Слободянюк: тіньова частка ринку мобільних вже може досягати 15-17%

Законодавці недавно зробили ще одну спробу боротьби з крадіжками мобільних телефонів. Народний депутат Віталій Журавський зареєстрував у Верховній Раді законопроект, в якому пропонує відключати крадені апарати. В даний момент його розглядає парламентський Комітет з питань транспорту і зв'язку. Всі попередні спроби парламентаріїв навести порядок з "сірими" мобілками і зупинити збільшується день від дня кількість крадіжок мобільних телефонів закінчилося нічим. Тим часом, обсяги телефонів, ввезених контрабандним шляхом, збільшуються, скорочуючи тим самим надходження до бюджету. Коли вже Україна зможе перейняти прогресивний досвід інших країн щодо захисту мобільних телефонів від крадіжок, "Обозреватель" дізнався у начальника Українського державного центру радіочастот Павла Слободянюка.

Чому в Україні виникла необхідність врегулювання на законодавчому рівні правил роботи ринку мобільних телефонів?

Ще в 2008 році на ринку мобільних терміналів України склалася критична ситуація: 93-95% обсягу ринку становив "сірий імпорт", а простіше контрабандний товар. При цьому, основну його частину становили копії брендових терміналів невідомого походження, які, до того ж, не відповідали українським нормам ні за технічними характеристиками, ні з безпеки. Враховували і той факт, що на території України термінали не виготовляються. Різні методи ринкового регулювання не дозволили змінити ситуацію на ринку мобільних терміналів України.

На той час порядок ввезення радіоелектронних засобів, у тому числі і мобільних терміналів, регулювався Законом України "Про радіочастотний ресурс України". Цим документом незалежному регуляторному органу - Національної комісії з питань регулювання зв'язку України (НКРЗ) - надавалося право застосовувати додаткові заходи захисту українського ринку від неякісних, не дозволених до застосування та незаконно ввезених мобільних терміналів.

НКРЗ визначило основні завдання регулювання ввезення з-за кордону, реалізації та застосування терміналів.

По-перше, це - захист українського ринку від неякісних, недозволених до застосування і шкідливих для здоров'я споживачів мобільних терміналів.

По-друге, забезпечення відповідної якості послуг мобільного зв'язку.

По-третє, вирішення соціально важливої ??проблеми - боротьби з крадіжками мобільних терміналів, особливо у дітей.

І четверта завдання полягало в тому, щоб запобігти незаконне ввезення з-за кордону мобільних терміналів та реалізацію їх на українському ринку.

Фахівці НКРЗ, Українського державного центру радіочастот та основних операторів ринку мобільних терміналів розробили процедури ввезення з-за кордону та реалізації мобільних терміналів, які дозволяли вирішити названі вище основні завдання. Ці процедури були оформлені в якості державних регуляторних актів - відпрацьовані Положення про видачу дозволів на ввезення з-за кордону в Україну радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, а так само Порядок реалізації в Україні радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв.

Як за кордоном відстежується законність ввезення мобільних телефонів?

Це, перш за все, залежить від митних правил ввезення мобільних телефонів в конкретній країні.

З повідомлень засобів масової інформації, наприклад, ми знаємо, що в Білорусії відстеженням легальності ввезення мобільних телефонів займається митна служба.

А першими державами, що розробили механізм реєстрації IMEI-кодів і сформували необхідні бази даних, стали Великобританія, Україна і Туреччина.

З 1 травня поточного року, як ви знаєте, в Азербайджані вже запущена в експлуатацію система реєстрації IMEI-кодів, подібна до тієї, яка вже з літа 2009 працює в Україні. Проект здійснюється за участю Державного митного комітету. Структура веде контроль і реєстрацію всіх ввезених у країну мобільних телефонів. Регулятор проекту - Міністерство зв'язку та інформаційних технологій Азербайджану. Всі ввезені в країну телефони повинні бути зареєстровані протягом 30 днів.

Можливість розробки подібних систем розглядають також в США, Індії, Росії, республіках Балтії і т.д.

Але найцікавіше полягає в тому, що за основу ці країни беруть те, що вже давно напрацьовано нами.

Разом з тим, контроль за ввезенням РЕЗ передбачений Регламентом Ради Європи № 260/2009 "Про спільні правилах увезення", яким передбачено можливість встановлення захисних заходів з нагляду за ввезенням, що обмежується одним або декількома регіонами Співдружності, як більш підходящих, ніж заходи, які застосовуються до всього Співдружності. Відповідно до частини першої статті 12 Регламенту, така продукція може бути розміщена у вільний оборот тільки після розробки контрольного документа.

