Голод 30-х років минулого століття на території СРСР не має і не може мати міжнародно встановлених ознак геноциду, ця трагедія не повинна бути предметом сучасних політичних спекуляцій.

Відео дня

Про це йдеться в заяві, прийнятій законодавчими зборами РФ у середу. У документі, текст якого має РИА Новости , парламентарії також рішуче засуджують режим, "нехтує життям людей заради досягнення економічних і політичних цілей, і заявляють про неприйнятність будь-яких спроб відродження в державах, що раніше входили до складу СРСР, тоталітарних режимів, які нехтують правами і життям своїх громадян ".

Депутати Держдуми розділяють з народами колишнього Радянського Союзу скорботу у зв'язку з 75-річчям страшної трагедії - голоду 30-х років, що охопила значну частину території країни, йдеться в документі.

При цьому підкреслюється, що причинами такої масштабної трагедії були спроби радянського керівництва найбільш ефективними методами вирішити наступні завдання: знищити дрібних власників, провести насильницьку колективізацію сільського господарства і виштовхнути з села селян для того, щоб отримати армію робітників для прискореної індустріалізації країни.

У результаті голоду, викликаного насильницькою колективізацією, постраждали багато районів РРФСР (Поволжя, Центрально-Чорноземна область, Північний Кавказ, Урал, Крим, частина Західного Сибіру), Казахстану, України, Білорусії. "Від голоду і хвороб, пов'язаних з недоїданням в 1932-1933 роках, там загинуло близько семи мільйонів чоловік", - наголошується в заяві.

Народи СРСР заплатили величезну ціну за індустріалізацію, за гігантський економічний прорив, що стався в ті роки. Вічним пам'ятником героям і жертвам 30-х років стали Дніпрогес, Магнітогорський і Кузнецький металургійний комбінати, металургійні гіганти України "Запоріжсталь", "Азовсталь", "Криворіжсталь", великі вугільні шахти в Донбасі, Кузбасі, Караганді, найбільші тракторні та автомобільні заводи - всього більше півтора тисяч промислових підприємств, багато з яких і в даний час забезпечують економічний розвиток незалежних держав на просторі колишнього СРСР.

"Прагнучи будь-якою ціною вирішити питання з постачанням продовольством різко зростаючих промислових центрів, керівництво СРСР і союзних республік застосувало репресивні заходи для забезпечення хлібозаготівель, що значно посилило важкі наслідки неврожаю 1932", - підкреслюється в заяві.

Водночас депутати зазначають, що "немає ніяких історичних свідчень того, що голод організовувався за етнічною ознакою". Його жертвами стали мільйони громадян СРСР, представники різних народів і національностей, що проживали переважно в сільськогосподарських районах країни.

Держдума підтверджує свою прихильність положенням Спільної заяви делегацій ряду держав-членів ООН, прийнятої на 58 сесії Генасамблеї ООН у 2003 році, в якому висловлено співчуття мільйонам жертв трагедії незалежно від їх національної приналежності.

Комітет Держдуми у справах СНД відзначає, що в даний час в Україні є політики, які "в кон'юнктурних, сумнівних цілях зробили спробу переінакшити суть подій 75-річної давності, представити справу так, нібито голод спеціально організовувався за етнічною ознакою для знищення українців в СРСР ".

Парламент України в листопаді 2006 року визнав голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Цю позицію офіційно розділили 11 країн. На Україні 25 листопада офіційно відзначається День пам'яті жертв політичних репресій і голодоморів.

"Подібні псевдоісторичні вишукування свідомо нехтують тим фактом, що в результаті спільної біди постраждали багато регіонів не тільки України, а й Поволжя, Північного Кавказу, Уралу, Криму Західного Сибіру, ??Казахстану, Білорусії", - зазначають у комітеті.

Російські парламентарії хочуть віддати борг пам'яті всім жертвам трагедії, засудити режим, який нехтував життями людей заради досягнення своїх економічних і політичних планів, а також засудити маніпуляції історичними фактами, що небезпечно для взаємин між народами, підкреслюють в Держдумі.

У цьому зв'язку депутати закликають своїх колег з інших держав відмовитися від необгрунтованих оцінок причин масового голоду 1930-х років.

Один з авторів проекту заяви, перший заступник голови комітету Держдуми у справах СНД Костянтин Затулін зазначив, що російські парламентарії не можуть підтримати трактування голоду 1930-х років як свідоме знищення українців в СРСР. "У кон'юнктурних, як ми вважаємо, політичних цілях поширюється версія, що голод 30-х років був голодомором - свідомим геноцидом українського народу, тобто був спрямований на свідоме знищення українців в СРСР за етнічною ознакою", - зазначає Затулін.

Відзначимо, що голод 1932-1933 років, за оцінками деяких українських істориків, забрав життя від семи до десяти мільйонів чоловік. За оцінками ж російських учених, голод 1932-1933 років охопив основні зернові райони СРСР - Україну, Північний Кавказ, Нижнє і Середнє Поволжя, значну частину Центрально-Чорноземної області, Казахстан, Західний Сибір, Південний Урал. За різними даними, від голоду загинули сім-вісім мільйонів чоловік, з них три - три з половиною мільйони - в Україні, два - в Казахстані і Киргизії і два - два з половиною мільйони - в РРФСР. Від голоду постраждало все багатонаціональне населення охоплених лихом районів.