Для людей або за рахунок людей? Що готує медреформа українцям

Медична система в Україні - квінтесенція пострадянських анахронізмів. Необхідність комплексної реформи назріла ще на зорі незалежності, але досі ключова проблема - неузгодженість концепції.

Цієї осені країна підійшла як ніколи близько до запуску реформи. Один з пріоритетів Кабінету міністрів і Верховної Ради - прийняття відповідних законопроектів уже в найближчі тижні. Але опозиція до пропозицій Міністерства охорони здоров'я сильна, і чи є достатньо голосів в парламенті - як і раніше інтрига.

Що змінить для українців прийняття реформи Уляни Супрун - розбирався "Обозреватель".

Опоненти, фінанси, правки

До канікул мало не найзапекліша боротьба розгорнулася саме навколо медичної реформи. На початку червня Рада зі скрипом і безліччю порушень підтримала її в першому читанні, але, судячи з усього, це було найлегшою частиною. У проекту вдосталь опонентів в парламенті. У непримиренній опозиції до концепції МОЗ знаходиться й глава профільного комітету Ольга Богомолець.

Читайте: МОЗ захищає інтереси міжнародних організацій - Богомолець

Проблема ще й у тому, що влітку нардепи проголосували тільки за законопроект, що прописує суть реформи. А ось документ, який забезпечує її фінансування, провалився в залі, і його направили на доопрацювання. Звісно, навіть узгоджену реформу без грошового забезпечення реалізувати неможливо.

Голова парламентської фракції Блоку Петра Порошенка Артур Герасимов зазначає, що парламент за крок від прийняття законопроектів МОЗ. Але кількість поправок, які треба розглянути, говорить сама за себе - майже 900.

В цілому реформа може розраховувати на підтримку БПП, "Народного фронту" і "Самопомочі", хоча навіть у президентській фракції критиків концепції чимало. Щоб заспокоїти нардепів, у Міністерстві охорони здоров'я обіцяють: "вибуху" не буде. Реформу планується впроваджувати поетапно протягом трьох років.

Легалізація напівплатної медицини

Реформа містить ряд "соціальних" пунктів, які не викликають запеклого опору. Наприклад, додаткові фінансові гарантії для учасників АТО, збереження вже існуючих пільг. Ще одна важлива складова - створення електронного реєстру документів.

Читайте: "Для того і податки збираються": Ляшко різко висловився за медичну реформу

Але наріжними каменями реформи є два принципи, які викликають куди більше суперечок. Перший з них - прийняття державного гарантованого пакету, тобто деякого обсягу медичних послуг і ліків, які держава буде оплачувати за встановленими Кабміном тарифами. У цей пакет буде входити лише оплата невідкладної, первинної та паліативної допомоги (допомога пацієнтам зі смертельними захворюваннями). А ось за прийом вузькопрофільних лікарів, операції, лікування в стаціонарі пацієнтам доведеться платити разом з державою.

По суті, мова йде про легалізацію напівплатної медицини. Критики реформи справедливо відзначають, що такий підхід порушує статтю 49 Конституції України, яка гарантує українцям право на безкоштовну медицину. У МОЗ відповідають: у країні фактично давно немає безкоштовної медицини - що також справедливо. Втім, противники концепції наполягають, що до значного підвищення соціальних стандартів і рівня життя українців подібні нововведення призведуть до "вимирання" людей з низьким доходом.

Читайте: Кабмін повинен дотримуватися Конституції, а не виправдовувати платну медицину - Мазурчак

"Перед тим, як пропонувати українцям платну медицину, дайте їм роботу та зарплату, щоб було чим платити за цю платну медицину. Нехай у вас рука всохне, якщо ви за це голосуєте", - заявляв лідер Радикальної партії Олег Ляшко.

Гроші ходять за пацієнтом

Другий спірний пункт - принцип "гроші ходять за пацієнтом". Тобто лікарням і лікарям будуть платити не за койко-місця, а за надані послуги. Система буде вибудувана таким чином: українець зможе вибрати сімейного лікаря й укласти з ним декларацію, зареєструвавшись в електронній системі охорони здоров'я E-Health. Чим більше пацієнтів буде у доктора, тим вищою буде його зарплата.

Читайте: Держбюджет-2017: в БПП пояснили, де взяти грошей на армію і медицину

Згідно з логікою МОЗ, це повинно стимулювати конкуренцію між лікувальними установами та підвищити якість послуг. Однак критики реформи вважають, що це знищить лікувальні установи та позбавить багатьох лікарів роботи.

Нова корупційна годівниця?

Також пропонується модернізувати систему фінансування медицини через новий орган - Національну службу здоров'я (НСЗ). Відомство буде грати роль єдиного національного замовника медичних послуг.

Противники реформи, крім іншого, побоюються, що НСЗ стане "корупційною годівницею". Але в МОЗ запевняють, що передбачили обмежувачі.

Читайте: "Виживають найсильніші": мережа вразила історія про жахи української медицини

"У порівнянні з іншими країнами, з яких ми брали приклад, у нас найбільш безпечна модель, де Національна служба здоров'я досить обмежена, стиснута різними органами з різних сторін. На Заході такі організації мають більшу свободу. Це дає їм можливість бути більш ефективними", - підкреслив днями заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.

Як би там не було, створення НСЗ не зовсім узгоджується з політикою бюджетної децентралізації.

Від голосування за медреформу безпосередньо залежить і майбутнє Уляни Супрун на керівній посаді. Вона виконує обов'язки міністра охорони здоров'я вже більше року, про що не забувають нагадувати її критики. За призначення Супрун просто немає голосів, що прекрасно розуміють в уряді. "Думаю, що внесення кандидатури відбудеться тоді, коли буде відчуття того, що ця кандидатура на посаду міністра знайде підтримку в парламенті", - зазначив у розмові з нами віце-прем'єр-міністр Павло Розенко. У Раді подейкують, що такий момент може наступити після успішного прийняття медичної реформи.