УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Олександр Черненко: "Демократія - дороге задоволення ..."

Олександр Черненко: 'Демократія - дороге задоволення ...'

Незважаючи на те, що і в стані влади, і в опозиційному таборі в унісон заявляють про недоцільність зміни закону про вибори до закінчення виборчого марафону, документ таки може бути видозмінений.

Не далі як тиждень тому в КС з проханням роз'яснити, чи є конституційним право кандидатів у народні депутати одночасно балотуватися за партійними списками і мажоритарними округами, звернувся уповноважений Європейського комітету з прав людини Вадим Гальченко. Він вважає, що частина 5.статьі 52 закону "Про вибори народних депутатів", в якій і міститься норма про подвійне балотування , встановлює обмеження на реалізацію рівних виборчих прав кандидатів у народні депутати за ознакою членства або належності до політичної партії.

Це, на думку пана Гальченко, суперечить ч. 3 ст. 3 цього ж закону (в якій чорним по білому написано, що всі кандидати у депутати мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі), а також Основному закону і міжнародним стандартам.

За прогнозами експертів, Феміда скасує цю норму, хоча б тому, що вона вже визнавалася неконституційною в старому законі про вибори депутатів - взимку 1998-го Конституційний суд виніс відповідне рішення.

Про перипетії навколо документа, що регламентує виборчі правила гри, говоримо з головою Комітету Виборців України (КВУ) Олександром Черненко .

- Вітчизняні експерти в більшості своїй, схиляються до думки, що змінювати виборчий закон до закінчення кампанії не слід. Чи можна розглядати активність навколо норми про подвійне балотування, як виняток?

- Почнемо з того, що ця норма відверто антиконституційна. Нагадаю, рішення Конституційного суду з даного питання в 1998 році вже було. У рішенні йдеться про те, що, згідно з Конституцією, не можна одночасно балотуватися і за партійним списком, і за мажоритарним округом, оскільки це порушує рівне право кандидатів.

Таким чином, якщо зараз буде конституційне подання до КС, з тим, що він встановив антиконституційність або інакшим даної норми, проблема вирішиться - норма автоматично припиняє свою дію, навіть без внесень змін до законодавства.

Все, звичайно, можливо, але буде нелогічно, якщо Конституційний суд спростує своє попереднє рішення. Тому, ймовірно, КС таки скаже, що дана норма не відповідає Основному закону. Бажано, щоб суд це сказав перед початком виборчої кампанії.

- Рекомендації ПАРЄ про зниження прохідного бар'єру і зняття заборони на участь у виборах блоків партій. Вважаєте, ці норми змінювати до виборів не слід?

- Дані дві позиції, безумовно, є неоднозначними. Це питання, швидше політичної доцільності. Для самої організації виборчого процесу, процедури голосування, ці норми не становлять проблему. Однак навколо них ведеться також і політична дискусія, до якої, очевидно, можна віднести резолюцію ПАРЄ. Разом з тим, не варто забувати про те, що рекомендації ПАРЄ носять рекомендаційний характер. Тобто, Верховна Рада може, як прислухатися до них, так і проігнорувати.

Так, ці дві норми є суперечливими, ми (КВУ - Авт.) Їх критикували. Однак якщо зараз розконсервувати закон під приводом внесення нібито позитивних конструктивних змін, може виникнути інша небезпека. Про що я говорю? Про те, що під шумок може бути внесено ряд інших положень, які перекреслять позитивні процедурні речі, які в цьому законі вже є. Приміром, багато голосів чується про те, що знову потрібно ввести можливість зняття кандидатів з реєстрації і т.д.

Наша позиція така. Чим менше зараз буде змін в закон (хороших і інших), тим краще буде для нормальної організації виборчого процесу. Адже коли законодавство буде перебувати в постійній зоні турбулентності, то, очевидно, це позначиться на якості виборчого процесу. Тому, до всіх змін необхідно ставитися дуже обережно.

- Представники правлячої парламентської більшості, коментуючи рекомендаційні побажання ПАРЄ кажуть, мовляв, у Європі та блоків партій немає, і бар'єр гранично високий. Наскільки, на ваш погляд, доцільно проводити таку паралель?

- Є загальноприйняті демократичні стандарти. П'ятивідсотковий бар'єр не виходить за рамки цих стандартів, оскільки є країни, де він становить 7%. Це - з одного боку. До слова, ці стандарти досить широкі і вони можуть дозволити встановити бар'єр і 3%, і 7%.

З іншого боку, при визначенні виборчого бар'єру або присутності на виборах блоків партій, необхідно виходити з певної політичної традиції тієї країни, чиє законодавство ми аналізуємо, а також поточної політичної ситуації.

Чому це важливо? Тому що дуже часто, такими речами, як виборчий бар'єр можна або поліпшити виборчу систему, або, навпаки, законсервувати її. Якщо виборча система не є усталеною, якщо вона розвивається (як в Україні), то високий бар'єр перешкоджає цьому розвитку. Якщо говорити про нашу країну, то золота середина - чотиривідсотковий бар'єр. 5% - це вже багато.

