Різдво і Новий рік у Львові: як святкували раніше. Архівні фото
Львів має багаті різдвяні та новорічні традиції, які формувалися століттями й пережили різні історичні епохи. Архівні фотографії дають змогу зазирнути у минуле та побачити, якою була святкова атмосфера міста десятки років тому.
На цих світлинах — не лише прикраси й ялинки, а й люди, для яких свята мали особливе значення. Традиції змінювалися разом із владою та суспільством, але не зникали повністю. Навіть у часи заборон львів’яни знаходили спосіб зберегти дух Різдва. Саме ці моменти сьогодні відтворюють ретро-фото зі старих архівів.
Перші святкові ялинки у домівках Львова та Галичини почали з’являтися ще у ХІХ столітті. Тоді їх сприймали насамперед як різдвяний символ, адже встановлювали напередодні Різдва, а не Нового року. Оселі також прикрашали хвойними гілками, створюючи затишну та урочисту атмосферу. Ця традиція поступово укорінилася і стала невіддільною частиною зимових свят. З часом ялинка перетворилася на головний атрибут святкувань у місті. Її образ зберігся на багатьох архівних світлинах.
З приходом радянської влади різдвяні традиції зазнали серйозних обмежень. Ялинку спочатку заборонили як релігійний та "буржуазний" символ, проте згодом її повернули вже як суто новорічний елемент. У післявоєнні роки у Львові з’явилися великі міські ялинки, зокрема біля Оперного театру та на центральних проспектах. Поруч із ними встановлювали фігури Діда Мороза та казкових персонажів. Так формувався новий, радянський формат святкування. Водночас справжні різдвяні традиції зберігалися лише в родинному колі.
Попри заборони, львів’яни продовжували відзначати Святвечір удома, часто потайки. Під образами ставили дідуха — символ родинного тепла й достатку. Колядки у публічному просторі були заборонені, однак у серцях людей вони не зникали. Особливим став 1972 рік, коли львівська інтелігенція наважилася відкрито відродити коляду. Цей крок став актом культурного спротиву. За нього учасники зазнали переслідувань і репресій.
Ініціаторкою вертепу стала дисидентка Олена Антонів, навколо якої згуртувалися колядники. Після свят учасників обшукували, а деяких навіть ув’язнили за "антирадянську діяльність". Здавалося, що українська коляда у місті знову замовкне надовго. Проте наприкінці 1980-х ситуація почала змінюватися. У 1989 році коляда знову голосно зазвучала на вулицях Львова. Це стало символом повернення традицій та свободи.
Сьогодні, переглядаючи архівні фотографії Різдва і Нового року у Львові, можна відчути дух епохи й силу традицій. Ці світлини нагадують, що свято — це не лише прикраси, а передусім люди та їхня пам’ять.
Попри заборони, тиск і страх, львів’яни зберегли свою ідентичність. Саме завдяки цьому різдвяні звичаї дійшли до наших днів. Минуле міста оживає у кадрах, які й досі промовляють до сучасників. Історія львівських свят — це історія незламності та віри.
Раніше OBOZ.UA показував архівні фото зі Львова, зроблені 100 років тому.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.