Кілька років тому тема офіційного регулювання ринку мобільних телефонів дуже активно обговорювалася в Україні та експертами, і владою. Але дані ініціативи несподівано заглухли. На вашу думку, чому досі не прийнято все необхідне законодавство щодо легалізації мобільних телефонів?

Мабуть, комусь не вистачає політичної волі, розуміння важливості дозволу наболілої в суспільстві проблеми. Та й не стикалися, напевно, поки законодавці з такою дилемою. Ось коли їх або близьких торкнуться проблеми, про які ми говоримо, тоді, напевно, справа зрушиться з мертвої точки ...

Яка частка ринку мобільних телефонів зараз знаходиться в тіні? Скільки щороку бюджет втрачає через недоотриманих мит з причини ввезення "сірих" телефонів?

За оцінками фахівців УДЦР, тіньова частка ринку мобільних телефонів вже може досягати 15-17%.

У 2012 році Державний бюджет України поповнився, за підрахунками УДЦР, більш ніж на 1,1 млрд. грн. платежів у вигляді ПДВ від ввезення мобільних терміналів. За нашими даними, було ввезено трохи більше 8,9 млн. мобільних терміналів. Враховуючи втрати на функціонування "сірих" схем ввезення, економічно вигідно ввозити за такими схемами моделі дорогих і середньої цінових груп терміналів. За даними інших Інтернет-видань, частка продажу телефонів середньої цінової групи (500-1800 грн.) У минулому році склала близько 50%. Отже, масштаби втрат бюджету від ввезення "сірих" терміналів можна собі тільки уявити. Вони складають більше 17% від суми отриманих платежів від ПДВ у минулому році.

За даними Міністерства доходів і зборів, у зв'язку з відсутністю остаточного вирішення проблеми блокування незаконно ввезених терміналів держбюджет України в 2012 році за рахунок їх контрабанди втратив більше 350 млн. грн.

Ви аналізували проблеми ринку мобільних телефонів? Могли б розповісти, які конкретно в Україні існують "сірі" схеми ввезення нелегальних мобілок?

Фактично це контрабандні схеми ввезення товарів, а ці питання перебувають поза компетенцією УДЦР.

Розкажіть нашим читачам, як можна визначити при покупці телефону - "сірий" апарат або легальний?

Всі коди ІМЕІ легально ввезених мобільних телефонів обов'язково подаються імпортерами з необхідними документами до УДЦР для внесення до узагальненої бази даних кодів ІМЕІ.

Кожен покупець перед покупкою мобільного терміналу може перевірити легальність його надходження на ринок України. Це можна зробити через офіційний сайт УДЦР або відправивши SMS повідомлення з кодом IMEI перевіряється терміналу на єдиний для всіх операторів мобільного зв'язку короткий номер 307. У відповідь через кілька секунд надійде повідомлення про статус цього коду IMEІ в узагальненій базі даних.

Якщо людина, вже користуючись мобільним телефоном, з'ясовує, що він "сірий", чи може він його легалізувати? Як це зробити і що це дасть власникові мобілки?

Можливість реєстрації, а якщо хочете - легалізації, передбачена для громадян, які ввезли мобільний телефон для особистого використання відповідно до законодавства. Законодавство України дозволяє ввезти без відповідних дозволів не більше двох мобільних телефонів. Детальну інформацію про реєстрацію ввезеного громадянином з-за кордону мобільного телефону можна отримати, зайшовши на офіційний сайт УДЦР у розділ "База IMEI". Для внесення до узагальненої бази даних кодів IMEI таких терміналів заявник звертається до УДЦР із заявою встановленої форми, в якому надає підтверджуючі документи, встановлені законодавством, які також зазначені у відповідному розділі офіційного сайту. Це може бути копія митної декларації, в якій вказані термінали, ввезені з-за кордону, або копії першої сторінки та сторінки з відміткою про перетинання державного кордону України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон - при особистому ввезенні з-за кордону терміналів.

Заява та ксерокопії документів необхідно надіслати поштою за адресою: УДЦР, пр-т Перемоги, 15-й км., М. Київ, 03179, або, при бажанні, особисто опустити в поштову скриньку за вказаною адресою.

Необхідні пояснення з питань внесення кодів IMEI до узагальненої бази даних можна також отримати за телефоном інфо-центру (044) 422-85-85.

