Оксана Калетник: дефіцит бюджету-2013 може досягти 80 млрд гривень

Оксана Калетник: дефіцит бюджету-2013 може досягти 80 млрд гривень

Дефіцит бюджету-2013 в першому півріччі склав близько 30 млрд. гривень і, за оцінками аналітиків, до кінця року ця цифра може зрости мінімум в два рази. Масла у вогонь підливають і влади, які ще не оприлюднили проект основного документа країни на 2014 рік, обмежившись озвучуванням макропоказників, затвердженням документа на засіданні Кабміну в закритому режимі, відправкою розрахунків керівництву Верховної ради і поверненням паперів уряду для чергової доопрацювання цифр. Якусь ясність у питаннях оцінки життєдіяльності бюджету-2013 і щодо майбутнього проекту бюджету-2014 "Обозреватель" спробував внести, поспілкувавшись з першим заступником голови Комітету ВР з питань бюджету Оксаною Калетник.

- Оксана Миколаївна, Ви вже майже рік працюєте в бюджетному комітеті. Який досвід за цей час придбали і які висновки зробили?

- Загалом, якщо говорити про роботу в нашому комітеті, існує практика "план Повалій". Є план, грубо кажучи, від уряду щодо перерозподілу бюджету. У цій ситуації все більше втрачає Верховна рада свої повноваження. З точки зору виконання своїх функцій ми стаємо якимось резервним відомством. Ось нам прислали, нам треба швидко узгодити і відправити. І це не дуже ефективно, не кажучи вже про те, що неприємно відчувати себе непотрібним механізмом. Враховуючи, що наша думка не дуже цікаво виконавчої влади.

Відео дня
З точки зору виконання своїх функцій ми стаємо якимось резервним відомством. Ось нам прислали, нам треба швидко узгодити і відправити. І це не дуже ефективно, не кажучи вже про те, що неприємно відчувати себе непотрібним механізмом

У такій ситуації роботу бюджетного комітету погіршує несвоєчасне надання документів. Я вже не буду говорити про недотримання процедурних питань у комітеті, які передбачені законом. Ми довго намагалися з цим сперечатися. Не буду згадувати ті ж листа-узгодження, що для мене є дивним з точки зору функціонування основного комітету та ідеї колегіального прийняття рішень.

Тим більше, у нас існує два перших зама, що є нонсенсом. Чому я називаю це нонсенсом? Здавалося б, у нас рівні права. Наприклад, я протягом двох місяців відправляю письмовий запит на ім'я голови бюджетного комітету пана Геллера про отримання стенограм, протоколів наших засідань. Але отримую дивний для мене відповідь, в якому розписано на ім'я пана Буряка, ще одного першого заступника голови бюджетного комітету: "Розібратися з цим питанням". Хоча, здавалося б, це базовий документ. І доступ до нього повинен бути у депутатів, які працюють у бюджетному комітеті, не кажучи про перші замах.

Раз вже ми говоримо, що нам важливі стандарти європейські, а це якраз принцип відкритості та прозорості. Все це має якось бути присутнім в наших діях і виконуватися в нашій роботі.

- Наскільки вам як народному депутату вдається виконувати ваші функції, вирішувати якісь питання, або впливати на процеси? Коли, наприклад, йде питання про перерозподіл бюджету? Або ви стикаєтеся з протидією на всіх етапах роботи?

- Протидія, звичайно, існує. Я б не відносила це виключно до агресії. Просто у всіх є свої завдання, і вони переслідують різні мотиви, звідси конфлікти. Наприклад, у Кабінету міністрів протягом року мається завдання з перерозподілу бюджету. Тобто, спочатку громадськості презентується один план роботи в частині фінансування тих чи інших проектів. Далі, протягом року, фінансування доводиться перерозподіляти, так якв якомусь проекті щось не зрослося, а якийсь проект не працює і гальмується.

Здавалося б, перерозподіл бюджету - це нормально для операційної діяльності. Але коли це стає постійним стилем поведінки, виникає питання: "Чому у нас таке негативне планування?". Природно, коли ти бачиш такі тенденції, ти їх озвучуєш і задаєш питання. Твоє завдання отримати виразну відповідь. Коли виразну відповідь не слід, починаєш розуміти, що є якась своя закулісна задача.

