Харків 100 років тому: історичні фото українського міста

Століття тому Україна уже перебувала під владою більшовиків, а столицею Української Соціалістичної Радянської Республіки на той момент був не Київ. З 1920 по 1934 рік цей статус мав Харків, що сильно позначилось на обличчі та житті міста.

Яким Харків був у ті роки, показав на старовинний фото один ЖЖ-блогер. Здебільшого кадри демонструють нам міський простір, який в ті роки носив ім’я Рози Люксембург, а зараз це Павлівський майдан.

У цей період совєти активно перетворювали Харків з нехай великого і розвиненого, але все ж провінційного міста на справжній адміністративний, культурний і архітектурний центр. За "столичні" роки його населення зросло майже втричі, з’явились передові архітектурні споруди, розвинулась інфраструктура. На опублікованих кадрах ми бачимо, яким бурхливим було харківське життя у ті роки.

Столичний статус одразу потягнув за собою масштабне будівництво. У середині 1920-х на порожньому місці неподалік від Сумської вулиці почали зводити нову центральну площу – майбутню площу Свободи з її головним символом – Держпропомом. Поряд виросли кооперативні житлові будинки для службовців і творчої інтелігенції – найвідомішим із них став будинок "Слово", де мешкали письменники й митці. Втім, ця фотоісторія не про них.

Павлівський майдан, який ми бачимо у кадрі, був заснований на початку другої половини XVII ст. Спершу він виконував роль торгового – тут знаходився міський ринок. А уже в ХІХ столітті тут почали будувати кам’яні будівлі заввишки у кілька поверхів. На площі з’явився театр, готель, магазини.

Ще з 1906 року через площу почав ходити перший в місті електричний трамвай. Його вагони теж потрапили у кадр фотографа століття тому. Тоді цей вид транспорту сприймався як справжнє диво техніки.

Загалом Харків у 1920-ті роки планувався, як мегаполіс із розвиненою інфраструктурою. До реалізації було прийнято схему перепланування міста, яка передбачала чіткий розподіл функціональних зон: навколо університетів і інститутів мали вирости студентські гуртожитки і наукові бази, робітники промислових підприємств – селитися у власних мікрорайонах. Це була рання радянська ідея "соціалістичного міста", де простір організований навколо праці й колективного побуту.

Не менш важливим був культурний вимір. У статусі столиці Харків став фактично осердям українізації – політики 1920-х років, що залучала українців до місцевого керівництва й надавала офіційного статусу українській мові. Тут відкривалися наукові установи, музеї, театри, видавництва. На початку 1920-х років у місті діяло близько десяти вищих навчальних закладів. Харків перетворився на справжній центр українського літературного авангарду – і цей розквіт тривав рівно до того моменту, коли Москва вирішила його припинити.

Зараз Харків, зокрема його монументальний історичний центр, знову потерпає від росіян. Місто постійно обстрілюють російські окупаційні війська. Однак харків’яни стараються зробити все, щоби наслідки їхніх дій були помітні якомога менше.

Раніше OBOZ.UA показував рідкісне фото Полтави 100 років тому.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.