УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Бекешкіна: Рівень соціальної напруги в Україні досить високий

Бекешкіна: Рівень соціальної напруги в Україні досить високий

Після подій, що сталися у Врадіївці, багато експертів допустили, що реакція людей може носити ланцюговий характер. Мовляв, варто десь комусь з чиновників піднести сірник до тліючого бревнишку, і багаття спалахне з неймовірною швидкістю. Чи мають фундамент подібні прогнози? Які висновки має зробити влада, аналізуючи реакцію жителів невеликого провінційного містечка на міліцейський "бєспрєдєл"? Про це "Обозреватель" розмовляє з відомим соціологом, керівником Фонду "Демократичні ініціативи та. І.Кучеріва" Іриною Бекешкіною . - Які висновки після подій під Врадіївці має зробити вище керівництво держави?

- Такі ж висновки, про які говорили у своїх опитуваннях соціологи після трагедії, що сталася з Оксаною Макар. Якщо люди відчувають, що в суспільстві немає правосуддя, вони беруть правосуддя у свої руки. І це дуже небезпечні процеси. Тобто, очевидно, що необхідно навести дуже серйозний порядок у правоохоронних органах.

- Як ви оцінюєте реакцію керівництва МВС?

- Міністр внутрішніх справ відреагував із суттєвим запізненням, пославшись на те, що до нього дійшла неадекватна інформація. Але вибачте, за неадекватну інформацію він і відповідає, оскільки це інформація з його відомства. Тобто, неадекватне інформування міністра - це не виправдання.

- Деякі експерти вважають, що " Врадіївський протест "може перекинутися на всю країну. Чи поділяєте ви такі прогнози?

- Ні. Я не думаю, що тут може бути повторення Єгипту, оскільки ситуація в нашому випадку абсолютно інша. Однак локальні нариви, на мій погляд, час від часу будуть виникати в різних регіонах України. Бо надто вже наболіло. Але ж подібні випадки були вже і після подій у Врадіївці. Там міліціонер застрелив когось, там п'яні правоохоронці над кимось знущалися ... Тобто міліція дійшла до ручки і правоохоронні органи теж. Тому сидіти і нічого з цим не робити - неможливо в принципі. Необхідно проводити радикальні реформи.

- Природно, якщо вірити ЗМІ, які повідомили, що, згідно з опитуваннями, тільки 1% українців довіряє міліції ...

- Це неправда. Ці дані, якщо я не помиляюся, спочатку були оприлюднені в програмі Євгена Кисельова. Потім ці цифри розтиражували багато інших ЗМІ. Насправді необхідно плюсовать: 1% повністю довіряє міліції + 18% - переважно. При цьому 70% - не довіряють міліції.

- Як би ви оцінили рівень соціальної напруги в суспільстві?

- Рівень соціальної напруги в Україні досить високий за всіма показниками. Однак ніхто не може спрогнозувати прорве чи, де прорве, і з якого приводу. Найвищий рівень протестної готовності був у 98-99 роках, коли людям не виплачували зарплату. Потім були локальні виступи, проте нічого серйозного в масштабах суспільства не відбувалося. Тобто, прогнозувати такі процеси нереально, проте можна констатувати, що протестна готовність у суспільства є високою.

- Чи може ця готовність носити не тільки соціальний, а й політичний характер?

- Безумовно. У нас, коли певні події набувають значних масштабів, до них завжди приєднуються політики. Давайте, наприклад, згадаємо податковий Майдан. Спочатку ця акція починалася без політиків і носила чисто економічний характер. Але потім до акції приєдналися політики та вимоги стали більш політизованими. А якщо мова йде, скажімо, про необхідність реформування правоохоронних органів, очевидно, що це політична вимога.

- Разом з тим, рівень довіри до політиків також залишає бажати кращого.