І ось за весь рік роботи в бюджетному комітеті я зробила наступні висновки. Якщо спочатку, прийшовши з бізнесу, вважала, що, може бути, у нас мало фахівців, які не в змозі запланувати чітко. І тому 22 року ми всі плануємо і не виконуємо, у нас йдуть похибки, ми не можемо порахувати макропоказники, які стають базовими для виконання бюджету. Сьогодні мій висновок такий: ні, у нас достатньо фахівців. Проблема полягає в тому, що у нас суспільство таке, у кожного своя думка і свій прихований інтерес. У результаті немає спільності цілей, інтересів, поглядів і принципів.

У підсумку, що виходить з бюджетом? Отримуємо завищені показники. Адже для того, щоб підписати документ, потрібно домовитися з кожною фракцією, з кожним відомством, іншими постатями і врахувати всі "хотілки". У якийсь момент втомлюєшся доводити, що по-вашому не буде. У якийсь момент погоджуєшся і дієш за принципом: "Краще поганий мир, ніж хороша війна". І коли зібрав всі ці побажання в купу, виходить нереальна картина. Приміром, розумієш, що можеш дозволити 100 млрд. грн., А малюєш 400 млрд. При цьому доводиться говорити про те, що дефіцит бюджету буде тільки на рівні 3%, а дефіцит в реальності набагато більше ...

Навіщо ми йдемо на такий абсурд? У даній ситуації є якась безвихідність. Як, наприклад, можна не запланувати соціальні показники? Тоді ти не отримаєш підтримку електорату. А без підтримки електорату навряд чи втримаєш владу. Не втримаєш влада - тоді, власне, немає сенсу планувати все інше.

І ось так живемо ми 22 роки. Напевно, щоб змінити ситуацію, потрібна якась команда камікадзе. Команда, яка реально розуміє, що прийшовши до влади на 4 роки, потрібно навести порядок у всіх процесах і, як казав один із героїв відомого фільму, вибрати між тим, щоб чинити, як хочеться і як потрібно. Рано чи пізно ми все одно до цього прийдемо.

- Як ви оцінюєте показники бюджету за 2013 рік і його виконання? За даними Мінфіну, за 7 місяців поточного року дефіцит бюджету склав 30200000000 гривень, а до кінця року цей розрив, на думку експертів, може зрости 70 млрд. гривень. Чи не є такі цифри критичними для держбюджету?

- Ще на початку цього року говорила, що якщо взяти реальний дефіцит, то наприкінці року ми можемо вийти з дефіцитом навіть 80 млрд. гривень. Звідки взялися ці цифри? Тому що не можна забувати про прихований дефіцит. Що це таке? Приходить якесь відомство і каже, дайте нам підтвердження таких-то витрат, але ми очікуємо і доходи відповідні. Проходить якийсь час, доходів немає, а витрати вже ми підтвердили, а вони ці фінанси вже витратили. Так ось це і є прихований дефіцит.

І в цьому світлі для бюджету будь-яка копійка критична, тому що в момент планування у нас вже були завищені цифри, в тому числі, очікування по дохідної частини. Взяти, приміром, перше півріччя 2013-го, ми планували приріст на 3,4% ВВП, а реально отримали спад на 1,1% ВВП. У той же час в дохідну частину бюджету отримали мінус до плану тільки лише 667 млн.грн. За рахунок чого отримували доходи? В основному за рахунок авансових платежів податку на прибуток і коштів, перерахованих НБУ. Чи можна вважати це реальною прибутком? Природно, ні, це не можна назвати зростанням економіки.

У першому півріччі 2013-го ми планували приріст на 3,4% ВВП, а реально отримали спад на 1,1% ВВП. У той же час в дохідну частину бюджету отримали мінус до плану тільки лише 667 млн.грн. За рахунок чого отримували доходи? В основному за рахунок авансових платежів податку на прибуток і коштів, перерахованих НБУ

Якщо говорити про нормальному зростанні економіки, то його не відбувається. У нас економіка показує негативні тенденції. Це можна подивитися за реальними галузями і реальним гравцям. Як це все на них відбилося? Дуже багато компаній у багатьох галузях просто скоротили свою присутність і на ринках, і в частці, і в кількісному показнику співробітників, і в обороті. Як у такій ситуації ми можемо говорити про зростання економіки? Його немає.

