УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

У бюджетному процесі знову є серйозні порушення - експерт

2,5 т.
У бюджетному процесі знову є серйозні порушення - експерт

Основні порушення – припинення норм інших законів, порушення стабільності податкового законодавства, помилки в методології розрахунків по акцизах.

Як і в попередні роки, уряд знову допустив серйозні порушення норм бюджетного законодавства. Ключове – це припинення норм інших законів у рамках бюджетного процесу. Про це заявив експерт Інституту законодавства Верховної Ради, професор, доктор держуправління Валерій Воротін у інтерв'ю сайту "Лівий берег".

- Нагадаємо, в минулі роки Конституційний Суд прийняв декілька рішень, якими визнав подібну практику неконституційною. Раніше цим грішили в бюджетному процесі дуже часто – в основному це стосувалося соціальних виплат – і через це люди роками отримували менші виплати, ніж це гарантовано законом. На жаль, в проекті нового держбюджету знову стикаємося з цією ж практикою – правда, цього разу припиняються норми не соціальних, а економічних законів, – повідомив Валерій Воротін.

Слова експерта підтвердило і Головне науково-експертне управління Верховної Ради, яке в своєму висновку заявило про подібні порушення.

Також, за словами експерта, уряд порушив принцип стабільності податкового законодавства, який гарантований ст. 1 Податкового кодексу і ст. 27 Бюджетного кодексу.

Читайте: Колесніков розповів, як детінізація подвоїть Держбюджет і потроїть Пенсійний фонд

Крім того, експерт вказав на зайву оптимістичність макроекономічних показників (зокрема, прогноз зростання ВВП у 3%), на яких побудований проект держбюджету.

- Що стосується структури доходів – держбюджет дуже залежний від непрямих податків – акцизів і ПДВ, які є податками на витрати і знижують стимули для відновлення економічного зростання, – зазначив Валерій Воротін.

Крім того, за словами експерта, є помилки в методології підрахунків доходів – зокрема, по акцизах.

- Наприклад, по тютюнових акцизах, де структура найскладніша серед усіх підакцизних товарів, чиновники Мінфіну для спрощення розрахунків у адвалорну частину помилково зараховують в т.ч. кошти, отримані від мінімального акцизного податкового зобов'язання. Таке викривлення прогнозу по доходах веде до помилкових висновків, на основі яких пропонують підвищити адвалорну частину акцизу, – пояснює Валерій Воротін.

При цьому, експерт нагадав, що в країнах Євросоюзу, в методології не допускаються навіть незначні спрощення, які можуть привести до викривлення прогнозу. До того ж, у більшості країн ЄС домінує не адвалорна, а специфічна частина акцизу, яка зручніша в адмініструванні та гарантуванні доходів держбюджету.

- До того ж проект бюджету побудований на поки що неіснуючій податковій базі. Уряд не враховує ризики провалу плану по доходах, у випадку якщо бюджет буде прийнятий окремо, а зміни до Податкового кодексу будуть відхилені, – зауважив експерт.

В той же час, серед позитивів нового проекту бюджету експерт назвав поступове введення елементів середньострокового бюджетного планування.

- Подібна практика успішно діє в країнах ЄС, наприклад, у Німеччині. У нас про необхідність впровадження практики середньострокового планування говорять вже не перший рік. Але вперше Кабмін запропонував законопроект, де передбачені окремі елементи такого планування. Зокрема, по акцизах – запропонований трирічний план підвищення тютюнового акцизу. Аналогічні заходи потрібно вводити і при плануванні інших доходів і витрат держбюджету. Це підсилить фінансове забезпечення реформ – заявив експерт Інституту законодавства Верховної Ради Валерій Воротін.