Міністр закордонних справ Латвії був учасником засідання в Брюсселі, на якому вирішувалося, чи потрібно бойкотувати українські матчі Євро-2012 з футболу. Едгар Рінкевич відповів на запитання УНІАН . - Пане Рінкевич, чи поїдете Ви в Україну на Євро-2012? Чи збираються члени уряду Латвії відвідати чемпіонат Європи? - Що стосується особисто мене, то це питання задано дещо передчасно. Це питання планування тих візитів і тих зобов'язань, які у мене є. Але я не виключаю, що хтось з уряду Латвії приїде на чемпіонат. - Як Ви оцінюєте підготовку України до Євро? Стадіони, аеропорти, дороги, готелі? - Останній раз я був на Україні на початку 2010 року. Так що боюся, що не зможу оцінити належним чином. Але я чув, що робота проведена. Читаючи засоби масової інформації, спілкуючись з представниками спортивної громадськості, я розумію, що робота виконана велика. І будемо сподіватися, що чемпіонат пройде добре. - Я так зрозуміла, що на початку 2010 року стан нашої інфраструктури не справило на вас великого враження? - Коли готуєшся до таких великих заходи, це хороший привід попрацювати над розвитком інфраструктури. - Ви вчора були на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, де обговорювалося українське питання. Як пройшла зустріч? - Ми обговорили проблеми відносин між Україною та ЄС, відзначили те, що є хороші напрацювання щодо нового договору по Асоціацію між Україною та ЄС, але в той же час є питання, в яких наша думка різниться. Це, безумовно, стосується політичних свобод і прав людини в Україні - тут у ЄС свій погляд. Ми вважаємо, що діалог з цих питань між Україною ЄС потрібно продовжити. Оскільки все-таки є деякі проблеми, є питання по пані Тимошенко, з її лікування. І Україні потрібно прислухатися до нашої думки. Але я б не хотів, щоб це сприймалося як тиск. Це питання наших цінностей, і я абсолютно впевнений, що Україна хоче бути частиною Європи, отже, вихід буде знайдено. - Наскільки ефективною ви вважаєте практику бойкотів спортивних змагань? - Я згоден зі своїм шведським колегою, який сказав, що інструментарій зовнішньої політики Євросоюзу ще не вичерпаний - є й інші важелі для роботи з нашими українськими партнерами. Я не вважаю, що ми повинні пов'язувати спортивні заходи з політичними кроками. Ми повинні розмовляти з Україною, доносити свою позицію до українських партнерів. Ми не вважаємо, що те, що відбувається Україні щодо політичних свобод, це нормально, але в той же час, на мій погляд, не буде правильним пов'язувати політичні питання зі спортивними. - Ініціатором бойкотів Євро-2012 стала Німеччина. Вона не зробила різких заяв після того, як у сусідній з Україною Росії розігнали демонстрацію опозиції. Деякі провладні ЗМІ вважають, що це "подвійні стандарти" Німеччини, і навіть незалежні аналітики пишуть про вісь Росія-Німеччина. Як ви це прокоментуєте? - Я можу сказати те, що Латвія і ЄС виступають за єдине ставлення до цих питань. Ми також обговорювали підготовку саміту Євросоюзу і Росії, який пройде в Санкт-Петербурзі в червні. І ми точно так же відзначали, що питання щодо дотримання прав людини і політичних свобод повинен стояти на порядку денному на саміті. Європа виступає за те, щоб у опозиції України і Росії були такі ж рівні умови для виступів та реалізації своїх прав, як у Євросоюзі . Ми будемо продовжувати цю лінію і з Росією, і з Україною, і з такою державою, як Китай. Розуміємо, що це вельми непростий діалог, як розуміємо і те, що і в ЄС не все гаразд. Але ми працюємо над цим, над цим працюють наші омбудсмени. І що стосується Латвії, я можу вас запевнити, ми абсолютно точно виступаємо проти подвійних стандартів. Про це я теж говорив, виступаючи на нараді міністрів закордонних справ. - Але чому та ж Європа не бойкотувала Олімпіаду-2008 в Китаї, де, м'яко кажучи, далеко не все благополучно з правами людини, а так активно обговорює