Бабусі впливають на тривалість життя онуків

Згідно з дослідженням антропологів, існує пряма залежність між участю бабусь у вихованні онуків і тривалістю життя цих онуків.

Як пише membrana.ru, а нтрополог Леслі Кнепп з Кембриджу запропонувала X-хромосомну гіпотезу бабусь. Згідно з дослідженням, існує пряма залежність між участю бабусь у вихованні онуків і тривалістю життя цих онуків.

Більшість жінок намагаються народжувати дітей не пізніше 40 років. Далі, за неофіційними мірками, починається вік, коли пора вже не своїх дітей народжувати, а онуків виховувати. І критичний період визначається не стільки культурою людей, скільки фізіологією. Втрачаючи можливість доглядати за власними дітьми, жінка перемикається на турботу про онуків, забезпечуючи тих не тільки їжею, а й передаючи накопичений досвід.

Леслі Кнепп і її колеги провели масштабне дослідження і зібрали дані по семи сучасним та історичним спільнотам. Учені перевірили села Японії, Ефіопії, Гамбії та Малаві, а також міста Німеччини, Англії та Канади, повідомляють Дни.ру.

Мета-аналіз показав, що у всіх семи країнах хлопчики вмирали раніше, якщо в їх вихованні брала участь бабуся не по матері, а по батькові. А от спілкування дівчаток з бабусею по батьку значно підвищувало їхні шанси на виживання. "Таким чином, виходить, що рівень виживання онуків пропорційний спорідненості по генах", - роблять висновок вчені. Таке відчуття, що жінка завжди робить своїми улюбленцями саме дочок сина, пише ІА "Росбалт".

Жінка передає дочкам своїх синів близько 31% своїх генів, синам її синів дістається всього лише 23% її генів. Водночас онуки по дочки обох статей знаходяться приблизно посередині - 25%. Якщо ж говорити тільки про X-хромосомі, то сини сина взагалі не мають до бабусі ніякого відношення - вони отримують свою X-хромосому від матері, а найближче, знову ж, дочки сина.