Фахівці УДЦР постійно звертають увагу громадян на те, що термінали при їх першому підключенні до будь-якої мережі українського оператора мобільного зв'язку (навіть при включенні або здійсненні дзвінків під час перетину кордону) проходять перевірку на наявність їх коду IMEI в узагальненій базі даних. У разі відсутності коду IMEI такого терміналу в узагальненій базі даних такий код IMEI фіксується в мережі оператора як невідомий і відразу потрапляє до "сірого" списку узагальненої бази даних, а згодом - і в "чорний". Щоб уникнути непорозумінь краще включати вперше ввезений в Україну мобільний термінал після оформлення митної декларації, в якій вказані термінали, ввезені з-за кордону, або після отримання відмітки про перетин Державного кордону України в закордонному паспорті, копії яких додаються до заяви на реєстрацію коду IMEI терміналу .

Поясніть, будь ласка, як наявність легального мобільного телефону допоможе його власникові при його крадіжці? В цілому, на Вашу думку, якби ринок мобільних телефонів був би законодавчо врегульовано, це допомогло б знизити рівень злочинності в питанні крадіжок мобілок?

Можливість відключення або припинення обслуговування крадених мобільних телефонів гальмується через відсутність необхідних змін у Законі України "Про телекомунікації". Технічно і технологічно до УДЦР і у національних операторів мобільного зв'язку все підготовлено для того, щоб здійснити таку можливість. Але на даний час законодавством передбачена лише можливість припинення обслуговування телефонів тільки за рішенням суду.

Безумовно, за наявності відповідної статті в Законі "Про телекомунікації" обслуговування операторами підлягали б "легальні" мобільні телефони. Потрапили ж в "чорний" список мобільні телефони, в тому числі і крадені, вже не обслуговуватимуться. Що саме по собі зробить безглуздим крадіжки мобільних телефонів, які нерідко відбуваються із застосуванням насильства.

І потім. При зверненні в офіційні сервісні центри власник "сірого" мобільного телефону може отримати відмову від виконання гарантійних зобов'язань. Також "перепрошитого" або виготовлені неофіційними виробником, несертифіковані і незаконно ввезені мобілного термінали не мають належної якості і можуть бути дуже небезпечні для здоров'я.

В цілому, як ви вважаєте, навіщо Україні вводити законодавство щодо легалізації мобільних телефонів? Хто від цього виграє?

Від легалізації ринку мобільних телефонів виграють і споживачі, і держава.

Захищені, насамперед, інтереси споживачів - кожен покупець, як я вже говорив, перед придбанням мобільного терміналу може перевірити легальність його надходження на ринок України. Це можна зробити через офіційний сайт УДЦР або за допомогою відправки SMS повідомлення з кодом IMEI перевіряється терміналу на єдиний для всіх операторів мобільного зв'язку короткий номер 307.

Далі. Закриття шляхів для потрапляння на український ринок терміналів, не відповідають умовам їх застосування в Україні. У узагальненої бази даних вносяться коди IMEI терміналів, ввезених за чинним митним правилам, які внесені до Реєстру радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв та дозволені до застосування в Україні, а також мають документ про підтвердження відповідності (сертифікат відповідності).

Відповідно до чинного законодавства, в Україні заборонена реалізація мобільних терміналів, коди IMEI яких відсутні в узагальненій базі даних.

Крім того, припинення надходження нелегального імпорту мобільних телефонів до України.

І, нарешті, легалізується ринок мобільних телефонів, відповідно, зростуть надходження до бюджету.

На вашу думку, крім введення необхідних законодавчих норм, що ще потрібно зробити для того, щоб ринок мобільних телефонів став прозорим?

На сьогодні порушення правил продажу радіоелектронних засобів особами, які здійснюють їх реалізацію, підпадає під дію статті 146 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Однак прибуток від реалізації кількох "сірих" терміналів перекриває втрати від встановлених штрафів. Ось продавці і ризикують. Деякі порушення, такі як "перепрошивка" коду ІМЕІ та програмного забезпечення терміналу; підключення терміналу, код якого не зареєстрований в узагальненій базі даних кодів ІМЕІ, зовсім не підпадають під будь-яку відповідальність, яка вже в подібних випадках введена в країнах Європи.

Тут, напевно, треба розглядати два шляхи. Перший - це створення умов, які унеможливлюють використання як "сірих", так і вкрадених мобільних телефонів. Другий - це посилення відповідальності, як, наприклад, зробили в Азербайджані. Там за підключення "сірого" терміналу до мережі оператора встановлено штраф, який становить тисячі доларів. У країнах Європи також передбачена кримінальна відповідальність за "перепрошивання" апарату. Наприклад, в США внесений на розгляд законопроект, який передбачає за це порушення п'ять років позбавлення волі.