Туди поспішали іноземці з фотокамерами: у мережі показали старі кадри Рахова

Рахів — це місто, розташоване в південно-східній частині Закарпаття, в самому серці Гуцульщини. Він вважається найвисокогірнішим містом України: різниця висот між нижньою та верхньою частиною населеного пункту сягає понад 800 метрів. Оточене Карпатами, це місце поєднує багатовікову історію, етнографічну унікальність та туристичну привабливість.
Засноване ще у 1447 році, місто має багатий історичний спадок — від часів угорського феодального панування до сучасної незалежної України.
Сьогодні Рахів — відомий туристичний центр, осередок фестивального життя та ворота до Карпатського біосферного заповідника. Його вулички, колоритна архітектура та автентична атмосфера зберігають дух старовини, що робить місто особливо привабливим для гостей.
Нещодавно у соцмережах з’явилися кольорові фото Рахова 1942 року, які викликали справжній резонанс серед користувачів. Знімки, опубліковані на платформі Fortepan, походять з архіву Széman György і були зроблені анонімним фотографом у часи, коли Рахів входив до складу Королівства Угорщина.
На кадрах — місто у святкові дні, гуцули в народному одязі, вулички, що зберегли свій первозданний вигляд. Такі світлини ідеально передають, чому у першій половині XX століття Рахів приваблював іноземних фотографів. Яскравий національний стрій, мальовничі ландшафти та непідробна атмосфера етнічного життя створювали ідеальні умови для документування культури. Місто ставало живою декорацією, де кожен кадр був ніби зі сторінки історії.
Історія Рахова позначена численними змінами влади та активною участю у визвольних рухах. У різні часи місто перебувало під контролем Угорщини, Австро-Угорщини, Чехословаччини, Румунії, а згодом — СРСР. У 1918 році тут розгорнулися події, пов’язані з Гуцульською республікою, яка стала символом прагнення місцевого населення до самовизначення. У 1920-х роках Рахів активно розвивався у складі Чехословаччини, а до початку Другої світової війни набув репутації туристичного центру.
Після нацистської окупації 1940-х років, у 1945-му місто стало частиною УРСР. А з 1991 року — це повноправне українське місто з власним обличчям і сильною культурною ідентичністю.
Сьогодні Рахів поєднує історичну спадщину з активним культурним і туристичним життям. Тут щороку проводяться фестивалі — від етнографічного "Гуцульська бринза" до музичного "Європа-Центр". Розвинене залізничне сполучення пов’язує місто з Києвом, Львовом, Одесою, Харковом та навіть Маріуполем.
А численні готелі, турбази й приватні садиби забезпечують зручне проживання для гостей. Природа Карпат, гуцульські традиції та глибока історія створюють унікальний мікс, який не залишає байдужими ні українських, ні закордонних туристів. І оприлюднені старі фото ще раз нагадують: Рахів — це не просто місто, а жива пам’ять, яка й досі говорить через знімки.
На OBOZ.UA ви можете переглянути й світлини з Рахова, що розкриють місто, яким воно було 100 років тому.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.











