Владика Антоній: Господь відкриє нам шляху до подолання церковного розколу в Україні

Керуючий справами Української православної церкви розповів в інтерв'ю "Комсомолці", чи піднімалося "українське питання" в Москві на недавньому Архієрейському соборі, для чого церкви бізнес і кого запросять на 1025-річчя Хрещення Русі.

Розмовляла Анна Мамонова, "Комсомольская правда в Україні"

АЛЬТЕРНАТИВА біометричних паспортів

- Владика Антоній, чи підтвердилися побоювання, що Собор у Москві позбавить Українську православну церкву незалежності і самостійності?

- Перед початком Архієрейського собору преса писала, що права УПЦ можуть бути урізані, що будуть внесені зміни в її Статут. Але в порядку денному Архієрейського собору не було питань, що стосуються статусу нашої церкви. І вносити зміни до Статуту УПЦ може тільки Собор єпископів УПЦ з наступним затвердженням цих змін Собором УПЦ, в якому беруть участь єпископи, духовенство і миряни. Тому всі пророкування, що Собор у Москві "відніме права" у нашої церкви, не мали підстав.

- На Соборі говорилося, що Українська православна церква повинна отримати статус юридичної особи. Для чого це потрібно?

- Закон "Про свободу совісті та релігійні організації" дозволяє отримувати статус юридичної особи релігійним громадам, монастирям, братствам. Але церква як об'єднання релігійних громад такий статус отримати не може. Це обмежує нас в правах. Фактично церква не може бути повноцінним партнером у діалозі з державою. Таке ставлення до церкви, на мою думку, є спадщиною радянського періоду, коли церква штучно вилучили з суспільного життя.

- Якщо УПЦ отримає статус юридичної особи, чи з'явиться у церкви бізнес, як, наприклад, у РПЦ, щоб утримувати храми, допомагати нужденним?

- Думаю, слово "бізнес" тут не зовсім доречно. Ми прагнемо отримати права непідприємницького (некомерційного) юридичної особи. Це дозволить церкви як релігійному об'єднанню вести соціальну, благодійну, культурну та іншу суспільно-корисну діяльність.

- Незабаром українці почнуть отримувати електронні паспорти з біометричними даними (відбитками пальців). Як церква ставиться до таких документів?

- Звичайно, механізми обліку та обробки персональних даних необхідно вдосконалювати. Проте церква наполягає - нові технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Люди, які не хочуть отримувати документи нового зразка, повинні мати альтернативу.

Важливо пам'ятати, що володіння персональною інформацією створює небезпеку контролю над людиною через різні сфери життя (фінанси, медична допомога, соціальне забезпечення тощо).

Тому ми вважаємо, що держава повинна захистити своїх громадян від можливого використання їхніх особистих даних в злочинних цілях. Нещодавно в Україні обговорювався закон, що передбачає впровадження паспортів з безконтактними електронними носіями (чипами). Блаженніший митрополит Володимир спеціально звертався до президента з проханням накласти вето на цей закон. Прохання Блаженнішого була почута, проект закону повернуто до Верховної Ради і доопрацьований з урахуванням побажань церкви. Тепер в законі більш чітко прописаний механізм відмови громадян від таких документів.

УКРАЇНСЬКА МОВА - ЦЕ НЕ ПРОБЛЕМА

- У доповіді митрополита Володимира, зачитаному на Соборі, сказано: розкол українського православ'я залишається головним викликом церкви. На якій стадії зараз переговори про подолання розколу, чи ведуться вони взагалі?

- Блаженніший митрополит Володимир неодноразово підкреслював, що всі церковні конфлікти слід долати шляхом діалогу. Сьогодні ми знаходимося в офіційному діалозі з Українською автокефальною православною церквою. Що стосується так званого Київського патріархату, то з ним у нас офіційного діалогу немає. Велися лише консультації про можливий формат такого діалогу.

- Чому з Київським патріархатом не вдається навіть почати діалог?

- У пам'яті багатьох рядових членів нашої церкви ще живі конфлікти 1990-х років, боротьба за храми, зіткнення між громадами, у тому числі спроба захоплення Києво-Печерської лаври. Це значно ускладнює підготовку діалогу. Крім того, між нашою церквою і Київським патріархатом існують серйозні розбіжності щодо можливих шляхів подолання розколу.