- Експерти відзначають, що в другому півріччі 2013-го поправити "самопочуття" української економіки можна за рахунок випуску єврооблігацій і облігацій внутрішньої позики, залучення кредитів від міжнародних організацій, наприклад, МВФ, емісії грошей. Як ви оцінюєте ефективність усіх цих заходів?

- Все, що робиться з точки зору інструментарію, робиться правильно. Інше питання: чи дає нам це реальне поліпшення. Ні, не дає.

Подивіться, що сьогодні відбувається з українською економікою? Наприклад, гучний конфлікт з Росією призвела до падіння торгового балансу. Цей факт інвестори сприймають однозначно негативно. Так, з точки зору людських емоцій, вони засуджують, а от, з точки зору реального прийнять рішень, вони розуміють, що це загроза економічній стабільності країни. Тому те, що стосується випуску єврооблігацій, з великим побоюванням до них відносяться інвестиційно-фінансові спільноти. І зараз взагалі утруднено отримання фінансових ресурсів на зовнішніх ринках.

Другий момент: лакмусовим папірцем є відсутність просунутих відносин з МВФ. Адже це важливий індикатор для всіх фінансових ринків. Зокрема, про це заявляє і Євросоюз: 610 млрд. євро Україна отримає у разі відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом. В даному випадку МВФ - це тест. І питання в тому, чи готова Україна його пройти чи ні. Швидше за все, немає. Кожен пам'ятає, що однією з вимог МВФ є збільшення тарифів на газ для населення. Ми сьогодні не в змозі виконати ці умови. Природно. Адже при тому рівні доходів, який сьогодні має більшість громадян, різке підвищення житлокомпослуг було б те саме що геноциду власного народу. Ми до таких кроків не готові. І тут немає нічого з серії: вони - погані, ми - хороші. Навпаки. Це питання виключно стану економіки, досвіду зовнішніх взаємодій і готовності діяти. Ми не готові пройти багато тестів, які сьогодні пред'являє МВФ. Відповідно, для нас закриті певні фінансові ресурси.

Що стосується випуску облігацій, то ефективність цього методу теж під питанням. І ось недавній приклад. На одному із засідань бюджетного комітету ми розглядали питання підтвердження держгарантій у вигляді 10 млрд. гривень для "Нафтогазу". Нагадаю, ще на початку року ми виділяли їм кошти, по-моєму, 8 млрд. гривень шляхом додаткової емісії, яку планували погасити через випуск облігацій внутрішнього боргу. Тобто, якби облігації були розкуплені, це свідчило про ефективну діяльність "Нафтогазу" і про прибутковість в результаті цієї діяльності. З чим вони прийшли? Дайте знову грошей. Ось ще одна лакмусовий папірець відносно того, допоможе чи не допоможе бюджету такий інструмент "заробляння грошей". Немає довіри інвестора.

І, нарешті, емісія грошей. Як би багато експерти не були негативно налаштовані з приводу використання цього інструменту, особисто моя думка: це можна і потрібно робити, в розумних межах.

Подивіться на приклад провідної економіки світу - США. Адже тільки зараз згортається програма кількісного пом'якшення. У момент, коли у них був великий дефіцит бюджету, вони включили друкарський верстат. Для того щоб підняти активність, наростити внутрішній потенціал, поліпшити якість інвестицій. Що це означає? Щоб навчитися конкурувати на зовнішніх ринках, ми повинні навчитися управляти ефективно внутрішніми ринками.

Мені здається, що якщо використовувати інструмент емісії в правильних цілях, це може піти на користь. Потрібно наростити економічну мощу, потрібно підвищити рівень громадян, зайнятих у процесах. Тоді можна виробляти товари та послуги, їх споживати, налагоджувати зруйновану систему взаємодій на внутрішніх ринках ... Якщо використовувати емісію для цих цілей, а не для того, щоб люди просто взяли і склали ці гроші "під подушку", тоді в цьому є сенс . І тоді емісія є одним їх важливих і потрібних інструментів, які б допомогли поліпшити економіку країни.

Але емісія повинна використовуватися в рамках певних реформ, коли створюються умови для залучення інвестицій в країну, для спокійної роботи місцевого бізнесу, для розвитку промисловості, для стабілізації ділової репутації України на зовнішніх ринках.