можливість бойкоту України? Або, приміром, чи може під ударом бойкоту виявитися Олімпіада в російському Сочі 2014 року і Чемпіонат світу з футболу в Росії? - Питання бойкоту, як неучасті команд, взагалі не стоїть на порядку денному і ніколи не буде стояти. Я не вважаю, що змішувати спорт і політику це правильно. Питання в іншому. Перед кожним політиком Європи стоїть питання: їде він чи не їде в Україну. І з якою мотивацією він приймає рішення. Крім того, я не вважаю, що потрібно порівнювати згадані вами заходи. Наскільки я знаю, були європейські політики, які не їхали на відкриття Олімпіади в Китаї, і будуть ті, хто не поїде в Сочі. Але це індивідуальний, а не колективний вибір. - В Україні, коли мова заходить про судові процеси над опозиціонерами, деякі експерти посилаються на Європу. У Європі є прецеденти, коли відставні політики за свої дії потрапляють під суд: Франція - Ширак, Ісландія - Херде, Румунія - Басеску. У такому разі, чому, на Ваш погляд, європейські політики відмовляють у такому ж праві на суд України? Бачте, у багатьох випадках розслідування починаються, ще коли ці політики перебувають у владі. Коли виникають підстави для притягнення їх до кримінальної відповідальності, їх приваблюють без будь-яких винятків. В Україні нас турбує те, що людина, яка програла вибори, одержує в підсумку звинувачення, процеси. І якщо ми бачимо, що обмежені можливості захищатися, якщо бачимо, що є правові норми, які порушуються за загальноєвропейськими стандартами, це викликає стурбованість. Ніхто не говорить, що людей не можна притягати до відповідальності за скоєне. Питання в тому, як використовується юридична процедура. І чому вона застосовується до програв вибори, а при цьому не розслідуються правопорушення нинішніх чиновників, про яких пише преса. У Латвії є і міністри, і прем'єр-міністри, і президент, по відношенню до яких справи розслідуються. Це частина демократичного процесу. - Дозволено чи в Латвії виїзд засуджених на лікування за кордон? - Точно не знаю. Але в наших законах є норми, які зобов'язує нашу систему виправних установ робити абсолютно все для лікування ув'язнених та забезпечення медичного нагляду. - Чи можуть іноземні громадяни відвідувати засуджених латвійських громадян у в'язниці? - З особливого дозволу тюремної влади, звичайно, це можливо. - Що б зробив уряд Латвії, якби раптом причетним до злочинів виявився один з діючих лідерів опозиції? - Уряд б нічого не робило, це питання прокуратури і судових інстанцій. І уряд не втручається в цю компетенцію. До речі, наших лідерів опозиції іноді викликають в прокуратуру. Справа одного опозиціонера вже три роки перебуває в суді, процес іде. Але уряд не буде втручатися і не даватиме вказівок. У нас прокуратура є частиною судової системи. У нас навіть генерального прокурора представляє в парламенті глава Верховного суду, а не глава держави. І це все ж додаткова гарантія того, що система незалежна від виконавчої та законодавчої влади. - Чому, на Вашу думку, на захист Ходорковського не зійшло стільки ж європейських політиків, як встало на захист Тимошенко? - Мені здається, що Україна хоче бачити себе частиною Європи, і тут принципи повинні дотримуватися чітко. Але й по Ходорковському у нас були досить грунтовні розмови між ЄС і Росією. - Чи можна, якщо дозволите, Ваш погляд з боку - чому країнам Прибалтики вдалося досить швидко інтегруватися до Європи, у нас же поки з цим якось туго виходить? - Це тема для цілої наукової конференції (сміється) . Я б хотів залишити питання без однозначної відповіді. Але я абсолютно впевнений, що Україна буде розвиватися по шляху європейських цінностей. Звичайно, перехід від однієї системи до іншої займає більше часу, він складніший. Але якщо у громадян України є прагнення розвиватися європейським шляхом, то громадяни зроблять все, щоб його пройти. Навіть якщо шлях буде тернистим.