Наша церква наполягає на тому, що всі, хто свідомо розірвав зв'язок з світовим православ'ям, повинні принести покаяння і повернутися до церковного спілкування. Проте Київський патріархат не визнає своєї провини у трагедії церковному поділі. Але, незважаючи на ці складності, ми віримо, що Господь відкриє нам шляху до подолання церковного розколу в Україні.

- Створення єдиної помісної церкви в Україні - як ви вважаєте, це колись станеться?

- Коли говорять про помісну церкву, то зазвичай мають на увазі створення в Україні автокефальної церкви. Але в строго канонічному сенсі помісна церква не має на увазі обов'язкового статусу повної незалежності.

Ми маємо всі підстави стверджувати, що Українська православна церква - помісна церква, хоча має статус самокерованої в складі Московського патріархату. Наша церква має парафії та єпархії у всіх регіонах України, паства многонациональна (це один з важливих ознак помісності), церква має предстоятеля. Ми самостійно приймаємо рішення про створення нових єпархій та висвячення нових єпископів. І ми знаходимося в повному канонічному спілкуванні з усіма православними церквами світу.

- Нещодавно ви сказали, що в храмах Московського патріархату богослужіння можуть йти українською мовою, наприклад, це є на Волині. А чи можливі богослужіння українською в Києво-Печерській лаврі?

- Необхідно відзначити, що мова не йде про революційний перегляд богослужбової мови. Традиційним богослужбові мовою для нас є церковнослов'янська, але за бажанням парафіян допускається вчинення служб і на інших мовах. Адже богослужіння, молитва - це розмова з Богом, а значить, вона повинна бути усвідомленою, розуміється.

У храмах УПЦ богослужіння відбувається на грузинському, румунською, угорською, українською мовами і т.д. Тут немає проблеми. Однак переклад богослужіння на сучасні мови вимагає кропіткої роботи. Для перекладу потрібні фахівці і час. Така робота в церкві ведеться. На Волині, наприклад, використовуються українські богослужбові книги, видані ще в першій половині ХХ століття.

МОДНИЙ СВЯЩЕНИК - ШЛЯХ У ТУПИК

- "КП" висвітлювала конфлікт у Жашкові, де настоятель храму отець Стефан звинуватив єпископа Пантелеімона в поборах. Священний синод буде розбиратися в цьому питанні?

- У конфлікті не завжди одна сторона жертва, а інша - деспот. Отець Стефан приїжджав з парафіянами в Лавру і передав свої звернення на адресу Священного Cинод. Вони зараз вивчаються в митрополії, до речі, так само як і рішення Єпархіальної ради щодо поведінки отця Стефана.

Мені здається, що ми маємо справу з проблемою особистісних взаємин. Адже подібних конфліктів не виникло в інших парафіях Уманської єпархії. Інші священики єпархії не висували подібних звинувачень на адресу владики Пантелеімона.

- А чи повинні священики приймати дорогі подарунки - квартири, машини, золотий годинник?

- Мені доводиться практично щодня спілкуватися з парафіяльними священиками з різних єпархій. І я можу з упевненістю сказати, що більша частина українського духовенства живе досить скромно. Багато хто (особливо в сільських парафіях) виживають завдяки домашньому господарству.

Ми ставимо перед державою питання про визнання дипломів духовних навчальних закладів у тому числі тому, що це дозволить священикам викладати в школах і дасть їм додатковий заробіток. Так що дорогі подарунки - це не таке вже поширене явище.

Але, звичайно, є священики, які постійно спілкуються з бізнесменами, банкірами, багатими людьми і мимоволі прагнуть наслідувати їх стилю життя. Однак це шлях у глухий кут. Адже у словосполученні "модний священик", яке іноді доводиться чути, акцент завжди буде на слові "модний", а не на слові "священик".

- Як церква планує святкувати 1025-річчя Хрещення Київської Русі?

- Головні заходи відбудуться у липні: 26-го - урочиста академія в Палаці "Україна"; 27-го - молебень на Володимирській гірці і вечірнє богослужіння в Києво-Печерській лаврі; 28-го - урочиста літургія. Наскільки нам відомо, по лінії держави до Києва будуть запрошені президенти і прем'єр-міністри країн, в яких більшість населення сповідують православ'я.

Ми запросимо до Києва глав помісних православних церков. Сподіваємося, ці торжества нагадають нашим людям про неминущі християнських моральних цінностях.

ДО РЕЧІ Церква росте

У 1991-му в УПЦ було 22 єпархії і 5,5 тисячі парафій, а сьогодні - 51 єпархія і 11 тисяч парафій.