Яким був Львів у 40-х роках: унікальні відео

Львів, як і багато українських міст, пережив одне з найтрагічніших десятиліть своєї історії у 40-х роках XX століття, опинившись у вирі змін влади та воєнних конфліктів. Після поділу Польщі згідно з пактом Молотова — Ріббентропа, місто було окуповане Радянським Союзом у 1939 році, ставши частиною УРСР.

У червні 1941 року його зайняла нацистська Німеччина, перетворивши на центр дистрикту Галичина. Цей період позначився жорстоким терором, зокрема винищенням польської інтелігенції та Голокостом, який забрав життя майже всього єврейського населення. Унікальні відеоматеріали 1940 року, які збереглися в мережі, дозволяють побачити місто напередодні німецької окупації, коли радянська влада лише починала впроваджувати свої порядки.

Львів 1940 року

Перше відео 1940 року пропонує детальний огляд міського життя Львова, фіксуючи його архітектурний та соціальний ландшафт на початку радянської окупації. У кадрах можна побачити вулиці міста, його будівлі, сквери та пам'ятники, що зберегли автентичний довоєнний вигляд. Особливу увагу привертає міський транспорт, зокрема легендарні львівські трамваї, та перехожі, які ще не цілком звикли до нової влади. Цікаво, що у хроніці зафіксовані навіть львівські двірники та лікар у процедурному кабінеті, що відображає звичайний хід життя.

На відеохроніках помітні елементи нового, радянського порядку. Вулицями міста проходить піонерський загін із прапором та барабаном, а парками прогулюються радянські військові, що підкреслює військово-ідеологічне домінування. У хроніці також представлені сцени з життя львівських вишів: зафіксовані студенти медичного інституту, Інституту української літератури імені Т. Г. Шевченка та Львівського державного університету. Також присутні кадри засідання Львівської міської ради та зображення будівель консерваторії та Оперного театру.

Львів кінохроніка

Друге відео 1940 року, окрім панорамних кадрів міста, містить уривки зйомок радянського пропагандистського фільму "Мрія" режисера Михайла Ромма. Сюжет стрічки висвітлював "важке" життя на Західній Україні до 1939 року, коли регіон належав Польщі, зображуючи тисячі людей, які прибували до міст у пошуках роботи. Сцени, як-от робітники кондитерської фабрики імені Кірова або розповіді про переселення "новоприбулих" робітників в упорядковані квартири, ілюструють радянську ідеологічну роботу.

Кадри кінохроніки фіксують і тих, хто втілював нову владу, як-от новоприбулі радянські судді, що виголошують вироки, та письменниця В. Василевська у робочому кабінеті, яка активно підтримувала радянський режим. У післявоєнний період, попри жорстокі репресії проти УПА та місцевого українського населення, радянська влада індустріалізувала Львів, звівши промислові гіганти та масово переселивши сюди українців із навколишніх сіл.

Унаслідок Другої світової війни та приходу радянської влади Львів пережив докорінну зміну населення. Упродовж 1946 року більшість поляків залишила місто в рамках так званого обміну населенням із Польщею. На їхнє місце прибули українці зі Сходу, переселенці з Росії та російськомовні євреї. Проте, попри всі зусилля уніфікації, Львів у 1950–1960-х роках став найбільшим україномовним містом світу (близько 80 % мешканців розмовляли українською) і ключовим центром національно-визвольного руху.

Окрім того, OBOZ.UA пропонує переглянути архівні фото зі Львова того періоду.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.