УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Нехай учні перевершать мене. Михайло Воронін

Нехай учні перевершать мене. Михайло Воронін

У квітні поточного року Україну облетіла траурна звістка - помер метр класичного костюма, дизайнер Михайло Воронін.

Відео дня

Проводжати модельєра в останню путь зібралися політики і бізнесмени, артисти і просто шанувальники його таланту.

Модельєр любив людей, часто збирав у себе вдома великі компанії і як ніхто інший вмів дружити.

Успіх прийшов до Михайла Вороніну ще в молодості, адже він неймовірно любив свою роботу. Хоча й сам говорив, що вибрав нелегкий шлях для реалізації. Адже, за словами модельєра, класичний чоловічий костюм - найбільш складний для виробництва. У ньому все вирішують міліметри - подейкував дизайнер.

Йому вдалося створити бренд, який знають і поважають у всьому світі. Як зізналася "Обозревателю" Марина Кінах, дружина відомого політика: " Марку "Воронін" знають у багатьох країнах. А марка іноді говорить про країну більше, ніж деякі політики і дипломати. Я б її поставила нарівні з літаками Антонова і братами Кличко ".

Однак з відходом Михайла Львовича багато заговорили про те, що бренд Воронін без самого метра стане зовсім іншим. Про це ми і вирішили поговорити з дочкою дизайнера Ларисою Вороніної.

Останній рік, коли недуга все сильніше долав модельєра, вона взяла кермо управління компанією на себе. Зі смертю батька весь бізнес повністю ліг на її плечі.

- Ваш батько з дитинства знав, чим хоче займатися?

- Насправді це помилка, мій батько в дитинстві не знав, чим буде займатися. І навіть свого часу вчинив в артилерійське училище.

У професію він потрапив випадково - за порадою своєї мами. Але виявилося, що випадковості не випадкові.

- Настоювали чи батьки на тому, щоб ви розвивали сімейний бізнес?

- Ні, вони ніколи не виявляли волі, щоб вплинути на мої рішення. Але я з дитинства росла серед швейних машинок. Батько завжди брав мене з собою на роботу, почасти через те, що він працював разом з мамою. Мене забирали з дитячого садка до себе на виробництво.

Для мене прихід в професію трапився сам собою, це було логічно.

- Кажуть, ваш батько постійно працював ...

- Так, він дуже любив свою роботу. Міг прокинутися серед ночі, розбудити маму і почати міряти її сантиметром, тому що придумав нове рішення якоїсь конструкторської завдання.

- І як ваша мама до цього ставилася?

- Позитивно. Вони прожили в шлюбі 53 роки, та й працювали разом. Мама розуміла, що він дуже творча людина, геній в конструюванні одягу, і що все це йому просто необхідно.

Сьогодні мама продовжує роботу в компанії. Інна Семенівна довгі роки займається масою господарських питань, ну і до того ж вона - директор зі зв'язків з громадськістю.

Іноді спливають якісь дрібні на перший погляд питання, але без них не можна вирішити більш суттєві. Так що мама робить дуже багато чого, і на роботу приходить навіть раніше за мене.

Так, і батько проводив тут майже весь вільний час. Приходив в 8 ранку і йшов в 8 вечора в кращому випадком. Без роботи він просто не міг.

Ми щороку традиційно їздили у відпустку до Євпаторії, так навіть там він працював.

- Чи був у Михайла Вороніна улюблений клієнт або може бути самий постійний?

- Він любив людей, вмів знайти спільну мову і зав'язати дружбу з кожним клієнтом. Улюблених він не виділяв. Але у Вороніна одягалися Михайло Поплавський, Віталій Білоножко, Потап, Алессандро Сафіна, Володимир Гришко ...

Знаєте, напевно, навіть простіше сказати, хто не одягався у нас. Я знаю, що в кожній країні світу є люди, які носять наш одяг.

- А чи траплялися у вашій практиці або в роботі вашого батька якісь курйози?

- Бувало й таке (посміхається). Був випадок з співаком Володимиром Ткаченком. Коли ми побачили його, то зрозуміли - він абсолютно костюмний чоловік. Але Володя на той момент вважав за краще виключно джинси. До нас він звернувся тільки для того, щоб ми пошили йому піджак для його першого сольного концерту.

Він наполягав на своїх джинсах, хоча йому на рідкість йде класика. Але ми потихеньку давали йому приміряти різні костюми і поступово його трансформували.

Зараз Ткаченко став носити наші костюми і смокінги. А його продюсер Олена Мозгова сміється - що класику з нього тепер просто не зняти.

Одного разу звернувся до нас і Роман Віктюк. Йому потрібно було йти на церемонію нагородження "Людина року", а на червоній доріжці дрес-код - чоловіки повинні бути в смокінгах.

Віктюк довго обурювався з цього приводу, але Михайло Львович просто запропонував йому приміряти смокінг ... Після цього випадку він став нашим клієнтам і навіть в інтерв'ю говорив, що перший раз настільки захотів купити річ, і його при цьому навіть не вмовляли.

- Зазнає чи бренд якісь зміни?

- Бренд існуватиме саме таким, яким він народився в голові Вороніна. Для нас надзвичайно важливі традиції і конструкторське спадщина, з яким без будь-яких змін можна працювати ще років 20.

Але зараз ми намагаємося залучити ще й молодіжну аудиторію. У жовтні на тижні моди представимо нову колекцію. Вона збереже класичний стиль і дух Вороніна.

- Скільки людей працює над вашою колекцією?

- Команда у нас велика. Близько 500 осіб працюють тільки на підприємстві. Але у нас зібрався настільки творчий колектив, що питання щодо створення нової колекції ми можемо обговорювати не тільки з конструкторами та дизайнерами, але, наприклад, і з піар-директором.

У нашій компанії у творчій роботі беруть участь всі співробітники.

- 10 липень вашому батькові виповнилося б 74 роки, чи плануєте влаштовувати якийсь вечори пам'яті?

- Цього року, швидше за все, немає. Занадто мало часу ще минуло й занадто боляче про це говорити.

Але на 75-річчя з дня народження Михайла Вороніна, тобто наступного року, ми плануємо запустити 2 масштабних проекти. Про них я розповім трохи пізніше. Але скажу, що один з них - це конкурс молодих дизайнерів. Фото gaganews.com.ua, news.liga.net, starlife.com.ua