будинок, ставши ще одним свідком історії міста.

Вокзали великих міст України вражали своєю архітектурною розкішшю. Зокрема, Тернопільський вокзал, що був збудований на початку XX століття, оснастили водопостачанням, центральним опаленням та освітленням від власного генератора.

Фасад будівлі прикрашало велике дзеркальне коло-вікно.

На жаль, 1944 року будівлю було зруйновано, відновлення тривало до 1952 року, однак будівля предстала вже в зміненому вигляді.

Івано-Франківський вокзал

Сучасний Івано-Франківськ — важливий залізничний вузол, що є головною станцією Івано-Франківської дирекції Львівської залізниці, розташований на перетині ліній Ходорів — Хриплин та Івано-Франківськ — Стрий. Вокзал був відкритий у 1866 році як частина Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці, а вже на початку 1890-х років місто стало важливим транспортним вузлом. У 1897 році вокзал став першою спорудою в місті, яка була освітлена електричними лампами. Під час перебудови в 1903-1906 роках вокзал отримав нову архітектурну форму, зокрема великий купол і неоренесансний стиль, що стали його архітектурними особливостями. У 1999 році вокзал пройшов реконструкцію, ставши сучасним об'єктом з оновленими інтер'єрами та інфраструктурою. Вокзал був важливим елементом культурного та історичного життя, зокрема, тут зупинялися видатні особистості, серед яких цісар Франц Йосиф I та композитор Микола Лисенко.  

Залізниця Станиславів — Гусятин

Була побудована в Галичині в період з 1882 по 1884 рік і мала довжину 148 км з колією 1435 мм. Це важлива частина Східно-Галицької трансверсальної залізниці, що забезпечувала сполучення між різними регіонами Австро-Угорщини. Проєктування та будівництво колії здійснювалися під керівництвом австрійського інженера Юліуса Лотта, а будівництво мостів та тунелів виконували італійські фахівці. Залізниця мала складний профіль, що поступався лише коліям Карпатами, і включала, зокрема, тунель у Нагірянці та міст через річку Дністер поблизу Нижнева. Рух на лінії почався в 1884 році, з регулярними пасажирськими та вантажними перевезеннями. У 1940-х роках залізниця була зруйнована нацистами, і відновлення вже не відбулося. Сьогодні збереглися лише деякі фрагменти колії, наприклад, підпірна стінка між селами Добромишль і Комарівка.

Прикордонні станції та розвиток курортів

Броди, як прикордонне місто, відігравали важливу роль. Тут знаходилися митниця та пропускний пункт, а міський вокзал, на жаль, сильно постраждав під час війни.

Така ж доля спіткала й Підволочиськ на Тернопільщині, де будівництвом залізниці керував брат австрійського імператора.

Залізниця дала поштовх для розвитку курортів, адже завдяки їй люди отримали можливість подорожувати з комфортом. Гірськолижні курорти в Карпатах, пансіонати та готелі почали з'являтися саме після прокладання залізничних колій, що сприяло розвитку туризму в регіоні.

На жаль, деякі вокзали, як-от вокзал у Бучачі, збереглися лише на архівних фотографіях, ставши частиною історії, яку ми можемо досліджувати та пам'ятати.

 OBOZ.UA раніше писав про Івано-Франківськ, яким було місто 65 років тому.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.