Хто підбере безхазяйний закон?

Інтерес до питань регулювання діяльності ТОВ пояснюється, в першу чергу, популярністю цієї організаційно-правової форми серед учасників малого та середнього бізнесу. У нашій країні Товариств з обмеженою відповідальністю вже більше 400 тисяч. Після вступу в силу Закону "Про акціонерні товариства" виникла необхідність у прийнятті окремого закону для ТОВ: багато підприємств не бажають виконувати жорсткі вимоги, висунуті до АТ.

У Закон про ТОВ (прийнятому ще в 1991 році!) - Дуже важливим для бізнесу, регулярно вносилися зміни, поправки, одночасно з прийняттям якихось інших законів, наприклад, Цивільного кодеса. Але ці зміни вносилися фрагментарно, стохастически, і до цих пір немає системного перегляду Закону. А на думку фахівців, проект цього Закону потребує подальшого доопрацювання та приведення його у відповідність до потреб малого та середнього бізнесу в Україні: лібералізації порядку скликання загальних зборів ТОВ, формування органів управління і контролю, максимальної кількості учасників та розміру статутного капіталу ТОВ і пр.

Тому і темою нашого інтерв'ю стала історія законопроекту "Про товариства з обмеженою відповідальністю", внесеного на розгляд до Верховної Ради в грудні 2009 року. Щоб зрозуміти суть даної проблеми, "Обозреватель" звернувся до відомого українського експерту, члену Робочої групи з підготовки цього Закону.

ДІАНЕ СМАХТІНА.

Діана Порфирівна, важливість цього Закон для бізнесу не підлягає сумніву, з іншого боку - до нього немає належної уваги з боку законодавців. Виходить, судячи з його історії, що Закон якийсь "безгоспний" ...

Напевно, точніше потрібно говорити не про "безгоспне" законі, а про "безхазяйної" проблеми. Проблема створення, діяльності, управління та ліквідації товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) поки що практично майже "безгоспних". Звичайно, є Цивільний Кодекс України, де в розділі про підприємницької діяльності виділені статті про товариства з обмеженою відповідальністю. Звичайно, є Господарський Кодекс України, в якому в розділі про господарські товариства пунктом на вісім рядків згадано, що є ще й такий вид суспільства - як товариство з обмеженою відповідальністю.

Але що цікаво! Для Акціонерних Товариств Господарський Кодекс виділив окрему статтю, після чого ця стаття благополучно балу виключена з Кодексу у зв'язку

з прийняттям Закону України "Про акціонерні товариства". А цікаво тому, що акціонерних товариств в Україні трохи більше тридцяти тисяч, а товариств з обмеженою відповідальністю на початок року вже чотири сотні й двадцять тисяч ! Так що виходить: для 30-ти тисяч ламали списи, готуючи окремий закон, якщо не помиляюся, років вісім. А що ж робити багатьом тисячам ТОВ? Кодекси для того й існують, щоб визначати рамки підприємницької діяльності в тому чи іншому форматі. А вузли, великі деталі механізму (підкреслюю, механізму, а не процедур, чим грішать нерідко українські закони), так от вузли і деталі механізму розкриваються законами.

Чому проблема ТОВ безхазяйного? Закон, що прописує вузли та деталі для них, був прийнятий 19 вересня 1991 . Для акціонерних товариств господар, вірніше, господарі, знайшлися, і довга історія з підготовкою та прийняттям закону благополучно закінчилася у вересні 2008 року. Це, в першу чергу, бізнес, насилу зламав опір тій гвардії господарників, якої було і так зручно вести "свою" підприємницьку діяльність. Це - бізнес, що переконував протягом декількох років депутатів визначити правила гри, все-таки домігся прийняття закону. Тим більше, що на його боці була вельми зацікавлена ??структура - Державна Комісія з цінних паперів та фондового ринку. ДКЦП важко було виконувати свої регуляторні функції на фондовому ринку, коли звернення основного фондового інструменту - акцій визначався законом 1991 року. А товариства з обмеженою відповідальністю опало в півфіналі ...

Я хочу підкреслити величезну важливість цього Закону для країни. Так, може, хтось подумати: " Ну, немає закону про ТОВ, так нехай юристи і займаються проблемою написання, "проштовхування" у Верховній Раді закону ... "

Так, питання начебто суто спеціальний, і обговорювати його в ЗМІ, здавалося б, не варто. Але ще раз нагадаю цифру - 420 тисяч підприємницьких структур працюють в економіці України з "якийсь там обмеженою відповідальністю".

