Чернігів на початку ХХ століття: у мережі показали атмосферне фото

П’ятницька церква в Чернігові – унікальна пам'ятка архітектури, доля якої багато в чому перегукується із долею одного з найдавніших міст України. Вперше її звели в кінці ХІІ – на початку ХІІІ ст. на чернігівському посаді біля торгу і названо на честь святої Параскеви-П’ятниці. З тих пір вона зазнала численних перебудов.

Який вигляд церква мала на початку ХХ століття, можна побачити на фото з книжки "Картини церковного життя Чернігівської єпархії", виданої у 1911 році. Цей кадр було опубліковано на Facebook-сторінці Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського.

Звели церкву у самому центрі міста. Ім’я дали на честь святої, яка вважається покровителькою торгівлі, сільського господарства, сім’ї. Існує припущення, що найперша П’ятницька церква була збудована на кошти київського князя Ігоря. Втім, науковці розглядають й інше припущення – на будівництво дали гроші багаті купці.

За свою історію П’ятницька церква у Чернігові не раз зазнавала перебудови. Часом, роботи міняли її вигляд до невпізнаваності. Оригінальна споруда була виконана за всіма канонами давноруської архітектури. А от перша згадка про реставрацію храму датується 1670 роком, коли на кошти чернігівського полковника Василя Дуніна-Борковського була зроблена нова покрівля. У 1676 і 1690-х pp. ним же була проведена повна реставрація і перебудова церкви у стилі українського бароко. Імовірно роботи велись під керівництвом архітектора Івана Зарудного. Після реставрації церква набула вигляду семибанного храму з бароковими фронтонами (на східному окреслювався герб гетьмана Івана Мазепи). Ці обриси ми і бачимо на опублікованому знімку.

У 1750 році в монастирі сталась пожежа, від якої зазнала шкоди і церква. У 1755 році храм був відновлений. Під час робіт до нього були додані барокові прибудови, вінчали які невеликі грушеподібні бані – характерна ознака стилю козацького бароко.

Під час Другої світової війни П’ятницька церва зазнала значних руйнувань. Радянська влада намагалася списати усе на наслідки німецьких авіаударів по Чернігову в 1941 році, однак фотодокументи свідчать – храм залишався неушкодженим впродовж усього періоду окупації міста.

Тим не менше, реконструкцію, яка надала церкві сучасного вигляду провели уже у повоєнні роки – роботи було завершено у 1962 році. Керував роботами видатний дослідник давньоруського зодчества Петро Барановський. Під час реконструкції не були відновлені первісні бокові притвори, а також прибудови ХVІІ—ХІХ ст, а ротонда–дзвіниця була розібрана. З ініціативи Барановського П’ятницькій церкві повернули характерні для давньоруської архітектури риси. ьогодні храм постає як майже квадратна чотиристовпна хрестовокупольна споруда з виразним вертикальним силуетом. Перехід від основи до барабана здійснено за допомогою триуступних арок-закомар, фасади розчленовані пілястрами та напівколонами, а вікна й арки мають стрільчасті обриси, що створює відчуття руху вгору.

На жаль, у новітній історії святиня знову зазнала пошкоджень – 19 серпня 2023 року внаслідок російського ракетного удару по центру Чернігова постраждали й будівлі навколо неї. Тоді серед постраждалих опинилися люди, які поверталися зі святкового богослужіння.

Тим не менше, попри численні руйнування та перебудови, П’ятницька церква залишається символом міста і живим свідченням складної, багатошарової історії Чернігова.

Раніше OBOZ.UA показував, який вигляд мав Спасо-Преображенський кафедральний собор Сум на самому початку ХХ століття.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.