- Можливо, для балансування дохідно-видаткової позицій держбюджету-2013 потрібні інші методи? Як сьогодні, все-таки, вирішити проблему дефіциту бюджету?

- Ми зовсім недавно заговорили про секвестр бюджету. Не знаю, чомусь ми боїмося цього слова. Можливо, потрібно назвати цю процедуру трохи інакше - інвентаризація та перегляд раніше прийнятих рішень.

Дійсно, нам сьогодні потрібно провести таку інвентаризацію. Тому секвестр передбачає по-чесному провести роботу над помилками. Чому експерти говорять про 70 млрд. гривень дефіциту до кінця року? Чому я називають велику суму дефіциту - 80 млрд. гривень? Та тому що в накопичувальну йде. Скрізь, де ми завищили показники прибутковості і в ілюзіях перебуваємо, що їх отримаємо, в реальності цього не станеться. Давайте, поки не пізно, переглянемо ті програми, які закладені з надлишком коштів, і їх уріжемо. Давайте переглянемо ті програми, які не працюють, і закриємо їх або заплануємо по-новому. Адже ефективність такого бюджетного планування, коли все відбувається за принципом "з сьогодні на завтра", - нульова. І в підсумку така чехарда не дає нам можливості досягати нормальних показників. Крім того, якщо влада дозволяє постійно схвалювати ці перерозподілу без кінцевої заявленої мети, все це призводить до того, що знімається відповідальність із виконавця. У такій ситуації бюджет ніколи не буде збалансованим, а команда виконавців ніколи не буде професійною.

- Уже відомі основні макропоказники проекту основного документа країни на 2014 рік: Кабмін схвалив документ з дефіцитом 2,7%, зростанням ВВП 3%, інфляцією 8%. На вашу думку, наскільки це реалістичний сценарій для держбюджету-2014?

- Давайте згадаємо для початку історію з бюджетною резолюцією. Про реалістичність яких макропоказників можна говорити сьогодні, якщо навесні так і не була прийнята бюджетна резолюція - це документ з основними напрямами бюджетної політики. По суті, це та ж стратегія, яка має відображати прийнятий раніше курс, з можливим корегуванням певних проблемних моментів. Але головне в самій резолюції, повторюся, це макропоказники. Але ж резолюція, так і не була прийнята: згідно з Бюджетним кодексом, документ так і не був внесений, і не була проголосований. У парламенті на цю тему було багато дискусій, багато торгів фракцій, але тему після якось зам'яли.

Про реалістичність яких макропоказників можна говорити сьогодні, якщо навесні так і не була прийнята бюджетна резолюція - це документ з основними напрямами бюджетної політики ... У парламенті на цю тему було багато дискусій, багато торгів фракцій, але тему після якось зам'яли

Коли йшла підготовка бюджетної резолюції, наша фракція відстоювала соціальні показники. Кілька разів я записувалася на прийом до міністра фінансів пану Колобову, навіть була Порадували його прийомом. Ми обговорювали наші ініціативи з боку фракції, хотілося перегляду політики витрат, внятності інвестиційного планування. Було це погоджено і в Кабінеті міністрів. Але далі весь цей процес не отримав ніякого ні паперового, ні законодавчого вираження. Все це говорить про таку собі розбалансованості процедур, пов'язаних з тим планом дій, який мудро передбачений Бюджетним кодексом.

Що стосується нині заявлених макропоказників проекту бюджету-2014, зрозуміло, що ці цифри нереалістичні. Насамперед, тому що макропоказники не відповідають дійсності. Наприклад, сама база ВВП є основною для планування бюджету. Уявіть, говорять про базі ВВП на 2014 рік у розмірі 1 трлн. 670 млн. грн. Це нечувана сума, майже нереальна. Я думаю, що ми ледве можемо розраховувати на базу ВВП у розмірі 1 трлн. 500 млн. грн. Чому ВВП важливий? Тому що відсоток від ВВП - це і є наповнення нашого бюджету. Отже, дохідно-видаткова частина буде завищена.

- На вашу думку, чи будуть розбіжності в обговоренні держбюджету між різними політичними силами у ВР? Чи є ймовірність, що в ході обговорення проекту держбюджету основні макропоказники будуть підкоректовані?