Причому це структури - від дуже малих за обсягами діяльності, до таких, що вносять істотний внесок у ВВП України. Для довідки: ТОВ за законом 1991 може мати від одного до десяти учасників. Але незалежно від того, скільки там учасників, тобто власників, саме вони визначають обсяги виробництва, зайнятість, зарплати, вирішення багатьох соціальних питань мільйонів громадян України.

І це в тому числі той самий малий і середній бізнес, про необхідність підтримки і розвитку якого зараз говорять політичні сили всіх забарвлень, забезпечуючи собі політичні дивіденди модною темою. І суспільству, так, в общем-то, всім громадянам України зовсім не байдуже - хто і як робить свою діяльність у цих самих товариства з обмеженою відповідальністю.

Чи можна, не заглиблюючись у суто професійні питання, популярно розкрити небезпека "безгоспності" проблеми ТОВ?

З формальної точки зору проблема зараз начебто і не така вже безхазяйна. Тридцятого грудня 2009 року, як подарунок усім ТОВ до Нового року, у Верховній Раді був зареєстрований проект Закону України № 5507 "Про товариства з обмеженою відповідальністю". Це депутатська ініціатива Миколи Шершуна. Але цей епізод у житті ТОВ тільки підкреслив факт безгосподарності проблеми. Справа в тому, що депутат Н. Шершун став державним службовцям - Главою Держкомітету лісового господарства. А коли батько дитини залишає, то в даному випадку (слава Богу, проект уже був внесений в Раду), дитина стає "загальним", сином полку. Комітет з економіки цей проект пригрів, вірніше, за наявною інформацією, взяв його в роботу. Але й такого шановного "батька" для комерційного закону недостатньо. Йому необхідна підтримка всієї середовища, в якій Закон буде потім жити. Для законопроектів, які ініціюють депутати, є певний регламент, і державні чиновники, безумовно, дадуть йому відповідний висновок. Ще раз нагадаю, йдеться про Закон, який визначатиме підприємницьку діяльність 420 тисяч комерційних структур! Якщо навіть у підготовці закону про 30-ти з гаком тисячах акціонерні товариства знадобилося безпосередню участь бізнесу, то що ж говорити про даний Законі ...

Можна згадати, до речі, трагікомічну історію прийняття закону про акціонерці, коли в залі Верховної ради депутати з голосу давали пропозиції, а в результаті було відкинуто те цінне, що з таким трудом пройшло всі обговорення в пошуках оптимального варіанту! А Закон набирає діють 29 квітня 2011 року. Коли стало ясно, що в законі є суттєві проблеми, які треба міняти, до цього процесу підключилися (на щастя) депутати, які мають досвід у бізнесі та роботи з законами для бізнесу. Тепер чекаємо, коли Верховна Рада прийме ці зміни до закону про АТ.

Ось і небезпека для Закону про ТОВ така ж: Закон піде по "накатаній" доріжці до сесійної зали, але думку бізнесу, як зазвичай, не буде врахована. Тим більше, забігаючи вперед, скажу, що це думка - негативне.

Можна вказати більш детально ті положення закону 1991 року, які вимагають іншого унормування діяльності ТОВ?

Можна зупинитися на проблемах, зрозумілих практично всім. Ось хороший приклад: проблема зборів учасників ТОВ. Недоліки в законодавчому нормуванні створення і роботи цього вищого органу управління зараз просто гальмують роботу компаній. Так само було при підготовці закону про АТ - проблеми загальних зборів активно обговорювалися і істотно зазнали змін у порівнянні з законом 1991 року.

Минулі 19 років, накопичена практика діяльності ТОВ, просто реальність життя показали безглуздість такої норми, як повідомлення про майбутні збори учасників не менш ніж за тридцять днів (стаття 61 Закону України "Про господарські товариства"). Бізнес не може стільки часу чекати прийняття рішення вищим органом з питань його компетенцій. Наприклад, якщо компанії терміново потрібні додаткові фінанси, як вона може вирішити цю проблему? Наприклад, отримати кредит, а, може бути, учасники, не бажаючи обтяжувати компанію боргами, згодні збільшити статутний капітал за рахунок додаткових внесків. За чинним Законом вони повинні за 30 днів оголосити збори учасників, щоб рішення було правомочним?! .. Розмір кредиту може бути вище суми, зафіксованої в статуті для самостійного рішення менеджменту. У цьому випадку потрібно позитивне рішення зборів. Рішення про додаткові внески учасники також в змозі прийняти і здійснити оперативно. Якщо число учасників невелика, і вони діють без конфліктів, то логіка підказує: не треба ставити перешкоди, розтягуючи термін для прийняття рішення.

