Донецький інформаційний проект "Україна без холопів" став відомий українцям після того, як ряд провідних національних каналів показали ролик про побиття його активістів під час рейду по супермаркетах.
"Україна без холопів" - не фірма, яка не організація, а саме інформаційний проект, до якого можуть приєднатися всі бажаючі. Чим займаються активісти? Вони борються за свої громадянські права і розповідають на елементарних прикладах українцям, як потрібно це робити. Наприклад, активісти приходять до супермаркету і перевіряють, чи немає на полицях простроченого продукту. Якщо такий знаходять - викликають адміністратора і вимагають зняти товар з реалізації. Все це фотографують і знімають на відео.
Хоча біля витоків створення УБХ варто професійний журналіст Павло Колесник, щоб стати частиною проекту, особливих навичок не потрібно. Активісти організовують суспільно-значущі рейди, повідомляють у своєму блозі і на сайті дату проведення і місце зустрічі, так що приєднатися до них може кожен. А коли подія свершилось - учасники викладають в мережу фото і відеозвіти, а також свої нотатки про те, як усе було.
На сьогоднішній день активісти проекту вже можуть похвалитися чималими здобутками. Про це та планах УБХ на майбутнє говоримо безпосередньо з Павлом Колесником.
- Як у вас з'явилася ідея створення такого проекту?
- Все вийшло само собою. Я - журналіст, і в серпні минулого року робив знімки в супермаркеті, а попутно зауважив, скільки на прилавках прострочених продуктів. Охорона ж, побачивши камеру, необгрунтовано заборонила мені зйомку і вивела із залу. Спілкування з адміністрацією нічого не дало. У результаті ми з друзями обговорювали цей випадок в інтернеті і знайшли інформацію і докази того, що такі дії були незаконні. З цього все й почалося. Назва "Україна без холопів" прийшло якось само собою, як і бажання створити інформаційний проект, до якого можуть приєднатися всі бажаючі.
Хочу підкреслити, що ми не переслідуємо політичних цілей, і не заробляємо на проекті, вся діяльність заснована виключно на наших принципах. Ми спеціально не наближаємося до формату якої організації.
- Скільки вами проведено рейдів?
- Близько 15, в яких я брав участь, і ще кілька в інших містах - зараз активізувалися Краматорськ, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ. Перший наш рейд відбувся в серпні минулого року. Сьогодні до нас вже звертаються активісти з інших міст, просять інформаційну допомогу і проводять аналогічні рейди у своїх містах.
- Які головні досягнення вашої діяльності?
- Спочатку ми відстоювали свої права на зйомку в супермаркетах і сьогодні в Донецьку знятий таку заборону. Друге, що привернуло нашу увагу, - кількість "прострочення" в магазинах. Ми почали запрошувати адміністраторів, просити пояснити цей факт, фотографували і знімали все на відео. Сьогодні дуже багато такої продукції зникло з прилавків, тому як адміністрація супермаркетів розуміє, що рейд може бути в будь-який день, і нашим активістом може виявитися будь-яка людина в залі. А розголосу вони бояться.
- Чи часто відбуваються випадки побиття охоронною вас і ваших активістів?
- Найбільш відомий випадок показали по ТБ. Але були і трохи менш жорсткі. Наприклад, в "Амсторі" мене пограбували після рейду. Ми написали лист в відділ по захисту прав споживачів, звідти прийшла перевірка, під час якої я хотів бути присутнім. У цей момент до мене через кільце охорони підбіг невідомий, вихопив телефон і зник.
За цим фактом я написав заяву, але у відкритті кримінальної справи мені відмовили. Втім, через пару днів телефон повернули через міліцію, говорять його знайшли під прилавком того ж "Амстора".
Був випадок, коли в торгово-розважальному центрі, при якому працює і супермаркет, охорона забороняла нам зйомку. Нас не били, але виштовхували досить агресивно, деякі учасники рейду навіть падали.
- Наскільки я знаю, ваша діяльність не обмежилася контролем за супермаркетами ...
- Так, у грудні минулого року ми провели ряд рейдів по платних парковках спільно з "Дорожнім контролем". Це - чудовий проект, який стежить за тим, як виконують свої обов'язки інспектора ДАІ. Разом ми з'ясували, що, по суті, в Донецьку немає жодної платної парковки. З собою у нас була постанова Кабінету Міністрів, в якому чітко написано, що на платних парковках повинен бути присутнім паркувальник з касовим апаратом, поруч необхідне розміщення доступної інформації про саму парковці, повинен стояти знак 10-25-50. У нас же практично скрізь стоять старі знаки 10-15-20. А адже, якщо хоч один з пунктів не дотримується, вже можна не платити, парковка - вважається безкоштовною, так як є підозра, що тут працюють шахраї.
Про це ми повідомляли паркувальникам, показували закон і відмовлялися платити. Цей рейд мав великий резонанс. Нас підтримали журналісти, а водії стали роздруковувати у вигляді пам'яток наші замітки і показувати їх, також відмовляючись платити.
А з 1 січня 2012 р. постанову Кабміну зобов'язує мати паркомати на всіх парковках. Це рішення було прийнято 2 роки тому з відстрочкою часу для їх установки. Так, що якщо ви платите - вважайте це добровільним пожертвуванням.
- Які нові рейди плануєте?
- Перекосів у нас в країні дуже багато, тому і планів чимало. Були пропозиції походити по школам і лікарням, як таємні і явні пацієнти. А мені, наприклад, дуже цікаво провести рейди по паспортних столах, міськрадам, райрадам. Я бачив багато разів, як пенсіонери стояли в чергах у спеку, в коридорах, де ніде було присісти, деякі з них просто непритомніли.
Інший момент - це доступ до чиновників. У Європі будь-хто може прийти до необхідного йому управлінцю і задати своє питання. А у нас на вході сидять вахтери, встановлені пропускні пункти. Ми поки не вивчали це питання, але думаю, що це теж незаконно. Так що почитаємо закони і подумаємо, що можемо зробити.
Еліна Сергачова