Український бізнес стає екологічнішим, приклади "Фармак" та "Метінвест" озвучили екологи
Український бізнес все більше долучається до проекту "Екотрансформація". Підприємства-забруднювачі проводять модернізацію власних потужностей з метою знизити шкідливі викиди.
Про це у коментарі OBOZREVATEL повідомила президент Професійної асоціації екологів Людмила Циганок.
Вона назвала кілька успішних проектів, які показують: працювати, зменшуючи тиск на довкілля – можна.
"Ми, ініціювавши проект "Екотрансформація", ставили за мету стимулювати зелені зміни. Зараз у ЗМІ і суспільстві багато говориться про екологічні проблем, про те, що Україна не виконує свої природоохоронні зобов’язання, що не вистачає коштів на "зелену" модернізацію. Тому ми поставили собі за мету віднаходити проекти, які показують, що це можливо. І підтверджують, що є лише два шляхи: або підприємство модернізується, впроваджує іноваційні технології – або з часом у нього не буде іншого вибору, ніж закрити виробництво. Ми не хочемо, щоб підприємства закривалися. Ми – за те, щоб допомогти підприємствам знаходити такі рішення", - підкреслила Циганок.
Читайте: Tesla і "зелені" закони: що особисто робить Зеленський заради екології
Вона зазначила: наразі у результаті моніторингу Професійній асоціації екологів вдалося знайти ряд успішних кейсів по впровадженню "зелених" технологій на українських підприємствах.
Так, крупна фармкомпанія "Фармак" розпочала впровадження іноваційних технологій ще у 2016-му році з заміни люмінесцентних ліхтарів на LED освітлення та встановлення частотних перетворювачів на електродвигуни та алгоритми програмного керування інженерними мережами, що наразі дозволяє суттєво скоротити споживання електроенергії. "Фармак" також перейшов до приготування гарячої води у цехах шляхом використання конденсату з відпрацьованої пари.
Також компанія побудувала нову котельню, яка не тільки дозволяє заощаджувати енергоресурси, а й має менші показники викидів забруднюючих речовин.
Читайте: Екологію використовують з метою шантажу бізнесу - експерт
"Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів" встановив обладнання, яке дозволяє виготовляти з відходів виробництва брикети, які використовуватимуться як пальне для твердопаливних котлів. Окрім прямої користі для довкілля (бо ж відходи виробництва не накопичуються на сміттєвих полігонах), виготовлення та використання таких брикетів має ще й серйозний економічний ефект: вони мають вищу теплотворну здатність, ніж дрова, а за ціною – суттєво дешевше традиційних видів палива.
А "Метінвест" наразі завершив дворічний проект реконструкції аспірації у конвертерному цеху комбінату "Азовсталь". Наразі проходять пусконалагоджувальні роботи. Попередні виміри підтверджують: ступінь очищення відповідає найкращим європейським практикам. Тож викиди пилу в атмосферу гарантовано будуть значно нижчими, ніж раніше.
Читайте: В Україні почастішали випадки рейдерства і шантажу в екології - Конеченков
"Є підприємства, які не в збиток для громад прагнуть, розуміючи всю ту шкоду, яку наносить довкіллю господарювання - знаходять рішення, щоб з року в рік покращувати результати у сфері екологізації. Модернізація – тривалий процес, який часто супроводжується різного роду незручностями. Але якщо підприємства стають на шлях зелених змін і починають зменшувати негативний вплив і тиск на довкілля -це вже дуже позитивно для нашої держави. Це дає можливості Україні все-таки виконати природоохоронні зобов’язання" - зазначила Циганок.
Читайте: Експерт розповів, як припинити шантаж темою екології
Нагадаємо, раніше "Метінвест" підписав контракт з французькою компанією Air Liquide про будівництво кисневого комплексу на Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча (ММК) найсучаснішої в Україні повітрерозділювальної установки на загальну суму $78,3 млн.
У запуску проекту взяли участь президент України Володимир Зеленський, посол Франції Ізабель Дюмон та мер Маріуполя Вадим Бойченко.