Можливо, колись, через певний час, нам і варто вийти на п'ять відсотків. Але про це можна говорити тоді, коли у нас будуть встановилися партії і т.п. В умовах же політичного протистояння і, скажімо так, втоми населення від "старих" політиків, штучне, різке підвищення бар'єру, невиправдано. У нас, до слова, бар'єр у свій час був встановлений на рівні 4% і для тієї кількості виборців, яке є в Україні, для її територіального поділу, ми вважаємо, що чотири відсотки - це оптимальний бар'єр.

- А що стосується блоків партій? Адже тут теж не все однозначно ...

- З блоками абсолютно інша історія. Адже ми розуміємо, що в Україні блоки, на жаль, це абсолютно не те, чим вони є у всьому світі. У світі блоки - це об'єднання партій із загальною або схожою ідеологією для проходження до парламенту. Що таке блоки у нас? Це блоки лідерського типу, коли є одна домінуюча і кілька "диванних", маргінальних партій. Вони об'єднуються в блок з тим, щоб назвати блок ім'ям відомого лідера. Зрозуміло, що так бути не повинно. Проте вирішувати проблему автоматичним забороною блоків неправильно. До речі, у багатьох країнах прохідний бар'єр для партій і блоків встановлено різний. Для блоків, як правило, він більш високий. І це правильно, адже блок - це кілька партій, вимоги до яких повинні бути вищими, ніж до партії однієї. Якщо створити такі правила (з визначенням бар'єру для партій і блоків) в Україні, це було б логічно. А прямий, автоматичний заборона блоків? В принципі, це недемократично.

- Як ви вважаєте, якою має бути оптимальна вартість нинішніх виборів ? Очевидно, що витрати, через ту ж мажоритарки, зростуть.

- Так, бюджетні витрати на організацію виборів зростуть, адже крім партійних списків, у нас з'являється 225 списків мажоритарників. А це - додаткова друк бюлетенів (на кожен округ свої), це додаткові зарплати членам виборчих комісій, на яких покладатиметься велике навантаження, інтенсивність. Це також додаткові витрати з бюджету на друк агітаційних плакатів.

Тому, безумовно, змішана система з одного боку лягає додатковим тягарем на бюджет. З іншого боку, все мажоритарники також будуть витрачати свої кошти на кампанію. Ці кошти, як правило, будуть виводитися з офшорів. У підсумку, за прогнозами економістів, до $ 10 млрд. вийдуть з тіні і будуть тут, в Україні крутитися. На цьому, поза всяким сумнівом, запрацюють і ЗМІ, рекламісти, поліграфісти в першу чергу. Але й люди, яким ремонтуватимуть під'їзди, асфальтувати дороги і т.п.

Демократія - це дороге задоволення, однак на ній економити не можна. Тому тих 800 млн. грн., Які зараз закладені в бюджеті для проведення парламентських виборів, явно недостатньо. Центрвиборчком просить ще 400 млн. До речі, останні президентські вибори коштували нам десь 1 млрд. грн. На парламентські вибори коштів закладено, як бачимо, набагато менше, хоча витрат тут набагато більше.

- Ще однією ключовою проблемою, яка незмінно актуалізується під час виборів, є підкуп виборців. Чи зміниться, на ваш погляд ситуація в 2012-му?

- Я не думаю, що ситуація зміниться. Хоча, безумовно, це залежить від кожного регіону і від кожного округу. Однак на тлі економічної кризи і загального розчарування, принцип підкупу виборців буде працювати, особливо в мажоритарних округах, де підкуп - найбільш поширена технологія. І нинішні вибори не стануть в цьому плані винятком.

До речі

Більшість депутатів Верховної Ради побоюються, що не будуть включені в партійні списки на найближчих парламентських виборах. Про це свідчать результати опитування нардепів, проведеного Інститутом Горшеніна.

39,4% опитаних депутатів заявили, що ще не визначилися чи збираються вони брати участь у наступних парламентських виборах - таку відповідь найбільш популярний. Майже стільки ж опитаних - 39,6% - планують висуватися в парламент через мажоритарні округи.

Всього 10,9% парламентаріїв заявили, що будуть висуватися за партійними списками. "Такий невеликий відсоток свідчить про невпевненість багатьох депутатів у тому, що у них буде можливість балотуватися на майбутніх виборах за партійними списками", - пояснив експерт Інституту Горшеніна Володимир Застава.

6,1% депутатів заявили, що не збираються балотуватися до Верховної Ради, а 4% - важко відповісти.

Опитування власників депутатських мандатів був проведений фахівцями Інституту Горшеніна 20-24 лютого 2012 року до Верховної Раді. Всього було опитано 147 нардепів. У ході опитування були враховані квоти по депутатських фракціях, вибірка репрезентативна. Метод опитування - анкетне інтерв'ю.