Ну а вже про такий безглуздості як скликання зборів за тридцять днів у ТОВ, де єдиний учасник і говорити не доводиться. А тим часом ця безглуздість узаконена! Цивільний Кодекс у статті 114 визначив, що господарське товариство, в тому числі і ТОВ, може мати одного власника, єдиного учасника. Тим часом, Закон про господарські товариства в розділі про ТОВ ніяк не відреагував на цю реальність. При тому, що компаній з одним власником в Україні досить багато. До речі, їх кількість може і збільшитися при переході акціонерних товариств під дію нового закону про АТ. Питанням про те, як лавірують компанії, щоб не потрапити під порушення закону, краще не здаватися.

Можна навести ще достатньо прикладів того, що закон 1991 вже давно "йде не в ногу" ні з реальністю, ні з світової законодавчої теорією і практикою корпоративного управління. Висновок - українському бізнесу вже давно необхідний Закон, що регулює діяльність таких підприємницьких структур як товариства з обмеженою відповідальністю!

Але ви сказали, що у Верховній Раді зареєстровано проект Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" (№ 5507). Так, може бути, цей проект в якійсь мірі вирішить проблеми, які накопичувалися стільки років?

Якоюсь мірою - так. Вже добре, що він взагалі з'явився. Але з його появою виникли дві логічні посилки. Перша: необхідність ретельного аналізу цього проекту, як, загалом-то, і потрібно при появі будь-якого нового проекту Закону. Але коли мова йде про проект Закону, що претендує на регулювання підприємницької діяльності, то неприпустимо ігнорувати думку бізнесу. Тому якість такого закону буде визначатися тим, якою мірою бізнес працював з цим проектом і в якій мірі це врахує Верховна Рада.

А ось тут доречно поговорити про форми залучення бізнесу до підготовки законів, що визначають умови його діяльності. При підготовці закону про акціонерні товариства була структура, яка могла і зробила це. Держкомісія з цінних паперів організувала Робочу Групу, привернула туди представників відомих юридичних компаній, що працюють з бізнесом, привернула фахівців з акціонерних товариств, добре знайомих на практиці з плюсами і мінусами діяльності АТ. Були підготовлені пропозиції до проекту до другого читання у Верховній Раді, щось увійшло, щось ні, це вже інше питання. Хоча при цьому хочеться зробити зауваження на адресу депутатів, які, найчастіше, не володіючи темою (!) Або ж маючи свої персональні переваги, легко відкидають "думка знизу". Із законом по АТ так і вийшло. На жаль, і це ще не всі зміни, які стоять на порядку денному.

Ви сказали, що думка бізнесу про проект Закону про ТОВ, ініційованого депутатом Миколою Шершуном, негативне. Чому?

Закон про товариства з обмеженою відповідальністю вкрай необхідний не тільки бізнесу, а й правовому середовищі. Виникаючі, і це природно, судові процеси з тих чи проблемам у учасників або контрагентів компаній не мають об'єктивної законодавчої бази. А це, як показав гіркий досвід України, грунт для корпоративних воєн, рейдерських захоплень.

Тому до появи у Верховній Раді проекту № 5507 зібралася ініціативна група з юристів і менеджерів, які мають великий досвід роботи в ТОВ. Коли з'явився проект депутата Шершуна, ця група, під егідою Держінвесту, підготувала порівняльну таблицю - там проаналізовані і перераховані недоліки проекту. В цілому, сформувалася думка цієї робочої групи: проект Закону про ТОВ краще вилучити з обговорення, там поправками і доповненнями справа не обійдеться. Зараз головна проблема: хто підніме прапор? Чекати доручення Кабінету Міністрів на розробку проекту Закону не має сенсу, процедура проходження проектів законів через держструктури дуже тривала.

Бажано, щоб внесення проекту до Верховної Ради ініціював хтось з депутатів. Робоча група не претендує на авторство, ми готові підготувати "драфт", тобто базовий варіант проекту Закону. Власне, напрацювання вже готові. Переговори з депутатами ведуться, але от тільки час працює не на користь бізнесу.