- Я думаю, що дебатів буде дуже багато, заяв буде дуже багато. Однак реальна дискусія навряд чи буде допущена. Я суджу по тій ситуації, яка була з бюджетною резолюцією. Списи ламали навколо макропоказників. А ніяких рішень не було. Те, що спускає Кабмін, то, загалом-то, і проходить. Мені здається, тут буде така ж тенденція, і знову бюджет протягнуть більшістю голосів. Саме зараз тому і проходять у Верховній раді всі ці "копперфільдовскіе" маніпуляції.

З приводу бюджету дебатів буде дуже багато, заяв буде дуже багато. Однак реальна дискусія навряд чи буде допущена

- Коли ви побачите проект бюджету-2014, на що ви і ваша фракція будете звертати увагу і які пункти відстоювати?

- Перше, макропоказники - вони повинні бути реалістичні. Друге, інвестиційна політика. Третє, все, що у нас пов'язано з приватизацією. Природно, що це дуже хвилюватиме нашу фракцію.

Тим більше, що сьогодні ми бачимо тенденцію збільшення доходної частини бюджету за рахунок розпродажу державного майна. Ми завжди ставимо тут завищену планку і не виконуємо. Але наша фракція вважає, що не можна рубати себе під корінь, розпродаючи все, до того ж, за копійки. Тобто, має бути, все-таки, якась розумність в розумінні приватизаційних процесів. Якщо ми сьогодні віднесемо в ломбард за три копійки все наше фамільне золото, так як нам поїсти не вистачає, то, зрозуміло, на яких задвірках ми завтра опинимося.

І, нарешті, найважливіше, нас буде дуже хвилювати, який очікується реалістичний прогноз з соціальних пільг і соціальних стандартів (мінімальні зарплата і пенсія, прожитковий мінімум). Не тільки тому, що це наш електорат. А тому, що насправді більшість населення країни - це люди, які, по суті, без підтримки держави прожити не зможуть. І в цьому аспекті збільшення зарплат, відповідно до інфляції, дуже важливо. Наша фракція реально представляє, з чого сьогодні складається гаманець простого громадянина. Тому держава повинна забезпечити громадян хоча б на тому рівні, який є, щоб люди могли хоч якось вижити. У нинішній складній економічній ситуації ми вже й не мислимо про поліпшення.

Чи буде враховано думку нашої фракції за всіма цими показниками, не знаю.

- Як ви вважаєте, чи буде проект бюджету-2014 в цьому році затверджено вчасно?

- Я думаю, що влада постарається, щоб бюджет в тому вигляді, в якому вони його для себе "намрієте", був проголосований у ВР. Це частина їх практики і тактики. Правда, які саме середньострокові і короткострокові цілі обрала для себе владу і провладна фракція, - поки незрозуміло.

Влада постарається, щоб бюджет в тому вигляді, в якому вони його для себе "намрієте", був проголосований у ВР

Однак мені зрозуміло, що у Верховній раді готується певна майданчик, щоб домогтися більшості при голосуванні. Думаю, йде так звана "роздача слонів", щоб бюджет-2014 був прийнятий. Природно, певні торги і домовленості будуть йти, в тому числі, і через бюджетний комітет, коли якісь субвенції відправлять в конкретні округи. Загалом, цього року нічого нового на етапі голосування за проект бюджету-2014 у Верховній раді очікувати не варто.

- Зрозуміло, що в економічному плані 2014 рік складніше, ніж 2013-й. На вашу думку, яким чином влада спробує заповнити дохідну частину бюджету?

- За моїми відчуттями, робляться спроби, таки, домовитися із зовнішніми кредиторами, з тим же МВФ. Є ілюзія, що після підписання Угоди про Асоціацію з ЄС Україна все ж видавить гроші. Можливо, є надія на те, щоб викликати якусь жалість у європейської спільноти на тлі складних відносин з Росією. Можливо, є надія на те, що євроінтеграційний курс дозволить Україні відкрити для себе нові фінансові ринки. Чесно кажучи, я не вірю в реалістичність всіх цих варіантів.

Єдине, в чому я впевнена ... Японці говорили: "Не дай Бог вам народитися в момент змін". А мене періоди, коли очікуються серйозні зміни, розбурхують. Те, що Україна як країна, як нація стоїть напередодні серйозних випробувань, - це очевидно. І від того, як ми пройдемо ці випробування, чи зможемо консолідуватися, залежить, чи станемо в підсумку сильніше, чи відбудуться як нація і гідні люди.