Якими були Підгайці багато років тому: архівні фото

Підгайці — це мальовниче місто з населенням близько 2 500 осіб, яке розкинулося на правому березі річки Коропець серед густих лісів, що й дали йому назву. Цікаво, що цей населений пункт розташований на висоті 392 метри над рівнем моря, а в його межах колись існував замок із двадцятьма церквами.

Саме тут розташована вілла Чорторийських, де, за легендою, гостював геніальний композитор Фредерік Шопен, відвідуючи свою кохану Марцеліну. Місто має унікальне трикутне планування Ринкової площі, що є характерним для давньоруських поселень, а не для типової німецької забудови за магдебурзьким правом.

Нещодавно у соціальній мережі Facebook спільнота "Мандрівка Старим Кордоном" оприлюднила серію унікальних архівних світлин з Підгайців. Ці кадри дозволяють на власні очі побачити, як виглядали вулиці міста десятки та сотні років тому, коли воно було потужним адміністративним і торговим вузлом. 

Історія назви та географічні особливості

Назва міста має просте й поетичне пояснення — воно буквально виникло "під гаєм", тобто під густими лісами, які здавна оточували поселення з півночі та заходу. Дехто пов'язує топонім із горою Гай, що височіє над річкою Коропець, хоча ця назва зафіксована у документах дещо пізніше. Сьогодні Підгайці є центром міської громади, через яку пролягають важливі автошляхи Р87 та Т 2004, що з’єднують район із Галичем, Теребовлею та Бережанами.

Епоха Бучацьких та Вольських

Перші документальні згадки про Підгайці датуються 1436 роком, коли власницею села була Ельжбета Бучацька. Справжній розквіт розпочався у 1463 році, коли Якуб Бучацький звів замок на острові біля греблі через Коропець. Згодом місто перейшло до родини Вольських, які перетворили його на потужну фортецю та домоглися підтвердження магдебурзького права у 1539 році, що сприяло розвитку ремісничих цехів і щотижневих торгів.

Легенда про скарб Марії Могилянки

Однією з найбільш захопливих сторінок історії є зникнення скарбу Марії Могилянки у 1612 році. Дружина Стефана Потоцького залишила на зберігання в Підгаєцькому замку біжутерію, золото та 70 000 дукатів, проте власники замку – родина Ґольських – згодом заявили про відсутність коштовностей. Ця справа спричинила гучний судовий скандал на всю Річ Посполиту та навіть збройний напад Потоцьких на місто, проте таємниця золота Могилянки так і залишилася нерозгаданою, а його залишки, ймовірно, досі сховані у підземеллях.

Підгаєцькі угоди та воєнні випробування

У XVII столітті Підгайці опинилися в епіцентрі світової політики: восени 1667 року під мурами міста відбулася масштабна битва між військами Яна Собеського та козацько-татарськими силами Петра Дорошенка. Результатом стало підписання Підгаєцької угоди безпосередньо у місцевому костелі Трійці. Проте вже за кілька років місто було майже вщент зруйноване турецькими навалами паші Шишмана та Ібрагіма Шайтана, після чого почався тривалий період занепаду.

Австрійське панування та культурне відродження

З 1772 року Підгайці увійшли до складу Австрійської імперії, що призвело до розбирання старих фортифікацій і замку. Однак статус повітового центру в 1867 році та будівництво залізниці до Львова у 1909 році вдихнули у місто нове життя. Саме в цей період активно розвиваються українські товариства "Просвіта" та "Сокіл", а місто стає мультикультурним центром, де мирно співіснували українська, польська та єврейська громади.

Єврейська спадщина та трагедія Голокосту

Єврейська громада Підгайців була однією з найчисленніших у регіоні, а місцеве окописько (цвинтар) вважається одним із найбільших збережених в Україні. На жаль, Друга світова війна принесла страшну трагедію: у місцевому гетто нацисти знищили понад 7 тисяч євреїв, а саме місто було зруйноване на 70%. Сьогодні золота літера "П" на гербі міста своєю формою нагадує про глибокий зв'язок із єврейською культурою та її впливом на розвиток регіону.

Сьогодні місто є частиною Тернопільського району та продовжує розвивати свої традиції, зокрема славнозвісне різьбярство. Декоративні тарілки місцевих майстрів свого часу навіть представляли Україну на виставці "Експо-67" у Канаді. У Підгайцях працюють ліцеї, коледжі та музичні школи, а історія міста продовжує жити на сторінках часописів "Міська БРАМА" та "Земля Підгаєцька", нагадуючи про величне минуле цього краю.

OBOZ.UA також пропонує зазирнути в історію міста Рава-Руська.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.