Поясніть, будь ласка, на прикладах - чому таке різке неприйняття у робочої групи проекту № 5507?

Прикладів можна навести багато, але там питань більше для фахівців. Але при всьому неприйнятті слова "популіст", громадянам України необхідно пояснити гранично ясно, популярно: що таке "добре", і що таке "погано" в законодавчому оформленні діяльності наших підприємницьких структур.

Наведу кілька найбільш зрозумілих прикладів, на що звернули увагу члени ініціативної робочої групи, аналізуючи поданий до Верховної Ради закон. Самий неприємний висновок: враження, що проект підготовлений людьми, не мають ніякого практичного досвіду - ні юридичного, ні управлінського в організації діяльності товариств з обмеженою відповідальністю. Так не можна. Мова йде не про нове явище, а про формування законодавчого поля господарських структур, що працюють в Україні вже з 1991 року. Тим часом, у проекті, і так зарегульованого державою, в питання про скликання і проведення зборів учасників, додаються нові вимоги. Так, у статтях 19 і 20 з'являється вимога до органу державної реєстрації про надання або перевірці деяких документів компанії. Найцікавіше, що така операція не передбачена законом про органи державної реєстрації. Ось з таких "норм", і зростає рівень зарегульованості державою підприємницької діяльності. Бюрократизація державними чиновниками "дозвільних" процесів і так вже характеризує Україну не з кращого боку. А в проекті закладається ще одна зашморг.

Про відсутність розуміння у авторів проекту особливостей підприємницької діяльності ТОВ говорить і такий приклад, як виняток, при створенні товариства, такого документа, як установчий договір. Текст даного законопроекту, до речі, багато в чому списаний з російського закону. Так от, там у статті 11 закладено норму, що засновники товариства укладають установчий договір та затверджують статут товариства. До речі, в аналогічному законі Республіки Казахстан, також зробленим за зразком російського, ця норма розписана ширше. А, між іншим, йдеться про дуже серйозну проблему. Коли кілька засновників створюють товариство з обмеженою відповідальністю, вони сповнені ентузіазму, налаштовані оптимістично і люблять один одного. Але коли суспільство починає працювати, виникають різні колізії, чреваті розбіжностями. На жаль, справа доходить до різких конфліктів, а при відсутності належної підприємницької культури, справа іноді закінчується війнами і розривами відносин, аж до втрати бізнесу. Так от, Установчий договір дозволяє витримувати два принципи: "домовлятися на цьому березі річки" і "виходячи заміж, думай про розлучення". В Установчому договорі передбачаються можливі ризики, умови співпраці. Це в деякій мірі аналог акціонерного договору (про додаткові зобов'язання акціонерів у статті 29 закону про АТ).

Є ще один "популярний" недолік проекту. На жаль, текст закону страждає зайвимбагатослівністю. Члени робочої групи зробили в порівняльній таблиці багато зауважень, про те, що просто переписувалися статті Цивільного Кодексу, але і тут допускалися грубі помилки! У Цивільному Кодексі (на щастя) відсутня норма про зазначення в статуті місцезнаходження суспільства. Це позбавлення від чергової бюрократичної процедури: кожен раз відвідувати орган реєстрації при зміні адреси. Але автори проекту заклали в статуті вимога вказувати місцезнаходження. Та й просто повторення в проекті слово в слово статей з Цивільного Кодексу не говорить про вдумливому підході до підготовки тексту закону.

До речі, проект відрізняє неуважне і непрофесійне ставлення і до інших законів. Посилання в статті 1 на особливості закону про банківську діяльність - про можливість перетворення банку в ТОВ - суперечить нормі, т.к банки можуть існувати тільки у формі публічного акціонерного товариства.

Висновок такий: проект Закону під № 5507 приймати не можна. Простіше підготувати новий проект, ніж робити незліченні правки в цьому. Ні за змістом, ні за редакторським недоліків привести його у прийнятний для обговорення варіант неможливо. Готувати новий проект потрібно терміново, необхідність в цьому законі вже перезріла. Бізнес повинен обов'язково брати участь і в підготовці проекту, і надалі його обговоренні. В Україні достатньо практикуючих юристів і представників самих ТОВ, які вважають безумовно необхідним брати участь у підготовці цього закону.