- Єдиний політик, якому сьогодні українці більш-менш довіряють - це Кличко. Але й у нього рівень довіри пішов в мінус. Раніше був в плюсах, а зараз в невеликому, але все-таки мінусі. Наскільки я пам'ятаю, йому довіряє 45% громадян, а не довіряє - 48%. Але рівень довіри в 45% для всіх інших політиків - це щось з області фантастики. В цілому, рівень недовіри до опозиції і представників влади зараз приблизно однаковий.

- У кожному разі, виходить, що "сюрпризи" в плані соціальної активності прогнозувати нереально?

- Неможливо спрогнозувати непрогнозоване, оскільки тут потрібно прогнозувати дії. Хто, наприклад, міг спрогнозувати, що станеться у Врадіївці? Ніхто. Хто міг прогнозувати, що забудова скверу в Єгипті викличе таку реакцію? Хто міг прогнозувати настільки неадекватну реакцію на події з боку єгипетської влади? Тобто, ніхто не може прогнозувати ні події, ні, на жаль, дії влади.

Якби після випадку у Врадіївці влада зреагувала б оперативно, ситуація розвивалася б по-іншому. Необхідно було всіх (як мінімум, тимчасово) відсторонити від виконання своїх повноважень, а вже потім розбиратися, що до чого. Але ж спочатку ніякої реакції не було.

- Які ще (крім міліції, зрозуміло) інститути влади можуть викликати крайнє незадоволення громадян?

- Податкова служба, наприклад. Зараз адже дуже складна економічна ситуація, а плани і укази будуть намагатися виконати будь-яку ціну. І це, думаю, також викличе обурення певних категорій.

Ми проводили опитування і питали, чи задовольняє людей економічна ситуація в країні. Звичайно ж, більшість відповіли, що ні, не задовольняє. Тоді ми запитували, а хто в цьому винен? Найбільша кількість респондентів відповіли, що уряд і Президент.

- До речі, про Президента. Адекватною Чи була його реакція на події у Врадіївці?

- Реакція Віктора Януковича була адекватною, але запізнілою. На жаль, у нас, поки Президент не стукне кулаком по столу, нічого не робиться. І це, до речі, загроза, притаманна авторитарного типу правління. А адже авторитарний режим - це така собі ялинка, коли зверху нічого абсолютно не видно.

- З чого саме, як ви вважаєте, необхідно починати реформування прогнилої правоохоронної системи?

- Я не вірю в ймовірність дуже швидкої трансформації. Хоча б тому, що Україна, на відміну від Грузії, дуже велика. У Грузії просто звільнили всіх правоохоронців і набрали нових. Але коли про це говорять, забувають про дуже важливий момент, а саме про те, що новим правоохоронцям у три рази підвищили зарплату.

Скорочення в міліції необхідні, оскільки ніде на душу населення не припадає стільки міліціонерів, як у нас. Звідси і низькі зарплати. От кажуть, наприклад, що наші даішники - хабарники. Це правда. Але якщо у рядового даїшника зарплата 1500 грн., Це означає, що йому дали жезл і сказали: "Решта заробиш сам".

Тобто, необхідно проводити скорочення при збереженні нинішнього фонду зарплат. Тоді інші будуть заробляти більше і від них можна буде щось вимагати. Не можна нічого вимагати з людини, яка отримує 1500 грн. і повинен при цьому утримувати сім'ю. У Грузії міліція отримує цілком гідну зарплату, тому є можливість відбору.

Необхідно також ввести декларацію доходів і витрат. Ви ж подивіться, які автомобілі стоять під судами, прокуратурою, відділеннями міліції. За які, питається, дулі? Тобто, очевидно, що існує вертикаль знизу вгору. І даішники в цій вертикалі - лише маленькі струмочки, які потім зливаються в повноцінну річку, яка рухається вгору.

З тим, щоб проводити кардинальні реформи, потрібна політична воля, якої немає і бути не може. Ну, не може людина взяти і сам себе витягнути за волосся з бруду. А тих, хто готовий це зробити нагорі, на жаль, немає.